Ухвала суду № 67547482, 23.06.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 328/2769/16-к

1-кп/310/244/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі колегії суддів

головуючого судді Мариніна О.В.

суддів Богомолової Л.В., Кошевої О.А.

при секретарі Артьоменко Д.О.

за участю прокурора Скуйбеда О.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014080350000002 від 06.06.2014 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

За визначеною ухвалою апеляційного суду Запорізької області підсудністю з Токмакського районного суду Запорізької області до Бердянського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом та додатками до нього внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014080350000002 від 06.06.2014 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до розгляду, вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки на їх думку обвинувачення є неконкретним, чим органом досудового розслідування порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання вказали, що органом досудового розслідування та прокурором в порушення ст.291 КПК не викладено фактичні обставини справи та суть обвинувачення. Обвинувачення неконкретне та неповне. Також вказують на порушення норм КПК України та норм Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Україною.

Також в письмовому клопотанні захисниками зазначено що прокурором безпідставно було виділено в окреме провадження частини кримінального провадження у відношенні інших осіб.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів, не вдаючись до оцінки доказів по обвинувальному акту відносно ОСОБА_1, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України у звязку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного:

Згідно з вимогами ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміновано злочини, передбачені ст.191 ч.5 та ст.366 ч.2 КК України, а саме:

розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах та (службове підроблення) видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Вказуючи в обвинувальному акті відомості про укладення договорів 04.09.2013 між КП «Агро-Токмак» в особі директора ОСОБА_1 (генпідрядник) з однієї сторони та ТОВ «Запорожский коксохимремонт» (субпідрядник) в особі директора ОСОБА_4 з другої сторони та складення й завірення підписами актів форми КБ-2в б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Володарського м. Токмак» на суму 48229, 2 грн. за договором 10-ін від 16.07.2013 та «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Радянська м. Токмак» на суму 58478,4 грн. за договором № 9-ін від 16.07.2013, а також про те що, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт, завірив своїми підписами вищевказані акти форми КБ-2в б/н приймання виконаних будівельних робіт у ТОВ «Запорожский коксохимремонт» за вересень 2013 р. та надав їх до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Токмацької міської ради.

Надалі, між Управлінням комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_5 (замовник) та КП «Агро-Токмак» в особі директора ОСОБА_1 (генпідрядник) складено та завірено підписами акти форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт на обєктах «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Володарського м. Токмак» : № 1 на загальну суму 321300 грн. від 05.09.2013, № 2 на загальну суму 57226,8 грн. від 05.09.2013 за договором № 36/13 від 16.07.2013 та «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Радянська м. Токмак» : № 1 на загальну суму 425000 грн. від 05.09.2013, № 2 на загальну суму 84148,8 грн. від 05.09.2013, № 3 на загальну суму 978,2 грн. від 24.10.2013 за договором № 34/13 від 16.07.2013. При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт, завірив своїми підписами вищевказані акти форми КБ-2в б/н приймання виконаних будівельних робіт та подав їх до Управлінням комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради для проведення остаточних розрахунків за договором підряду та з метою приховування розтрати коштів і, таким чином, видав підроблені документи.

На підставі вищевказаних актів форми КБ-2в 20.09.2013 та 27.12.2013 Управлінням комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради на рахунок КП «Агро-Токмак» ТМР перераховано державні кошти в сумі 56699 грн., 84148,8 грн. та 851,2 грн. і проведено остаточний розрахунок за роботи на загальну суму 887,999 грн. в якості оплати за роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття вулиць Володарського та Радянської м. Токмак за договорами № 36/13 від 16.07.2013 та № 34/13 від 16.07.2013. З моменту зарахування на рахунок комунального підприємства вказаних коштів, директор підприємства ОСОБА_1, на підставі наданих тільки йому за посадою повноважень, мав право здійснювати їх перерахування з банківського рахунку.

Після чого на підставі платіжних доручень № 100, № 101, № 102 КП «Агро-Токмак» ТМР, завірених директором ОСОБА_1, 30.09.2013 здійснено перерахування коштів на загальну суму 144 634 грн. на рахунок ТОВ «Запорожский коксохимремонт» за виконані роботи по субпідрядним договорам № 9-ін та № 10-ін від 16.07.2013.

Крім того, з метою прикриття злочинної діяльності та розтрати державних коштів, для надання видимості виконання робіт з якісних матеріалів, а саме асфальтобетону, ОСОБА_1 ініційовано укладення договору поставки № 0909/13 від 09.09.2013 між КП «Агро-Токмак» ТМР в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Труд» в особі директора ОСОБА_6 (постачальник) відповідно до якого постачальник зобовязався передати у власність покупця асфальтобетон, бітум. 10.09.2013 та 24.09.2013 на підставі платіжних доручень № 86 КП «Агро-Токмак» ТМР завірених директором ОСОБА_1, здійснено перерахування коштів на загальну суму 243040,19 грн. на рахунок ТОВ «Труд» за асфальтобетон на підставі накладних № 76 від 10.09.2013 та № 78 від 20.09.2013 про отримання асфальтобетону, тобто після складення та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Також органом досудового розслідування вказано в обвинувальному акті що, 26.07.2013 директор КП «Агро-Токмак» ТМР ОСОБА_1 уклав договір № 8-ін між вказаним комунальним підприємством в його особі (покупець) та ФОП ОСОБА_7 (продавець), відповідно до якого продавець зобовязався постачати покупцю асфальтобетон. 31.07.2013 на підставі платіжного доручення № 75 КП «Агро-Токмак» ТМР завіреного директором ОСОБА_1, здійснено перерахування коштів у сумі 500000 грн. на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 за матеріали.

Таким чином, орган досудового розслідування вказуючи у обвинувальному акті назви субєктів господарської діяльності з якими було укладено угоди, їх керівників, дати угод та дати підписання ОСОБА_1 платіжних доручень про перерахування грошових коштів, в подальшому викладає фактичні обставини кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст. 366 КК України, як такі що були вчинені ОСОБА_1 за невстановлених обставин, з невстановленими особами та невстановлений спосіб.

А також інкримінуючи вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень умисно, в інтересах третіх осіб, з метою поліпшення майнового становища інших осіб, орган досудового розслідування, всупереч вимог ст. 291 КПК України, не конкретно виклав фактичні обставини кримінальних правопорушень, оскільки вказуючи на конкретних субпідрядників та постачальників матеріалів, на рахунки яких було переведено державні кошти, в розтраті яких обвинувачується ОСОБА_1, орган досудового розслідування прийшов до висновку про невстановленість способу, обставин кримінального правопорушення та невстановленість осіб, в інтересах яких, на думку органу досудового розслідування, діяв обвинувачений.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що предявлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, а обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави . Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями п. «а» ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Україною згідно з Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього.

Тобто, обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від предявленого їй конкретного обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на критерії, яким має відповідати обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

В рішенні від 26 червня 2008 року у справі «Ващенко проти України» Суд зазначив, що поняття «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).

В рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії" Суд зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції.

В рішенні від 09 жовтня 2008 року у справі «ОСОБА_4 проти Росії» Суд зазначив, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, суд має розглядати провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що обвинувальний акт складено з порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України, що тягне за собою порушення права ОСОБА_1 на захист.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисників про повернення обвинувального акту для усунення недоліків у звязку з суттєвим порушенням органом досудового розслідування права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-319, 376 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014080350000002 від 06.06.2014 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України - повернути прокурору Запорізької області для усунення невідповідностей вимог ст. 291 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.06.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутністю такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий О.В. Маринін

Суддя Л.В.Богомолова

Суддя О.А.Кошева