Постанова № 67550759, 05.07.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 803/690/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна служби України з безпеки на транспорті звернулась в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 22781,28 грн., що еквівалентно 792,99 євро плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було сплачено нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 792,99 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, вважає, що працівниками габаритно-вантажного контролю Управління Укртрансбезпеки в Харківській області невірно проведено зважування його автомобіля марки MAN з вантажем, в результаті чого було помилково встановлено перевищення нормативу вагового параметру транспортного засобу. У звязку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Харківській області у пункті габаритно-вагового контролю "автодорога М-03 Київ-Харків-Довжанський 471 км." проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN, модель 26.403, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепа марки KOEGEL, модель SK 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. За результатами проведення контролю складено акт серія АХ №0200097 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.01.2017 року (а.с.12) та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.01.2017 року (а.с.11).

На підставі зазначених документів Управлінням Укртрансбезпеки в Харківській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0200097 від 11.01.2017 року (а.с.13), яким ОСОБА_2 нараховано плату за проїзд у розмірі 792,99 євро (22781,28 грн.).

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку зазначеної плати за проїзд Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26 червня 2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить Управління Укртрансбезпеки в Харківській області.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників регулює Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами №30, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил Дорожнього руху (далі - Правила №30).

Згідно пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування регулює Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно пункту 18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Згідно пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Відповідно до пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

З аналізу вказаних норм встановлено, що законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Судом встановлено, що 11.01.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області при проведенні габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки MAN, модель 26.403, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепа марки KOEGEL, модель SK 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, встановлено перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів, що підтверджується актом серія АХ №0200097 від 11.01.2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

За таких обставин Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 792,99 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, складає 22781,28 грн.

Судом встановлено, що відповідач звертався до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АС №0040024 від 13.02.2017 року та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 13.02.2017 року, що прийняті за результатами перевірки, проведеної 11.01.2017 року, під час якої були виявлені порушення законодавства (відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобам з перевищенням вагових/габаритних обмежень або документ про внесення плати за проїзд; не сплачено (не повідомлено про сплату) нарахування сплати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту АХ № 0200097 від 11.01.2017 року в розмірі 792,99 євро (при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі №803/250/17 ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Дане судове рішення набрало законної сили 11.05.2017 року, про що свідчить довідка суду у справі №803/250/17.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, модель 26.403, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки ПП, модель KОEGEL SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування, а пересувний пункт габаритно-вагового контролю відповідає встановленим вимогам, у звязку із чим суд не бере до уваги пояснення відповідача про порушення працівниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області порядку здійснення габаритно-вагового контролю. Крім того, вказані обставини не потребують доказування під час розгляду даної справи на підставі ч.1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до наявних матеріалів справи визначений позивачем розрахунок плати за проїзд відповідачем не оскаржений та станом на день розгляду даної справи в суді не сплачений.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про сплату вказаної плати за проїзд на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи суд вважає, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті щодо стягнення плати за проїзд з ОСОБА_2 в сумі 22781,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про автомобільний транспорт, Закону України "Про автомобільні дороги", Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (44164, Волинська область, Ратнівський район, с. Велимче, вул. Миру, будинок 3) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті кошти в сумі 22781,28 грн. (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят одна гривня 28 коп.) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УК у м. Харкові, р/р 31312309700002 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код бюджетної класифікації: 22160100 - плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 07 липня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук