Ухвала суду № 67553105, 12.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2017 року м.Київ К/800/16643/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04 січня 2016 року №205070000/2016/000002/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04 січня 2016 року №205070000/2016/00002.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в позові ФОП ОСОБА_2 відмовити повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору; надано строк до 06 червня 2017 року для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відповідачем направлено до суду касаційної інстанції платіжне доручення від 10 травня 2017 року №665 про сплату судового збору.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з метою митного оформлення товару («мандарини свіжі», вагою 8100 кг, торговельна марка АМС, «лимони свіжі», вагою 2587 кг, торговельна марка CRUCE, «помідори свіжі», вагою 1997 кг, торговельна марка CASI, «огірки свіжі», вагою 3312 кг, торговельна марка MABE, «апельсини свіжі», вагою 2534 кг, торговельна марка RUBIO, «перець солодкий свіжий», вагою 550 кг, торговельна марка INVER), ввезеного на підставі укладеного з компанією «BURY Trade Sp.zо.о.» (Польща) контракту від 18 вересня 2015 року №2, надано митниці митну декларацію від 04 січня 2016 року №205070000/2016/000093, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів у зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, а саме: згідно довідки про транспортні витрати від 04 січня 2016 року податкове навантаження до кордону становить 38,89 грн/км, а після кордону - 66,67 грн/км; п.4.2 контракту від 18 вересня 2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передплата за товар, проте у фактурі від 30 грудня 2015 року №FX/00787/2015/MG зазначено, що термін оплати становить 14 днів; загальна вартість відповідно до експортної декларації країни-відправника становить 63249 злотих, а згідно фактури 62902,83 злотих.

У зв'язку з наведеним, посадовою особою митниці запропоновано декларанту з метою підтвердження заявленої митної вартості надати додаткові документи: прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 04 січня 2016 року №1 декларантом додатково надано митному органу: висновок експерта від 04 січня 2016 року №В-10; калькуляцію транспортних витрат від 04 січня 2016 року №04-01/2016; копію курсів валют національного банку Польщі, згідно якого виставляється експортна декларація від 01 січня 2016 року; копію ринкового курсу валют Польщі, згідно якого виставляється фактура (вартість в злотих) відправника від 29 грудня 2015 року.

За результатами перевірки митної декларації та поданих документів, 04 січня 2016 року митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №205070000/2016/000002/2 із застосуванням резервного методу, відповідно до ст.64 МК України, та видано декларанту картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00002.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларанту було запропоновано надати прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом було надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано прайс-лист від виробника товару та фактуру на закупівлю товару у виробника. Крім того, декларантом надано прайс-лист та фактуру від продавця товару, який не є виробником, а інші подані документи містять розбіжності. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної у митного органу - митні декларації від 07 жовтня 2015 року №125110011/15/14899, від 20 листопада 2015 року №209120000/15/849039, від 06 грудня 2015 року №125110011/15/19489, від 17 листопада 2015 року №125110011/15/18206.

В подальшому вказаний товар оформлений на митному посту «Луцьк» за МД від 04 січня 2016 року №205070000/2016/000093, вартість ввезеного товару «мандарини свіжі», вагою 8100 кг, торговельна марка АМС, «помідори свіжі», вагою 1997 кг, торговельна марка CASI, «огірки свіжі», вагою 3312 кг, торговельна марка MABE, «апельсини свіжі», вагою 2534 кг, торговельна марка RUBIO визначена за резервним методом, а вартість товару «лимони свіжі», вагою 2587 кг, торговельна марка CRUCE та «перець солодкий свіжий», вагою 550 кг, торговельна марка INVER визначена за ціною контракту.

При винесенні оскаржуваних рішень про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із неправомірної відмови митниці у визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару за основним методом та її коригування із застосуванням резервного методу, оскільки позивачем подано усі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а відповідачем не надано належних доказів наявності у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Так, зокрема, судами встановлено, що в поданих до митного оформлення прайс-листі компанії-постачальника «BURY Trade» Sp.z о.о. (Польща) та експортній фактурі FX/00787/2015/MG вказано ціну товару «мандарини свіжі» - 0,65 дол. США, «помідори свіжі» - 1,15 дол. США, «огірки свіжі» - 1,00 дол. США, «апельсини свіжі» - 0,70 дол. США. Експертним висновком від 04 січня 2016 року №В-10 Волинської торгово-промислової палати підтверджено, що вартість зазначена у фактурі FX/00787/2015/MG та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «BURY Trade» Sp.z.о.о. (Польща) відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу фруктів.

Також встановлено, що із поданої до митного органу заявки-договору на автоперевезення від 31 грудня 2015 року №14 вбачається, що позивачем замовлено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом «(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк» автомобілем НОМЕР_1. Витрати на перевезення здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення від 31 грудня 2015 року №14 і підтверджуються довідкою від 04 січня 2016 року та розрахунком транспортних витрат від 04 січня 2016 року №04-01/2016 із зазначенням вартості такого перевезенняж.

Отже, вказані вище документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів, а зауваження митниці щодо поданих документів в частині податкового навантаження та ціни товару є необґрунтованими, оскільки витрати на перевезення були здійснені відповідно до заявки-договору, а плата за товар здійснена у відповідності до п.4.2 контракту яким передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та п.4.3 контракту, яким визначено можливість передплати за товар.

З урахуванням вищенаведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Голяшкін