Постанова № 67552148, 27.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 червня 2017 року №826/23712/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 додержавної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 №0004071701,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 №0004071701 (з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.11.2015).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків і не є додатковим благом у розумінні пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з огляду на виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 31.12.2014 за результатами чого складено акт від 16.06.2015 №545/26-54-17-01-17-НОМЕР_1.

Згідно акту встановлено, що платник податків протягом періоду, що перевіряється, отримав дохід, який згідно з Податковим кодексом України, підлягає до включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображення платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

Згідно листа-підтвердження від 15.05.2015 №11-1-186/79-557, щодо нарахованого доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості від публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та копії додаткового договору про внесення змін №2 до кредитного договору від 21.05.2007 №42.07-07/235 було встановлено дохід, отриманий платником податку у грошовій формі як додаткове благо, яке підлягає оподаткуванню.

Вказане, за висновком контролюючого органу, є підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 31 750,14 грн., з яких за 2014 рік за ставкою 17% у розмірі 29 923,14 грн. (176 018,48 грн.*17%*1 міс); в 2014 році за ставкою 15% у розмірі 1 827 грн. (12 180,00 грн.*15%*1 міс).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 №0004071701, яким позивачу донараховано 31 750,14 грн. податку на доходи фізичних осіб та 8107, 53 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку перевірку проведено після отримання від публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» листа від 15.05.2015 №11-1-186/79-557, згідно якого підтверджено суму нарахованого (сплаченого) на користь платника доходу за ознакою « 126-додаткове благо» у розмірі 188 198,48 грн. Тобто, контролюючим органом отримано інформацію про порушення позивачем податкового законодавства.

З врахуванням викладеного у відповідача були законодавчо мотивовані підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку на доходи фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1, код НОМЕР_1, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про що складено акт перевірки від 16.06.2015 №545/26-54-17-01-17-НОМЕР_1.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає про таке.

Згідно абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У даному випадку, згідно договору кредиту від 21.05.2007 №42.07-07/235, укладеного позивачем та публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», позивач отримав кредит, який не був погашений до 15.08.2014, тобто, є простроченим.

Станом на 15.08.2014 заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту становила 36 774,47 дол. США, заборгованість за процентами - 15 919,43 дол. США, що відображено в договорі про внесення змін від 15.08.2014 №2 до договору кредиту від 21.05.2007 №42.07-07/235.

Про анулювання (прощення) решти боргу за умови погашення частини заборгованості в розмірі 1 591,95 дол. США за процентами та 14 327,48 дол. США по основному кредиту, позивача повідомлено шляхом укладення вказаного договору про внесення змін від 15.08.2014 №2 до договору кредиту від 21.05.2007 №42.07-07/235.

Таким чином, банківською установою належним чином виконано вимоги абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оформлення отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага.

Щодо визначення суми анульованої (списаної) суми заборгованості як додаткового блага суд зазначає наступне.

Згідно п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Приписами пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За таких обставин проценти за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, як і анульована сума тіла кредиту є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, і позивач в даному випадку мав включити до податкової декларації за 2014 рік анульовану (списану) суму в розмірі 188 198, 48 грн.

Зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 12.03.2015 №К/800/62063/14.

Відповідно, позивач мав в порядку пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України подати податкову декларацію за 2014 рік, що ним зроблено не було, а також сплатити податок з отриманого в порядку пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходу, що ним також не було зроблено.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом правомірно, з огляду на виявлені під час перевірки порушення позивачем податкового законодавства в частині сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік, про що вказано вище.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.