Ухвала суду № 67552102, 04.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мирошникова О.Ш.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року справа № 425/823/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 р. у справі № 425/823/17 (головуючий І інстанції Мирошникова О.Ш.) за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі управління, відповідач, аплянт) якому просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01 листопада 2015 року та зобовязати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області з 01 листопада 2015 року поновити нарахування та виплату пенсії за віком.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 р. у справі № 425/823/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії - задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 листопада 2015 року пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Грібоєдова, будинок 64; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн НОМЕР_1).

Зобовязано Рубіжанське обєднане управління Пенсійного фонду України Луганської області з 01 листопада 2015 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Грібоєдова, будинок 64; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн НОМЕР_1).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с.31-32).

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обовязкової умови для отримання соціальних послуг відповідно до ст.7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, залишивши позовні вимоги в частині без розгляду, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, Як правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджено під час апеляційного розгляду, що за інформацією пенсійної справи ОСОБА_2 27.07.2000 було призначено довічно пенсію за віком та за розпорядженням № 3024 від 18.05.2015 її було взято на облік в Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному з підстав «облік справи, призначеної в минулих роках» згідно її заяви від 18.05.2015 (а.с. 50, 53).

Згідно копії паспорту позивача, її зареєстрованим місцем проживання є: Луганська область, місто Стаханов, вулиця Грібоєдова, будинок 64 (а.с. 54-55).

Згідно довідки від 07.05.2015 № 917007116 позивач взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради. Тимчасова адреса місця проживання позивача м.Рубіжне, вул.. Мєндєлєєва,37/17. Ця довідка була видана позивачу 07.05.2015, дата закінчення дії довідки не вказана (а.с. 5, 56)

18.05.2015 ОСОБА_2 звернулася до УПФУ в м.Рубіжному з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просить взяти її на облік, вид пенсії за віком (а.с. 53).

До зазначеної заяви позивачем було надано заява від 07.05.2015 про перерахунок її пенсії на її поточний рахунок в ЛФ «Приватбанк» та вона зобовязується поновляти цю заяву щорічно. Також, вона зобовязувався зявитися для звірки документів в УПФУ в м. Рубіжному через рік (а.с. 58).

Згідно розпорядження № 3024 від 18.05.2015 та розпорядження на перерахунок пенсії, які прийняті УПФУ в м.Рубіжному, з 18.05.2015 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії за віком, призначеної в минулих роках та продовжено її виплату, в звязку з обліком справи, та взято позивача на облік в управлінні, наступний перерахунок було проведено 01.09.2015 (а.с. 50, 63).

За інформацією Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на підставі листа Рубіжанського міського відділу Управління ДМС України від 10.10.2015 № 28/2299 в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб була знята з обліку 13.10.2015 громадяни, які не знаходились за місцем фактичного проживання, серед яких значиться ОСОБА_2 (а.с. 60-61).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2М з 01.11.2015 УПФУ в м. Рубіжному було призупинено виплату пенсії як внутрішньо переміщеній особі, що визнано представником відповідача у письмових запереченнях (а.с. 1, 44-46).

29.03.2016 позивач особисто звернулася до відповідача із заявою про поновлення їй виплати пенсії через відділення АТ «Ощадний банк України» з 1 березня 2016 року, виплата якої була призупинена. Ця заява була отримана відповідачем 29.03.2016, що підтверджується відповідними відмітками на заяві. З банку також до пенсійної справи було надано заяву про наявність у ОСОБА_2М відкритого рахунку для зарахування їй пенсії (а.с. 47, 48).

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з листопада 2015 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Оцінюючи спірні правовідносини колегія суддів звертається до положень Конституції України, за якими, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014р. №1706-VII (далі ОСОБА_3 № 1706-VII).

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно довідки №917007116 від 07.05.2015 року ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньопереміщена особа (а.с.5)

Частиню 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (ОСОБА_3 № 1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

У листі від 26.10.2015 року УПСЗН Рубіжанської міської ради зазначено, ОСОБА_2 не знаходилась за місцем фактичного проживання, яка вказана у довідці №934014569 від 24.03.2015 року яка видана ОСОБА_2, а тому останню необхідно зняти з обліку. (а.с.60-61)

Колегія суддів звертає увагу, що абзацом другим частини 1 статті 12 Закону 1706-VII передбачено, що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Тобто, з зазначеної норми вбачається, що скасування довідки внутрішньо переміщеної особи здійснюється на підставі рішення керівника структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Під час розгляду справи ані відповідачем, ані УПСЗН Рубіжанської міської ради райдержадміністрації не було підтверджено наявність такого рішення.

Колегія при цьому зазначає, що питання дійсності довідки внутрішньо переміщеної особи, про що зазначається в апеляційній скарзі, не є значущим питанням при вирішенні справи.

Також, колегія суддів зазначає, що питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством (в редакції чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції).

Питання припинення виплати пенсії передбачено частиною 1 статті 49 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в якій зазначено, що таке припинення здійснюється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Відповідачем рішення про припинення виплати пенсії позивачу з листопада 2015 року не виносилось, що підтверджено під час розгляду справи.

При таких обставинах колегія суддів виходячи з пріоритетності норм застосовує вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та не приймає до уваги вищенаведений лист.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області припиняючи виплату пенсії діяло не у спосіб передбачений законодавством, то при таких обставинах колегія суддів зазначає, що припинення виплати пенсії ОСОБА_2. є незаконним.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який встановив порушення відповідачем вимог ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону № 1058-VI, оскільки з березня 2016 року позивачу зупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При вирішенні питання щодо поважності/неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б обєктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вказувалось раніше, з позовом до суду позивач звернувся 29.03.2017 року, хоча ставить питання про порушення його прав з моменту припинення пенсійних виплат, а саме з листопада 2015 року.

Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися з листопада 2015 року з моменту припинення пенсійних виплат.

За частиною 3 статті 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За частиною 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, у разі якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01 листопада 2015 року по 29 вересня 2016 року скасувати а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 р. у справі № 425/823/17-задовольнити частково.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 р. у справі № 425/823/17 за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати в частині позовних вимог за період з 01 листопада 2015 року по 29 вересня 2016 року, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 р. у справі № 425/823/17 в частині задоволення позовних вимог за період з 01 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_4