Ухвала суду № 67544197, 29.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5188/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника відповідача ТОВ «Горяц-Т» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 28 лютого 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» та ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

27 лютого 2017 року ТОВ «Грін Плюс» звернулось до суду із позовом до ТОВ «Горяц-Т» та ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків.

Разом із позовною заявою позивачем було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, а саме: 3001669 грн., що належать ТОВ «Горяц-Т», що знаходяться на рахунку п/р 26002042304101 в Філії «Банка «Фінанси та Кредит» в тому числі, але не обмежуючись п/р26002042304101 та інших рахунках в банківських установах, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження, у всіх видах валют, до винесення судом рішення по суті справи.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 29 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Плюс» в особі директора ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір оренди, за умовами якого ТОВ «Грін Плюс» передало ТОВ «Горяц-Т» в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 2773, 9 кв. м., що розміщені за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 29, що належали позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 29.04.2015 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2017 року визнано недійсними договір оренди від 29 квітня 2016 року, укладений між ТОВ «Грін Плюс» та ТОВ «Горяц Т» з підстав перевищенням своїх повноважень директором ОСОБА_6 та відсутності у нього права на укладення цього договору.

З моменту фактичної передачі ОСОБА_6 у користування ТОВ «Горяц-Т» обєкту оренди Орендарем було пошкоджене зазначене майно чим спричинено матеріальні збитки на суму в 3001669 /три мільйони одна тисяча шістсот шістдесят девять/ грн., що підтверджується актом про встановлення псування майна від 20.09.2016 року, складеного ТОВ «Грін Плюс» в особі директора ОСОБА_8 та бухгалтером підприємства.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 28 лютого 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Горяц-Т» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї, перевіривши матеріали цивільної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів про забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Між тим, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не може з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 27.02.2017 року позивач ТОВ «Грін-Плюс» звернувся з позовом до суду та просив забезпечити позов.

28 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси виніс ухвалу, якою вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, а саме 3 001 669,00 грн., що належать ТОВ «Горяц-Т» в тому числі, але не обмежуючись п/р 26002042304101 та інших рахунках в банківських установах, виявлених державним виконавцем під час виконавчого провадження, у всіх видах валют, до винесення судом рішення по справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого субєкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Наведених вище вимог суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про забезпечення позову по даній справі, не врахував, оскільки вжиті судом першої інстанції по даній справі заходи забезпечення позову, з огляду на суму арештованих коштів, не тільки перешкоджають господарській діяльності юридичної особи - ТОН «Горяц-Т», а й повністю блокують роботу підприємства.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням вжитих заходів забезпечення позову, зокрема, держави, оскільки ТОВ «Горяц-Т» буде позбавлено можливості сплачувати податки та інші обовязкові платежі, а також працівників підприємства, яким ТОВ «Горяц-Т» не зможе сплачувати заробітну плату.

Таким чином, обмеження можливості ТОВ «Горяц-Т» користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами в такому значному розмірі беззаперечно призведе до незворотних наслідків, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, оскаржувана ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню з постановлениям в апеляційному порядку нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Ухвала суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України ця ухвала апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія судової палати, апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 28 лютого 2017 року скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Плюс» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3