Ухвала суду № 67552097, 04.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мохов Є.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року справа №221/1005/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 15 травня 2017 р. у справі № 221/1005/17 (головуючий І інстанції Мохов Є.І.) за позовом Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру одержаних коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (далі позивач) звернулося до Волноваського районного суду Донецької області із адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, апелянт), в якому просило стягнути надміру одержаних коштів, посилаючись на те, що відповідачу за його заявами від 22.07.2015, 28.01.2016, 28.07.2016 року на підставі «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок) призначена допомога на період з 22.07.2015 року по 21.01.2016 року, з 28.01.2016 року по 27.07.2016 року, з 28.07.2016 року по 30.09.2016 року у розмірі згідно чинного законодавства.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 15 травня 2017 рокадміністративний позов Управління соціального захисту населення Горішньоплавнінської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру одержаних коштів- було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, надміру одержані кошти в сумі 15289,25 грн. на користь Управління соціального захисту населення Горішньоплавнінської міської ради Полтавської області розрахунковий рахунок 35217097052357 в ГУДКСУ у Полтавській області МФО 820172 код ЄДРПОУ 02770127, одержувач коштів - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на не повне зясування судом першої інстанції обставин справи, які мають значення для правильного вирішення питання, просив постанову суду першої інстанції скасувати в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до виписки з рахунку ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» депозитний рахунок у ОСОБА_2 був відкритий в період з 07.08.2015 року по 01.09.2015 року, тобто в період між поданням заяви про призначення грошової допомоги. Вважає, що підстав для стягнення виплачених коштів не було.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у звязку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненнями суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1-4 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє суду дійти висновку, що і пункт 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судом саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши щомісячну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, громадянин ОСОБА_2В, набув право власності на неї, та йому як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю ОСОБА_2, на переконання колегії суддів, не підпадає під дію пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року (справи № 21-1884а15, № 21-2209а15, № 21-1928а16,), які відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції та є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень.

Статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанцій були відсутні підстави розглядати справу в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі - закриттю на підставі ст.157, 203 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 15 травня 2017 р. у справі № 221/1005/17 задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 15 травня 2017 р. у справі № 221/1005/17- скасувати.

Провадження у справі № 221/1005/17 за позовом Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру одержаних коштів - закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_4