Ухвала суду № 67549096, 04.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1479/17 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/783/4072/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, з участю третьої особи Шостої Львівської державної нотаріальної контори, про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири, скасування державної реєстрації права власності на частину квартири та визнання права власності на частину квартири,-

встановила:

В лютому 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, з участю третьої особи Шостої Львівської державної нотаріальної контори, про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири, скасування державної реєстрації права власності на частину квартири та визнання права власності на частину квартири.

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третьої особи Шостої Львівської державної нотаріальної контори, про скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири, скасування державної реєстрації права власності на частину квартири та визнання права власності на частину квартири.

Справу призначено до розгляду.

Ухвалу суду оскаржила відповідач ОСОБА_2, вважає оскаржувану ухвалу незаконною, такою, що підлягає скасуванню.

Покликається на те, що відповідач ОСОБА_4 проживає в Російській Федерації, а відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відноситься до Шевченківського району м. Львова, тому справу необхідно розглядати в Шевченківському районному суді м. Львова.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року та направити справу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова.

Позивач ОСОБА_3, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6, представник третьої особи, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 59-62), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що скаргане підлягає до задоволення виходячи знаступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України,підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції та підсудна Сихівському районному суду м. Львова.

Колегія суддів погоджуєтьсяз такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у визначений законом спосіб, а здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За загальним правиломстатті 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а до юридичних осіб - за їхнім місцезнаходженням.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Виходячи з положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 в позовній заяві, предметом якої є спадкове (нерухоме) майно 1/4 частина квартири № 39 в будинку № 15 на вул. Сихівській у м. Львові, визначив відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_2, зазначивши їх адресу відповідно Російська Федерація та м. Львів, вул. Мельничука, 24.

Разом з тим, частиною 1 ст. 114 ЦПК України визначено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року розяснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК). Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як зазначено вище, предметом позову по даній справі є зокрема, визнання за позивачем в порядку спадкування право власності на 1/4 частину квартири № 39 в будинку № 15 на вул. Сихівській у м. Львові, при цьому вказана адреса за адміністративним поділом належить до юрисдикції Сихівського району м. Львова.

Таким чином, встановивши, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Сихівського району м. Львова, суд прийшов правильного висновку про те, що справа підсудна Сихівському районному суду м. Львова.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_7