Ухвала суду № 67552680, 04.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5763/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу), який враховувався під час перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року його звернення із заявою за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, провести нарахування та виплату належної пенсії з 22 грудня 2016 року з врахуванням виплачених сум та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 22 серпня 1983 року по 31 травня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України та Державної податкової служби України. З 01 червня 2001 року йому було призначено пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після звільнення 31 травня 2001 року з військової служби продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. 07 грудня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на яку набув з 22 грудня 2016 року. До заяви ним подано всі необхідні документи для призначення пенсії за віком. Відповідачем йому було призначено пенсію по віку згідно його заяви з 01 березня 2017 року у розмірі 3323,52 грн із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2007 рік в сумі 1197,90 грн, який застосовувався при призначенні (перерахунку) його пенсії. Вважає неправомірним застосування відповідачем при перерахунку пенсії показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2007 рік, оскільки згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з врахуванням практики Верховного Суду України, йому повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, який застосовувався при первинному призначенні(перерахунку) пенсії. Зобов'язано Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, з урахуванням раніше виплаченої пенсії, починаючи з 22 грудня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що пенсію за віком згідно заяви позивача від 07 грудня 2016 року призначено з 01 березня 2017 року, що суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію до втрати права на таку пенсію, задоволенню не підлягають, оскільки суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, тому що у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Не погодившись з прийнятою постановою, Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640,00 грн та в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, з урахуванням раніше виплаченої пенсії, починаючи з 22 грудня 2016 року та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову та стягнення судових витрат у розмірі 640,00 грн на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що із прийняттям змін в законодавстві щодо звільнення від сплати судового збору органів Пенсійного фонду з 01 січня 2017 року фінансування коштів на сплату судового збору у 2017 році в бюджеті Пенсійного фонду України припинено, а тому висновок суду про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не відповідає чинному законодавству та суперечить Закону України «Про судовий збір». Також, вказує, що оскільки виплата пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» припинена, що підтверджується атестатом Головного управління ПФУ в області № 239/13 від 07 лютого 2017 року, при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати по Україні той, який застосовувався при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Постанова в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 01 червня 2001 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

07 грудня 2016 року позивач звернувся до Косівського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(а.с.31).

З 01 березня 2017 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при визначенні розміру пенсії взято показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік - 1197,91 грн, що підтверджується протоколом №519 від 13 лютого 2017 року(а.с.33).

02 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії.

Листом від 10 березня 2017 року відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії посилаючись на те, що показник середньої заробітної плати за три попередні роки застосовується лише під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який він набув після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Оскільки позивач перейшов з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тому йому і враховано показник середньої заробітної плати по Україні, який застосовувався при призначенні (перерахунку) його пенсії(а.с.16-18).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії за віком з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, який застосовувався при первинному призначенні(перерахунку) пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, з урахуванням раніше виплаченої пенсії, починаючи з 22 грудня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно із ст. 1-1 вказаного Закону законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 того ж Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 2 статті 40 цього ж Закону передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Таким чином, при призначенні пенсії враховується середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону застосовується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Згідно із ч. 3 ст. 45 вищевказаного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього ж Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вказаним Законом, однак у випадку із заявою мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Також, з матеріалів справи слідує, що після звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач за призначенням пенсії по віку відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся вперше, тому в даному випадку відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший у межах цього Закону та має місце призначення пенсії по віку із застосуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 09 червня 2015 року у справі № 21-550а14 та від 02 грудня 2015 року у справі № 193/1029/14-а.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з 22 грудня 2016 року, оскільки ОСОБА_1 набув пенсійного віку 21 грудня 2016 року, а пенсію за віком згідно заяви позивача від 07 грудня 2016 року йому призначено з 01 березня 2017 року, що суперечить вимогам п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, безпідставно стягнув на користь позивача судові витрати в розмірі 640,00 грн, оскільки відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 160, ст. 183-2, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2017 року у справі № 340/149/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. В. Ніколін А. І. Рибачук