
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2016 р. Справа № 804/7101/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягає у не підготуванні та ненаправлені на адресу органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, відповідно до чинного законодавства України;
- зобовязати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, відповідно чинного законодавства України, та направити пакет документів на повернення коштів до органу Державної казначейської служби України задля повернення на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Благоєва, буд.31-Г, м. Дніпро, 49054; ідентифікаційний код юридичної особи: 35035634) №26006000097296 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023 переплати з митних платежів у розмірі 94646,81грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що внаслідок протиправних дій посадових осіб митниці, що полягали у винесенні рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» (далі ТОВ «Енсайн ЛТД») від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432, рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів від 06.06.2014р. №100270001/2014/300122/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2014р. №100270001/2014/00390, які в подальшому за наслідками оскарження в судовому порядку визнані протиправними та скасовані,а також завдяки різниці курсу валюти та набрання чинності 25.02.2015р. Законом України «Про заходи стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» ТОВ «Енсайн ЛТД» було вимушено переплатити мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами господарювання на суму 24662,96грн., податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України субєктами господарювання на суму 48658,41грн. та нарахувати і сплатити додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України субєктами господарювання у розмірі 21325,44грн., що загалом складає суму переплати 94646,81грн. При цьому 20.07.2016р. ТОВ «Енсайн ЛТД» звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою щодо підготування висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, відповідно до чинного законодавства України та направлення пакету документів на повернення коштів до органу Державної казначейської служби України задля повернення на поточний рахунок позивача вищевказаної переплати з митних платежів у загальному розмірі 94646,81грн., з урахуванням приписів, викладених в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі №826/15008/14, якою скасовані означені вище рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картка відмови, а також в постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. у справі №910/31396/15, в якій судом зазначено, що фактично позивач 26.08.2015р. здійснив доплату суми ввізного мита, податку на додану вартість та імпортного збору на загальну суму 102500,00грн. необґрунтовано, оскільки здійснив оплату на підставі декларації, необхідність подання якої чинним законодавством не передбачено, так як в судовому порядку було встановлено правомірність подання та заповнення декларації від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432, на підставі якої і повинно було здійснюватись подальше митне оформлення товару. Однак, не зважаючи на вищенаведені обставини, відповідач листом від 19.08.2016р. за №5778/10/26-70-19-01 відмовив у підготуванні та направленні на адресу органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, відповідно до чинного законодавства України.
В судове засідання, призначене на 27.12.2016р., сторони не зявились.
27.12.2016р. за вх.№59810/16 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи без його участі, із зазначенням про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач до зали судового засідання свого представника також не направив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.
27.12.2016р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду за вх.№59766/16 повноважним представником відповідача було подано письмові заперечення на позов, в яких останній просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що після скасування у судовому порядку рішення митного органу про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів від 06.06.2014р. №100270001/2014/300122/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2014р. №100270001/2014/00390, ТОВ «Енсайн ЛТД» 14.09.2015р. за митною декларацією №100270001/2015/222484 здійснено митне оформлення товарів за ціною договору 19656 USD (графа 22), тобто, за митною вартістю, яка була встановлена позивачем при поданні ним першої митної декларації від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432. З вказаної суми позивачем розраховано та сплачено митні платежі. Таким чином, позивачем не перераховано в Державний бюджет України надмірно сплачені митні платежі, оскільки вони розраховуються з митної вартості, визначеної митним органом, розмір якої передбачено в рішенні про коригування митної вартості товарів. В свою чергу, позивач намагається в судовому порядку повернути витрати у розмірі 94646,81грн., які виникли внаслідок підвищення курсу валюти та прийняття Закону України «Про заходи стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст.XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року». Проте, підвищення курсу валюти та зміни в законодавстві не залежать від волі митного органу. Щодо митного оформлення товарів за митною декларацією від 14.09.2015р. №100270001/2015/222484 відповідач зазначає, що останню прийнято митним органом, митну вартість визначено декларантом за першим методом і вона прийнята органом доходів і зборів, митні платежі сплачені згідно з заявленою митною вартістю і товар випущено у вільний обіг. На дану декларацію не складалась картка відмови та не приймалось рішення про коригування митної вартості. Враховуючи вищевикладене, сплачені митні платежі за митною декларацією 14.09.2015р. №100270001/2015/222484 не можна вважати помилково та/або надмірно сплаченими, оскільки митний орган погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення (за ціною договору). З урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні предявлених позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі контракту №091-2014 від 11.01.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» та Компанією SHANTOU YUPENG CIDIAN INDUSTRY CO., LTD (Китай), позивачем придбано товар (футляри з листів пластмаси для зберігання DVD дисків).
Для здійснення митного оформлення придбаного товару позивач 27.05.2014р подав Київській міжрегіональній митниці Міндоходів вантажну митну декларацію від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432, в якій митна вартість товару відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначена позивачем за першим методом (ціною договору), згідно з п.2.2 контракту, та становила 19656,00 доларів США, що за курсом НБУ (1 долар США= 11,660821грн.) становило 229205,10грн.
Виходячи із цієї суми, 26.05.2014р. ТОВ «Енсайн ЛТД» сплатило мито в розмірі 28650,54грн. з розрахунку 12,5% та суму податку на додану вартість у розмірі 51571,15грн. з розрахунку 20%.
В подальшому митним органом не визнано митну вартість товару, визначену декларантом, та винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2014р. №100270001/2014/300122/2, а також картку відмови від 16.06.2014р. №100270001/2014/00390, якими скориговано митну вартість до 78637,86 доларів USD.
При цьому нормами чинного митного законодавства передбачено два способи випуску товарів у вільний обіг, а саме: 1) у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; 2) у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів (пп. «а» п.5 ст.55 Митного кодексу України).
Судом встановлено, що після прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, декларант, не погодившись з цим рішенням, відмовився випускати товар у вільний обіг та розмістив вантаж на складі тимчасового зберігання, а також оскаржив у судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі №826/15008/14 визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та щодо прийняття рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 06.06.2014 №100270001/2014/300122/2, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2014р. №100270001/2014/00390.
Згідно з ч.3 ст.254 КАС України постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі №826/15008/14 є такою, що набрала законної сили.
Вказана постанова залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2015р. у справі №К/800/21862/15.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судовим рішенням у справі №826/15008/14 (№К/800/21862/15), що набрало законної сили, встановлено факт протиправності рішень митного органу щодо відмови у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією ТОВ «Енсайн ЛТД» від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432, а, отже, підтверджено правильність визначення позивачем у поданій ним декларації митної вартості товару.
У звязку із цим 14.07.2015р. ТОВ «Енсайн ЛТД» зверталось до начальника Київської міської митниці ДФС України із заявою вих..№13/07-83 від 13.07.2015р. щодо проведення митного оформлення товару.
У відповідь на зазначену заяву листом №4961/10/26-70-63-01-07 від 12.08.2015р. Київська міська митниця ДФС України повідомила позивача про те, що скасування адміністративним судом картки відмови не змінює статусу митної декларації, поданої у 2014 році, а тому для проведення митного оформлення позивачу відповідно до ст.257 Митного кодексу України потрібно подати нову митну декларацію за курсом валюти, що діє на день її подання.
Судом встановлено, що ТОВ «Енсайн ЛТД», не оскаржуючи вищенаведену позицію митного органу, оформило нову вантажну митну декларацію №100270001/2015/222484 від 26.08.2015р., в якій митна вартість товару відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначена позивачем за першим методом (ціною договору), згідно з п. 2.2 контракту, та становила 19656,00 доларів США (графа 22 декларації), тобто, за митною вартістю, яка встановлена позивачем при поданні першої митної декларації від 27.05.2014р. №100270001/2014/209432.
При цьому під час подання (27.05.2014р.) на адресу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів першої митної декларації №100270001/2014/209432 курс валюти: 1 долар США дорівнював 11,660821грн., тому вартість товару в національній валюті становила 229205,10грн.
Виходячи з вказаного курсу позивачем була визначена та сплачена, відповідно до платіжного доручення від 26.05.2014р. сума мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 28650,64грн. (графа 47 «Нарахування платежів» митної декларації №100270001/2014/209432 від 27.05.2014р.).
Також виходячи з курсу долара США на дату подачі першої декларації позивачем була нарахована та сплачена відповідно до платіжного доручення від 26.05.2014р. сума податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 51571,15грн. (графа 47 «Нарахування платежів» митної декларації №100270001/2014/209432 від 27.05.2014р.).
Водночас, при подачі ТОВ «Енсайн ЛТД» нової вантажної митної декларації №100270001/2015/222484 від 26.08.2015р. курс 1 долара США становив 21,69865500грн., у звязку із чим вартість товару в національній валюті збільшилась і склала вже 426508,76грн.
Виходячи із цієї суми, ТОВ «Енсайн ЛТД» визначено ввізне мито в розмірі 53313,60грн. з розрахунку 12,5%, суму податку на додану вартість у розмірі 100229,56грн. з розрахунку 20% , а також додатковий імпортний збір у розмірі 21325,44 грн. з розрахунку 5%, введений в дію Законом України «Про заходи стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року».
Тобто у зв'язку із збільшенням вартості товару, яке пов'язано із зміною курсу долара США по відношенню до гривні, та відповідно із збільшенням розміру митних платежів, та введенням в дію Законом України «Про заходи стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» додаткового імпортного збору, ТОВ «Енсайн ЛТД» з метою здійснення митного оформлення товару доплатило 102500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №153 від 26.08.2015р.
Оплату митних платежів ТОВ «Енсайн ЛТД» здійснювало двома платежами: перший від 26.05.2014р. на суму 80600,00грн. та другий від 26.08.2015р. на суму 102500,00грн.
В подальшому відповідач повернув позивачу суму переплати в розмірі 8231,40грн. на поточний рахунок ТОВ «Енсайн ЛТД».
Позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення про коригування митної вартості товару, яке було скасоване у судовому порядку, позивачем переплачено мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 24662,96грн., податок на додану вартість у розмірі 48658,41грн. та сплачено додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в розмірі 21325,44грн. Вказана переплата, яка є різницею між сплаченими позивачем у 2015 році та у 2014 році ввізного мита та ПДВ, виникла у зв'язку із тим, що вартість товару, з якої сплачувались ці платежі була визначена у доларах США, а у 2015 році (на момент подання нової декларації) порівняно з 2014 роком курс долара США по відношенню до гривні збільшився майже вдвічі з 11,660821грн. (у 2014 році) до 21,69865500грн. (у 2015 році), що, на думку позивача, є надмірно здійсненими платежами до бюджету.
При цьому судом встановлено, що попередньо ТОВ «Енсайн ЛТД» зверталося з позовом про відшкодування переплати з митних платежів у розмірі 94646,81грн., як збитків, в порядку господарського судочинства.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. у справі №910/31396/15 позов ТОВ «Енсайн ЛТД» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення збитків у загальній сумі 328620,82 грн., з яких: 94646,81грн. - переплачені позивачем у 2015 році суми ввізного мита, податку на додану вартість у зв'язку зі збільшенням загальної вартості товару через зміну курсу долара США, а також додатково сплачений імпортний збір; 140646,33грн. - вартість послуг за зберігання товару на митному складі тимчасового зберігання, сплачених на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ №480047 від 23.09.2015р.; 93264,68грн. - вартість послуг з декларування та зберігання товарів за договором №МС-03/11-2014 від 03.11.2014р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБО Груп», задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» 233974,01грн. збитків. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у стягненні 94646,81грн. збитків (у вигляді переплаченого ввізного мита та податку на додану вартість і додатково сплаченого імпортного збору), апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.301 Митного кодексу України, ст.43 Податкового кодексу України та ст.45 Бюджетного кодексу України, з урахуванням практики Верховного Суду України, зазначив, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства та здійснюється ними з дотриманням спеціальної процедури, врегульованої чинним законодавством, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів, в тому числі в якості збитків.
У звязку із наведеним, 20.07.2016р. ТОВ «Енсайн ЛТД» звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою, в якій, посилаючись на вищевказані обставини, просило підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, відповідно до чинного законодавства України та направити пакет документів на повернення коштів до органу Державної казначейської служби України задля повернення на поточний рахунок ТОВ «Енсайн ЛТД» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Благоєва, буд.31-Г, м. Дніпропетровськ, 49054; ідентифікаційний код юридичної особи:35035634) №26006000097296 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023 переплати з митних платежів у розмірі 94646,81грн., з урахуванням приписів, викладених у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі №826/15008/14 та постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. у справі №910/31396/15.
Листом від 19.08.2016р. за вих.№5778/10/26-70-19-01 Київська міська митниця ДФС повідомила ТОВ «Енсайн ЛТД» про те, що, оскільки товар випущений у вільний обіг за заявленою митною вартістю товару, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою та сплачені всі необхідні митні платежі на загальну суму 174868,60грн., відповідно до діючого законодавства на день митного оформлення митної декларації від 14.09.2015р. №100270001/2015/222484, підстави для підготовки висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів з держбюджету до Головного Управління Державної казначейської служби України у Київському міської митниці ДФС відсутні.
Незгода позивача з означеною позицією відповідача і стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги, суд керується таким.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Право декларанта або уповноваженої ним особи на оскарження рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів закріплено в статті 55 МК України.
Отже, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з частиною третьою статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами регламентується Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.
За приписами пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 4 розділу III Порядку № 618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Таким чином, законодавством відповідно до статті 301 МК України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому за наслідками аналізу наведених вище норм права належить зробити такий висновок.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком №618 на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Водночас, якщо митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам митного законодавства, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надмірно сплаченими теж немає.
Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів повертається декларанту у порядку, передбаченому законодавством.
Аналогічний висновок викладений у рішеннях Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі №21-338а14 та у справі № 21-207а14, та у постанові від 16 лютого 2016 року у справі №21-343а14.
Відтак, зважаючи на те, що митна декларація ТОВ «Енсайн ЛТД» №100270001/2015/222484 від 14.09.2015р., в якій позивачем самостійно визначено митну вартість товарів за першим методом - за ціною договору у розмірі 19656 доларів USD, прийнята митним органом і митні платежі сплачено згідно з заявленою в ній позивачем митною вартістю, на дану декларацію не складалась картка відмови та не приймалось рішення про коригування митної вартості, отже, митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, тому підстави вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам митного законодавства відсутні, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів на підставі митної декларації №100270001/2015/222484 від 14.09.2015р. чи їх частину помилково та/або надмірно сплаченими теж немає.
Таким чином, позивачем не перераховано в Державний бюджет України надмірно сплачені митні платежі, оскільки такі платежі фактично розраховані не з митної вартості, визначеної митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а з митної вартості визначеної самим декларантом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.94 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енсайн ЛТД» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 67550899, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/7101/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: