Постанова № 67543737, 29.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8120/16-а

Провадження № 2-а/522/806/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

29 червня 2017 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом Громадської організації «ОСОБА_1 разом» до Одеської міської ради, третя особа: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «ОСОБА_1 разом» (далі по тексту ГО «ОСОБА_1 разом») звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради (далі по тексту міська рада) за участю третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі по тесту управління) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 16.12.2015 року «Про затвердження детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1». Позивач мотивує свої вимоги тим, що 25.02.2015 року міською радою було прийнято рішення №6285-VI «Про розробку детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1», на виконання якого 17.03.2015 року управлінням та ТОВ «Мастер Групп» було узгоджено завдання на розробку детального плану території (далі по тексту детальний план територій); 02.07.2015 року - проведено засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому рекомендовано проект до подальшого громадського слухання; 10.08.2015 року проведено громадське обговорення проекту детального плану території; 16.12.2015 року Одеською міською радою було прийнято рішення №28-VII «Про затвердження детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1», що, на думку позивача, відбувалося із порушенням обовязкових стадій та численних порушень норм діючого законодавства на кожній стадії планування.

Позивач стверджує, що в порушення п.7 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» а також в порушення п.3.7, 3.9. Рішення Одеської міської ради від 08.04.2011 року №509 «Про затвердження Положення про постійну комісію з планування забудови територій та архітектури», згідно з яким депутати повідомляються про проведення засідання не пізніше ніж за два дні до засідання, а дата, час і місце засідання повідомляється департаменту з організації роботи не пізніше ніж за три дні до засідання, клопотання МП ТОВ «Діфо» було подано до міської ради 17.02.2015 року, а засідання комісії відбулося на наступний день 18.02.2015 року. Крім того, в порушення ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст.ст.28,37 Рішення Одеської міської ради від 06.12.2010 року №3-VI «Про затвердження Регламенту Одеської міської ради 6 скликання» не були дотримані строки опублікування до відому депутатів. При цьому межі території розробки детального плану території затвердженого комісією та межі, що зазначені у рішенні міської ради, не є тотожними.

Позивач зазначає, що рішення про розробку детального плану території було оприлюднено на сайті Одеської міської ради 06.03.2015 року (девятий робочий день), чим порушено п.2.ч.1. та ч.2. ст..15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а в порушення ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не було забезпечено оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками. Крім того, відсутнє погодження проекту детального плану територій з уповноваженими органами державної влади (Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря, Міністерством культури України, Управлінням з охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації), що є порушенням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про планування та забудову територій», «Про державний контроль за охороною земель» «Про охорону культурної спадщини» Інших нормативних актів». При цьому, замовник надав проект для погодження лише у виконавчий орган місцевого самоврядування Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради й у його висновку було вказано, що містобудівна документація не відповідає вимогам «Історико - архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів» в частині дотримання граничних параметрів нового будівництва й рекомендовано допрацювати представлений детальний план території, тобто висновок був негативний.

Позивач стверджує, що розгляд проекту детального плану території на засіданні архітектурно-містобудівної ради було проведено з порушенням Закону України «Про рулювання містобудівної діяльності», так як не було інформування державних органів, які відповідно до цього Закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, а проведення громадських слухань відбулося також з порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Рішення Одеської міської ради від 25.08.2011 року «Про затвердження Статуту міста ОСОБА_1». Крім того, проект детального плану території не відповідає Генеральному плану міста ОСОБА_1, державним будівельним нормам та правилам, вимогам діючого законодавства, й при цьому не враховано наявність памяток культурної спадщини на території розробки детального плану території; порушено режим використання прибережних захисних смуг відповідно до ст.90 Водного кодексу України; перевищено площу забудови нормативним вимогам, містобудівним умовам та обмеженням.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №6285-VI від 16.12.2015 року «Про затвердження детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1».

В судовому засіданні представник позивача ГО «ОСОБА_1 разом» позов підтримав, просить його задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені в позові та письмових й усних поясненнях, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, й при цьому напрямами діяльності ГО «ОСОБА_1 разом» є виявлення, формування та визначення шляхів вирішення проблем незаконної забудови прибережної зони та історичного центру, збереження памяток архітектури та культури ОСОБА_1, й членами організації є особи, які проживають та є власниками квартир у місті ОСОБА_1, які розташовані в межах території розробки проекту детального плану території.

Представник відповідача виклав свої доводи в письмових запереченнях та усних поясненнях, просить відмовити у позові, вважає його безпідставним та необґрунтованим, так як оскаржуване рішення міської ради відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте в межах повноважень відповідача, й при цьому не зачіпає законні права та інтереси позивача, й вказав, що чинним законодавством не передбачено правових норм, якими б на органи місцевого самоврядування було покладено обовязок щодо погодження детальних планів території з Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря, з Міністерством культури України, з Управлінням культури, національностей, релігій та охорони обєктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, а 19.10.2015 року управління з питань охорони обєктів культурної спадщини Одеської міської ради було надано висновок, у відповідності до якого управління вважає можливим подальше використання представленої містобудівної документації, а саме: детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у м.Одесі.

Третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, представник якого позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення №28-VII «Про затвердження детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1» (далі по тексту - рішення №28-VII від 16.12.2015 року), з якого вбачається, що на підставі рішення Одеської міської ради від 25.02.2015 року №6285-VІ відповідно до законодавства розроблений детальний план території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-адмірала Азарова у м. Одесі; детальний план території узгоджено органами держнагляду та погоджено на засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради 02.07.2015 року та на громадських слуханнях 10.08.2015 року відповідно до законодавства.

Оскаржуваним рішенням №28-VII від 16.12.2015 року відповідач відповідно до пункту 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 12 Закону України «Про основи містобудування», враховуючи відсутність плану зонування території м. Одеси, вирішив: затвердити детальний план території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-адмірала Азарова у м. Одесі; Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради протягом встановленого законом строку забезпечити оприлюднення матеріалів даної містобудівної документації та цього рішення у відповідних засобах масової інформації;

Приморській районній адміністрації Одеської міської ради забезпечити розміщення матеріалів зазначеного детального плану території у загальнодоступному місці приміщення районної адміністрації.; контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з планування забудови територій, міського дизайну та архітектури.

Відповідно до п.42 частини 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Статтею 19 цього Закону передбачено, зокрема, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції; Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Крім того, відповідно до положень ст.12 до Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення міської ради №28-VII від 16.12.2015 року «Про затвердження детального плану території у межах Французького бульвару та вулиць: Отрадної, Ясної, Віце-Адмірала Азарова у місті ОСОБА_1» прийняте в межах повноважень міської ради та відповідає вимогам чинного законодавства.

Окрім того, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням п. 1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші порушення прав чи свобод.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ГО «ОСОБА_1 разом» не є учасником вказаних правовідносин у публічно-правовій сфері, відповідач щодо позивача не здійснював жодних управлінських функцій. Натомість, публічно-правові відносини у зв'язку з прийняттям оскарженого рішення виникли між суб'єктом владних повноважень, що є відповідачем в справі, і юридичною особою МП ТОВ «Діфо», якому відповідно до рішення Одеської міської ради від 25.02.2015 року №6285-VІ було погоджено фінансування розробки містобудівної документації, і юридичної особою - розробником ТОВ «Мастер Групп».

Суд, в цьому контексті, бере до уваги постанову Верховного Суду України від 24.02.2015 року (справа №21-34а15), згідно з якою право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Правові акти індивідуальної дії породжують права та обов'язки тільки в тих суб'єктів, яким його адресовано. Інші особи його оскаржити не можуть.

Здійснюючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, позивачі мають вказувати у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Враховуючи вказане, при розгляді справи судом не встановлено, а позивачем ГО «ОСОБА_1 разом» не доведено, що рішеннями, дією або бездіяльністю відповідача порушуються права, свободи чи інтереси громадського обєднання, а тому, суд вважає, що порушене право позивача у межах цього спору відсутнє.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України суд,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Громадської організації «ОСОБА_1 разом» до Одеської міської ради, третя особа: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя 29.06.2017