Ухвала суду № 67552964, 26.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 р.Справа № 591/2813/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Сумської міської ради, Приватного підприємства "Согор" на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06.06.2017р. по справі № 591/2813/17

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа: Приватне підприємство "Согор"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Приватне підприємство "Согор", в якому просить суд:

- забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення до набрання постановою суду законної сили в даній справі дії рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 260 "Про тарифи на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у звичайному режимі ПП "Согор" від 16 травня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 260 "Про тарифи на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у звичайному режимі ПП "Согор" від 16 травня 2017 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Зупинено дію рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 260 «Про тарифи на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у звичайному режимі ПП «Согор» від 16 травня 2017 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального і матеріального права, а саме: ч.ч. 1, 4 ст. 117, ч. 3 ст. 118, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, апелянти просять ухвалу Зарічного районного с3уду м. Суми від 06 червня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовити.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дія даного рішення розповсюджується на невизначене коло осіб, у тому числі, позивача, та несе очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам, яких може стати неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З такими висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову встановлений ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку позивачем належним чином не було зазначено підстави та не надано доказів у відповідності ст. 117 КАС України, для задоволення клопотання про забезпечення позову. Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача та посилаючись на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, суд першої інстанції не навів жодного мотиву, з яких він дійшов до таких висновків.

При цьому колегія суддів зазначає, що, виходячи із можливого завдання шкоди правам позивача у вигляді завищених витрат на користування громадським транспортом, в порівнянні із шкодою інтересам підприємства, яке в наслідок зупинення дії оспорюваного рішення відповідача позбавлено можливості до розгляду справи судом надавати послуги з перевезення необмеженої кількості пасажирів на міських маршрутах за затвердженими цим рішенням тарифами, збереження застосованих заходів забезпечення позову не буде відповідати принципу справедливого балансу наслідків та інтересів учасників спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права є обґрунтованими.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята судом з порушенням норм ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про забезпечення позову, через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради, Приватного підприємства "Согор" - задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06.06.2017р. по справі № 591/2813/17 - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення до набрання постановою суду законної сили в даній справі дії рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 260 «Про тарифи на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у звичайному режимі Приватного підприємства «Согор» від 16 травня 2017 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 27.06.2017 р.