Ухвала суду № 67552526, 16.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/3357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Бабенка К.А.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (надалі за текстом - «ПАТ «Укргазбуд») звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005802202 від 05.11.2012 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 37 830 964,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16 серпня 2012 року по 27 вересня 2012 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Укргазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт №6600/22-217/14277604 від 11 жовтня 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.5.1 ч.4 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ним суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 37830964,00 грн.

На підставі акту перевірки №6600/22-217/14277604 від 11 жовтня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2012 року №0005802202, згідно якого за порушення .5.1 ч.4 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37830964 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на 29256930 грн., за ІІ квартал 2011 року на 7144439 грн. та за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 1429595 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товару, послуг або в разі якщо придбані товари, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та до валових витрат, навіть, за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Висновки ж податкового органу, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2012 року №0005802202, вмотивовані тим, що протягом І та ІІ кварталів 2011 року позивач включив до валових витрат сплачені ПП «Ново-Ком» кошти за придбаний товар у загальній сумі 6277561 грн. У І, ІІ, та ІІІ кварталах ПАТ «Укргазбуд» віднесло до валових витрат витрати з оплати робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» на загальну суму 8512257 грн. Разом з тим, за даними акту позапланової невиїзної перевірки, складеного 10 лютого 2012 року Алчевською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, ПП «Ново-Ком» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, оскільки операції приватного підприємства не містять у своїй суті розумних економічних причин. Крім того, підприємство відсутнє за місцезнаходженням та не має транспортних засобів.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки Ленінської МДПІ м. Луганська від 17 травня 2012 року, ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» за податковою адресою не знаходиться, не має власного рухомого та нерухомого майна, ліцензію на здійснення перевезень не отримувало, а відносно директора товариства порушено кримінальну справу. 24 лютого 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На думку відповідача, господарські операції між ПАТ «Укргазбуд» та ПП «Ново-Ком» не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів та транспортних засобів, а господарські операції між позивачем та ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» є нікчемними.

Також, у І кварталі 2011 року позивач відобразив у складі валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 32721786 грн. Водночас, згідно декларації з податку на прибуток за 2010 року від'ємне значення становить 10800843 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Укргазбуд» та ТОВ «Верес» укладено договори купівлі-продажу від 01 лютого 2011 року, 01 березня 2011 року №03/01, 10 березня 2011 року №17/03, відповідно до яких продавець (ТОВ «Верес») зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю (ПАТ «Укргазбуд») обладнання та будівельні матеріали у строки, кількості, якості й асортименті та по ціні зазначених в Специфікаціях (додатках до договорів) а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТМЦ були придбані у ТОВ «Верес», а кошти перераховані ПП «Ново-Ком» на підставі повідомлення від ТОВ «Верес» про відступлення права вимоги.

На підтвердження факту проведення господарських операцій з ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» позивачем надано копії договорів №2 від 10 січня 2011 року, №11а від 01 лютого 2011 року та №69 від 29 червня 2011 року, за умовами яких контрагент ПАТ «Укргазбуд» зобов'язався виконати роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу та лоткової частини магістрального аміакопроводу на території УДП «Укрхімтрансаміак».

Здійснення робіт засвідчено актами здачі-приймання від 31.03.2011 р., від 25.07.2011 р., від 26.07.2011 р., від 27.07.2011 р., від 25.09.2011 р., від 26.09.2011 р., від 27.09.2011 р., від 28.09.2011 р., від 29.09.2011 р., від 30.09.2011 р., від 31.10.2011 р. та податковими накладними №611 від 29.03.2011 р., №335 від 18.04.2011 р., №336 від 18.04.2011 р., №337 від 18.04.2011 р., №338 від 21.04.2011 р., №339 від 26.04.2011 р., №340 від 28.04.2011 р., №207 від 25.07.2011 р., №208 від 26.07.2011 р., №209 від 27.07.2011 р.

За даними банківських виписок кошти за договорами позивачем сплачувались шляхом їх безготівкового перерахунку на поточний рахунок контрагента.

ПАТ «Укргазбуд» було надано видаткові накладні № АТ-0000011 від 01.02.2011 р., № АТ-0000012 від 01.02.2011 р., № АТ-0000013 від 08.02.2011 р., № АТ-0000013 від 01.03.2011 р., № АТ-0000014 від 01.03.2011 р., № АТ-0000015 від 01.03.2011 р., № АТ-0000016 від 02.03.2011 р., № АТ-0000017 від 02.03.2011 р., № АТ-0000018 від 02.03.2011 р., № АТ-0000019 від 03.03.2011 р., № АТ-0000020 від 03.03.2011 р., № АТ-0000021 від 04.03.2011 р., № АТ-0000022 від 04.03.2011 р., № АТ-0000023 від 04.03.2011 р., № АТ-0000024 від 07.03.2011 р., № АТ-0000025 від 07.03.2011 р., № АТ-0000026 від 07.03.2011 р., № АТ-0000027 від 10.03.2011 р., № АТ-0000028 від 10.03.2011 р., № АТ-0000029 від 10.03.2011 р. на підтвердження повернення отриманого від ПП «Ново-Ком» товару продавцеві, а також оборотно-сальдові відомості по рахунку №631 та картки рахунку №631, що відображають відповідні зміни в структурі активів підприємства.

Крім того, позивачем також було надано копії видаткових накладних та податкових накладних №276 від 01.02.2011 р., №277 від 01.02.2011 р., №1 від 08.02.2011 р., №260 від 01.03.2011 р., №261 від 01.03.2011 р., №262 від 02.03.2011 р., №263 від 02.03.2011 р., №264 від 02.03.2011 р., №265 від 03.03.2011 р., №266 від 03.03.2011 р., №267 від 04.03.2011 р., №268 від 04.03.2011 р., №269 від 04.03.2011 р., №270 від 07.03.2011 р., №271 від 07.03.2011 р., №272 від 07.03.2011 р., №273 від 10.03.2011 р., №274 від 10.03.2011 р., №275 від 10.03.2011 р., товарно-транспортних накладних.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач серед іншого посилається на наявність рішення про анулювання ліцензії ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та пояснення ОСОБА_2, яка повідомила, що ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» не знаходиться та ніколи не знаходилося за адресою: м.Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, 24/12.

Крім того, позивачем не було надано первинних документів щодо формування витрат матеріалів (форми №М-29, М-19) обліку використання будівельних машин, подорожніх листів, технічних паспортів на будівельні машини та інших доказів правомірності формування собівартості робіт. При цьому, надані позивачем копії актів не дають змогу ідентифікувати обсяги виконаних робіт та складові собівартості таких робіт.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з ПП «Ново-Ком», то за даними проведеної перевірки підписи на видаткових накладних не скріплені печаткою покупця та не містять підписів особи, що отримала товар; первинні документи оформленні з порушенням вимог законодавства, а тому не є документами, що підтверджують реальність виконання зазначених договорів; позивачем не надано копій специфікацій, що унеможливлює ідентифікувати товар та місце його отримання, хоча наявність специфікацій є необхідною умовою поставки товару; не надано копії довіреностей на отримання товару та доказів оплати товару.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження правомірності включення витрат до складу валових витрат та податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку виконання робіт, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи виконувались (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Разом з тим, колегія суддів зважає на наявність вироку Алчевського районного суду Луганської області від 17 квітня 2012 року, яким директора ПП «Ново-Ком» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. У зв'язку з цим, податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності є такими, що оформлені з порушенням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть доводити реальність виконання спірних господарських операцій та використовуватись для формування податкового кредиту та витрат.

В силу ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 05 листопада 2012 року №0005802202, яке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж», ПП «Ново-Ком», виконання робіт та використання їх результатів у власній господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Бабенко К.А.

Повний текст ухвали виготовлено - 23.05.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Бабенко К.А