Ухвала суду № 67541198, 12.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

12 червня 2017 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Ворзельської селищної ради Київської області, треті особи: реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно,

встановила:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 4 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року, позов ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 4 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2016 року залишено без змін.

У травні 2017 року від ОСОБА_4 надійшла заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року з підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Для прикладу наявності зазначеної підстави заявниця додає ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року, в якій, на її думку, зазначені норми матеріального права застосована по-іншому.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У судовому рішенні у справі, про перегляд якої подано заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, установивши, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_9 та не прийняв спадщину відповідно до статті 1268 ЦК України, дійшов висновку про те, що право на спадкування спірного майна згідно із статтею 1223 ЦК України перейшло до позивачки, як спадкоємця другої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_9, яка прийняла спадщину у встановлений законом спосіб подавши заяву до нотаріальної контори.

Разом з тим, надана для порівняння ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня 2015 року, постановлена у цій самій справі не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України у зв'язку з порушенням судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не притягнення до участі у справі усіх спадкоємців.

За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до Ворзельської селищної ради Київської області,

треті особи: реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук