Ухвала суду № 67552996, 27.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 р.Справа № 582/452/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. ,

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області на ухвалу Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.05.2017р. по справі № 582/452/17

за позовом Керівника Роменської місцевої прокуратури

до Недригайлівської селищної ради Сумської області третя особа ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА

Керівник Роменської місцевої прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до Недригайлівського районного суду Сумської області з позовом до Недригайлівської селищної ради (далі по тексту - відповідач), третя особа - ОСОБА_2, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання від 09 листопада 2016 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", яким надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі за адресою : АДРЕСА_1.

Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.05.2017 року по справі № 582/452/17 провадження у справі №582/452/17 за позовом керівника Роменської місцевої прокуратури Кузченко В.О. до Недригайлівської селищної ради Сумської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення Недригайлівської селищної ради від 09.11.2016 року, закрито.

Роз'яснено позивачеві, що даний спір має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Прокурор, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.05.2017 року по справі № 582/452/17 скасувати, направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ч.2 ст.2, п.7 ч.1 ст.3, п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.116, ч.2 ст.122, ст.123, ч.1 ст.124 Земельного кодексу стверджує, що спірні відносини виникли в рамках реалізації відповідачем владних управлінських функцій щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відтак, даний спір є спором адміністративної юрисдикції та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Представники позивача та відповідача в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 21 сесії 7 скликання від 09 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.8).

Прокурор, вважаючи дане рішення протиправним та таким, що порушує інтереси держави, звернувся до суду з цим позовом в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Так, за висновком суду першої інстанції, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання цій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

За приписами п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У відповідності до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

У відповідності до ч.3 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У свою чергу, за правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 3 статті 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч.4 ст.123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 ЗК України).

Як встановлено частиною 10 статті 123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч.13 ст.123 ЗК України).

Згідно з ч.14 ст.123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

У даній справі, предметом розгляду по якій є рішення Недригайлівської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, у спірних відносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 16.01.2016 року по справі № 824/167/15-а, від 07.06.2016 року по справі № 820/3507/15, які є обов'язковими для врахування в силу ч.1 ст.244-2 КАС України.

Отже, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що даний спір є спором про право цивільне, та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що згідно з ч.2 ст.157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Між тим, суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття провадження у справі, не визначився, до суду якої юрисдикції (цивільної або господарської) повинна пред'являтися вимога про визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення Недригайлівської сільської ради.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.05.2017 року по справі № 582/452/17 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області задовольнити.

Ухвалу Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.05.2017р. по справі № 582/452/17 скасувати.

Справу № 582/452/17 за позовом Керівника Роменської місцевої прокуратури до Недригайлівської селищної ради Сумської області третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення направити до Недригайлівського районного суду Сумської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27.06.2017 р.