Ухвала суду № 67552631, 04.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7774/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

за участю секретаря: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСК Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСК Україна" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000101304 від 03.03.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000101304 від 03.03.2016.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, ГУ ДФС України у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСК Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом №43/26-15-13-01-03/37642136 від 18.02.2016, яким встановлено порушення п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р. (зі змінами та доповненнями), а саме: не оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів в день їх одержання на загальну суму 179 991,98 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 03.03.2016 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000101304, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 899 959,90 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Контролюючим органом при проведенні перевірки та відповідно до наданих документів встановлено наступне:

- згідно даних фіскального звітного чека від 08.12.2013 року №1950 загальна сума розрахунків за 08.12.2013 року складала 56 382,60 грн. (готівковий розрахунок 41 447,80 грн., безготівковий рахунок 14 934,80 грн.), але в КОРО від (28.01.2013 року №2650010832р/1) не вчинено запис про оприбуткування готівкових коштів (графа 5) на суму 41 447,80 грн. (аркуш КОРО №138, №139). Таким чином, підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека РРО на суму 41 447,80 грн.;

- згідно даних фіскального звітного чека від 25.07.2013 року №02451 загальна сума розрахунків за 25.07.2013 рік склала 63 024,27 грн. (готівковий розрахунок 49 599,97 грн., безготівковий розрахунок 13 424,30 грн.), але в КОРО ( від 19.03.2013 року №2650010143 р/2) не вчинено запис про оприбуткування грошових коштів (графа 5) на суму 49 599,97 грн. (аркуш КОРО №46,№47). Таким чином, підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека РРО на суму 49 599,97 грн.;

- згідно даних фіскального звітного чека від 05.08.2013 року №02462 загальна сума розрахунків за 05.08.2013 року склала 93 492,31 грн. (готівковий розрахунок 69 545,51 грн., безготівковий розрахунок 23 946,80 грн..), але в КОРО ( від 19.03.2013 року №2650010143р/2) не вчинено запис про оприбуткування готівкових коштів (графа 5) на суму 69 545, 51 грн. (аркуш КОРО №58, №59). Таким чином, підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека РРО на суму 69 545,51 грн.;

- згідно даних фіскального звітного чека від 11.11.2013 року №563 загальна сума розрахунків за 11.11.2013 року склала 23 528,10 грн. (готівковий розрахунок 19 398,70 грн., безготівковий розрахунок 4129,40 грн.), але в КОРО ( від 19.03.2013 року №2650010144 р/2) не вчинено запис про оприбуткування готівкових коштів (графа5) на суму 19 398,70 грн. (аркуш КОРО №93).

Таким чином, підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абз.2 п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій).

Пунктом 2.6 глави 2 Положення №637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів, та п. 3.3 гл. 3 Положення передбачено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до п. 4.2 гл. 4 Положення №637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до п. 4.4 гл. 4 Положення №637, підприємства, за умови забезпечення належного зберігання касових документів, можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Відтак, оприбуткування готівки в касі підприємства є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417 визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до Порядку № 417, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскального чеку.

Згідно з пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (далі - постанова № 199), реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: 1) Х-звіту; 2) Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 2 Постанови № 199 зазначено, що Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; Х-звіт - це денний звіт без обнуління інформації в оперативній памяті.

Пунктом 13 Постанови № 199 вказано, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Відповідно до статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами- громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З матеріалів справи та пояснень позивача встановлено, що 07.12.2013 року, 04.08.2013 року, 24.07.2013 року у позивача було відсутнє електропостачання, та 10.11.2013 року вийшов із ладу РРО.

З пояснювальних записок касирів вбачається, що працівники під кінець робочих днів 07.12.2013 року, 27.07.2013 року, 04.08.2013 року, 10.11.2013 року не змогли роздрукувати Z-звіти у зв'язку із перепадами живлення у магазинах та поломки РРО.

Водночас, касири оприбуткували фактичні надходження за вищезазначені дні, здійснивши записи у КОРО у графах 1,3-8 розділу 2 КОРО на підставі даних контрольних стрічок.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Z - звіт №1950 на суму 41 447,80 грн. за 07.12.2013 року був роздрукований 08.12.2013 року, Z - звіт №02451 на суму 49 599,97 грн. за 24.07.2013 року роздрукований 25.07.2013 року, Z - звіт №02462 на суму 69 545,51 грн. за 04.08.2013 року роздрукований 05.08.2013 року, Z - звіт №563 на суму 19 398,70 грн. роздрукований за 10.11.2013 року 11.11.2013 року, як передбачено законодавством до початку робочого дня, після відновлення роботи РРО.

На підтвердження факту оприбуткування грошових коштів за 07.12.2013, 24.07.2013, 04.08.2013, 10.11.2013 позивач надав копії прибуткових касових ордерів: №1465 на суму 177 16,40 грн., №1471 на суму 7 900,00 грн., №1472 на суму 15 096,50 грн. від 07.12.2013; №664 на суму 28 500,00 грн., №665 на суму 20 734,97 грн. від 24.07.2013, №700 на суму 18 700,00 грн., №701 на суму 24 500.00 грн., №702 на суму 25 046,51 грн. від 04.08.2013 року; №1123 на суму 11 600,00 грн., №1124 на суму 7 543,70 грн. від 10.11.2013, які підписані головним бухгалтером та керівником підприємства, що передбачено нормами «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що норми податкового законодавства не передбачають того, що не здійснення записів про рух готівки в КОРО є беззаперечним доказом не оприбуткування готівки платником податку.

Висновок відповідача про не оприбуткування позивачем готівкових коштів є безпідставним, оскільки необхідність запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій має формальне облікове значення вже оприбуткованих коштів на підставі фіскальних чеків та прибуткових касових ордерів.

Аналогічної думки дійшов Вищий адміністративного суду України в ухвалах від 22.11.2011 у справі № К-6211/09, від 28.02.2013 у справі № К/9991/36205/11.

Крім того, суд зазначає, що з листа Державної фіскальної служби України №1123/Ж/99-99-22 від 11.01.2016 вбачається, що у разі, якщо на господарській одиниці суб'єкта господарювання було відключення електроенергії, та діяльність не здійснювалась, і у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій на підставі контрольної стрічки РРО вчинено запис про розрахункові операції, такі дії відповідають вимогам чинного законодавства.

А тому, судами обох інстанцій не встановлено порушення позивачем норм 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на дотримання строків застосування санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСК Україна", який вказує, що в даному випадку слід застосовувати 3-річний строк, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Отже, у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері валютного регулювання.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, контролюючий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч.1 ст.250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Водночас, Податковим кодексом України не передбачено порядок і розмір застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Такий порядок та розмір штрафних санкцій визначено нормами п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95, яким установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Проте, відповідно до ст.75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Статтею 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.

Оскільки Указ та Положення не є законами, контроль за дотриманням яких покладено, в тому числі і на відповідача, то в даному видатку адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на умовах, визначених ст.250 ГК України.

Враховуючи те, що порушення, які стали підставою для застосування санкцій відповідачем мали місце в липні, серпні, листопаді та грудні 2013 року, а штрафні санкції до позивача за вказане порушення були застосовані у березні 2016 року, тобто після спливу строку, визначеного ст.250 ГК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у податкового органу підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду України від 04.11.2014 у справі №Начало формы21-466а14, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 у справі №К/800/47939/13, постанові Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 у справі №К/800/53998/14.

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, всупереч вказаних положень не довів обґрунтованість підстав та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000101304 від 03.03.2016. А відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, повно встановивши обставини справи, та застосувавши відповідні норми закону.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 15.05.2017, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.