Ухвала суду № 67542580, 26.06.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

26.06.2017

Справа №489/809/15-ц

Провадження №6/489/129/17

УХВАЛА

іменем України

26 червня 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Матяєвої С.І., старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3,

встановив:

На виконанні Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №48056305 з примусового виконання виконавчого листа №2/489/1010/15 від 28.05.2015 року, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Техніка і технології» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.02.2013 року №б/н, яка складається із 10000,00 грн. фінансової допомоги та 2400,00 грн. пені, разом 12400,00 грн., та судового збору в сумі 200,02 грн.

23 червня 2017 року державний виконавець Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, посилаючись на те, що останній ухиляється від виконання обовязку, покладеного на нього судовими рішеннями, що відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. В поданні державним виконавцем зазначено про наявність у боржника нерухомого майна, а також про відсутність зареєстрованих на імя боржника транспортних засобів, особових рахунків в установах банку та відомостей про джерела доходів боржника.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого статті 33 Конституції України та статті 313 Цивільного кодексу України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом зазначених норм, підставою встановлення обмеження є доведеність факту ухилення боржника від виконання зобовязань, встановлених судовим рішенням.

В поданні державного виконавця зазначено про наявність у боржника нерухомого майна, а також про відсутність зареєстрованих на імя боржника транспортних засобів, особових рахунків в установах банку та відомостей про джерела доходів боржника.

Постановою старшого державного виконавця від 15.07.2015 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3

28.07.2015 року постановою державного виконавця звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3

Відповідно до довідки від 23.06.2017 року за ОСОБА_3 не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України від 24.05.2017 року, ОСОБА_3 не отримує пенсію, останнім місцем роботи є ТОВ «Альвар».

Як вбачається з відповідей Державної фіскальної служби України від 24.05.2017 року, за боржником відсутні особові рахунки в установах банку, однак боржник отримує дохід.

У відповідності з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Державним виконавцем на час звернення до суду із поданням не надано доказів вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання виконавчого листа щодо виявлення доходів, звернення стягнення на них, зокрема на доходи, отримувані в ТОВ «Альвар».

Враховуючи недоведення державним виконавцем вчинення конкретних дій або бездіяльності боржника, спрямованих на невиконання судового рішення, коли у боржника є всі реальні можливості для виконання відповідного обовязку і цьому не заважають будь-які обєктивні причини, а також те, що державним виконавцем не перевірено у визначений законом строк наявність рахунків боржника, на кошти на яких може бути звернено стягнення, подання задоволенню не підлягає, оскільки сам факт наявності невиконаних зобовязань не може бути достатньою підставою для встановлення обмеження у виїзді за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні подання відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя