Ухвала суду № 67542228, 04.07.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23887/14-ц

Провадження № 22-ц/772/1954/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 липня 2017 року м. Вінниця

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Шемета Т.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2017 року постановлену у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №127/23887/14-ц,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №127/23887/14-ц визнано неподаною та повернуто.

З такою ухвалою суду ОСОБА_1 не погодився оскарживши її в апеляційному порядку. Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 297 ЦПК України, а саме не була оплачена судовим збором, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2017 року вона була залишена без руху, скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подано заяву про звільнення його від сплати судового збору посилаючись на тяжке матеріальне становище.

Так, враховуючи майновий стан заявника з метою недопущення перешкод в доступі до правосуддя вважаю за можливе відповідно до положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2017 року у даній цивільній справі.

Пленум ВССУ у роз'ясненнях, викладених в абз. 2, 3 п.1 постанови від 17.10.2014 року №10 зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду, вважаю за можливе відповідно до положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду.

Апеляційна скарга в решті відповідає вимогам ст. ст. 295, 297 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 82, 295, 297 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2017 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі за матеріалами заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі №127/23887/14-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області: Т. М. Шемета