Ухвала суду № 67540558, 30.06.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/751/17

Провадження № 1-кс/188/124/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року Слідчий суддя Петропавлівського районного суд Дніпропетровської області ОСОБА_1

при секретарі Карпенко С.М.

з участю : - прокурора Полозенко В.В. , слідчого Войтюка Р.С. , - захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання заступника начальника - начальника СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3І.( далі слідчий ) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженню № 12015040530000839 від 28.09.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч. 5 ст. 186 , ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з даним клопотанням в якому зазначає , що в період часу з 11.09.2015 року по 13.09.2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з корисливих мотивів, діючи за злочинною змовою, спрямованою на викрадення чужого майна з земельної ділянки загальною площею 92,5082 га кадастровий номер 1223887100:02:001:7074 розташованої на околиці с. Старий Колодязь на території Хорошівської сільської ради, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, відкрито викрали шляхом скошування та вивезення з місця вчинення злочину насіння соняшника нестандартного загальною вагою 204,092 тон вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/12.1/1791 від 05.09.2016 року 1 306 188,80 гривень(один мільйон триста шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень 80 копійок), чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму в особливо великих розмірах.

09.10.2015 року вказаний факт зареєстрований до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040530000877 від 09.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.5 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 27.09.2015 року діючи за попередньою злочинною змовою, спрямованою на таємне викрадення чужого майна з земельних ділянок площею 8,0038 га кадастровий номер 1223855100:01:001:2204 та площею 10,9401 га кадастровий номер 1223855100:01:001:2205, скоїли незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_7, а саме насіння соняшника сорту «Українське F1» загальною вагою 12,04 тони вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4352-16 від 29.08.2016 року 76 733,33 гривень(сімдесят шість тисяч сімсот тридцять три гривні 33 копійок), однак по причинам, які не залежать від їх волі, не скоїли всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

28.09.2015 року вказаний факт зареєстрований до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040530000839 від 28.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

13.10.2015 року кримінальні провадження №12015040530000839 від 28.09.2015 року та №12015040530000877 від 09.10.2015 року були обєднані в одне провадження за №12015040530000839.

29.05.2017 року ОСОБА_4 прокурором Дніпропетровської області було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

По кримінальному провадженню проведено судову товарознавчу експертизу, відповідно до висновку якої за №6/12.1/1791 від 05.09.2016 року потерпілому ОСОБА_6 було спричинено кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду на суму 1 306 188,80 гривень(один мільйон триста шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень 80 копійок).

Відповідно до вимог ч.1 ст.128 КПК України 21.06.2017 року потерпілим ОСОБА_8, у кримінальному провадженні складено та долучено до матеріалів кримінального провадження цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_4 збитків, завданих його інтересам у сумі 1 306 188,80 гривень, який буде подано до суду після завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Попередня правова кваліфікація кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_4 ч.5 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч.5 ст.186 КК України карається позбавленням волі на строк від 8 до 13 років, з конфіскацією майна.

У зв"язку з викладеним виникає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , так як до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків , передбачених п.п.1, 3,5, ч. 1 ст. 177 КПК України і в обгрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду , незаконно впливати на потерпілих , свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення .

Так , наявність ризику спробою переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим , що відносно підозрюваного ОСОБА_4 мається обгрунтована підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину , тяжкість покарання за які передбачено лише у вигляді позбавлення волі , що може вказувати на бажання підозрюваного уникнути таке покарання шляхом переховування від правосуддя .

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні обгрунтовується тим , що підозрюваний ОСОБА_4 в подальшому може вчиняти певні незаконні дії відносно потерпілих та свідків щодо зміни останніми показів або викривлення обставин скоєння кримінальних правопорушень на його користь з метою уникнути кримінальної відповідальності та вчиняти дії для їх неявки до органу досудового розслідування та в подальшому суду.

Крім того , вказаний ризик грунтується на тому , що ще 07.06.2017 р. , будучи додатково допитаний як потерпілий по кримінальному провадженню ОСОБА_9 показав , що 06.06.2017 р. о 23.30 год. йому на мобільний телефон надійшло СМС-повідомлення з номеру телефону - НОМЕР_1 наступного змісту : " ОСОБА_9. если хочеш жить забери заяву по ОСОБА_4 , если нет , смотри под ноги " . Він впевнений , що вказане СМС-повідомлення було надіслано ОСОБА_4 та ОСОБА_10 або за їх замовленням , з метою залякування , виклику в нього реального побоювання за своє життя чи здоров"я , його близьких та щоб він забрав заяву з поліції чи відмовився від викраденого врожаю соняшника або взагалі не свідчив по справі та не з"явився до поліції чи суду для проведення слідчих дій .

Аналогічне СМС-повідомлення прийшло і на телефон свідка ОСОБА_11

Також , 16.06.2017 р. , будучи додатково допитаний як свідок ОСОБА_11 показав , що в ніч з 13 на 14.06.2017 р. на його подвір"ї за адресою - смт. Петропавлівка вул. Миру , 178-а було кинуто дві гранати , від чого було пошкоджено фасад будинку та господарські будівлі. Як зазначив ОСОБА_11 він впевнений , що вказані гранати було кинуто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 або за їх замовленням , з метою його залякування , виклику у нього реального побоювання за своє життя чи життя його близьких .

Наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим , що ОСОБА_4 не визнає своєї вини у вчинені ним кримінальних правопорушень , при наданні свідчень як підозрюваний зазначає на те , що підозру йому вручили , бо це комусь вигідно та для погіршення його репутації . Однак , враховуючи той факт , що 06.06.2017 р. після допиту підозрюваного ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 та свідку ОСОБА_11 надійшли однакові СМС-повідомлення з погрозами , що прямо свідчить на те , що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити нове кримінальне правопорушення .

З урахуванням зазначеного та враховуючи , що перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та /або суду , незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м"яких запобіжних заходів , слідчий в даному клопотання просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб з дня винесення ухвали .

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання , дав пояснення щодо свого обгрунтування та просить його задоволити. Прокурор підтримав клопотання та обгрунтування слідчого.

Захисник заперечує проти його обгрунтованості та зазначає , що всі ризики на які посилається слідчий в своєму клопотанні є надуманими та не підтвердженні жодним належним та допустимим доказом. Просить суд у задоволенні клопотання відмовити . Також зазначає , що в даному випадку для його підзахисного достатньою мірою запобіжного заходу буде особисте зобов"язання , оскільки підозрюваний жодним чином не перешкоджав встановленню істини по кримінальному провадженні, не ухилявся від слідчого , неухильно дотримувався вимог органів досудового розслідування. Він має постійне місце проживання, де проживає з дружиною , має постійну роботу , користується авторитетом серед мешканців села.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. В доповнення зазначив , що він немає жодного наміру ухилитися від слідства та суду , чи вчиняти якісь неправомірні дії відносно потерпілих та свідків. Навпаки він поставив собі на меті доказати суду свою невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів . На даний час він замається підприємницькою діяльністю , є засновником сільськогосподарського підприємства , основною задачею якого є вирощування с/г культур. Також має сталі соціальні зв"язки , одружений , має повнолітніх дітей та онуків . Просить в клопотанні слідчого відмовити , а відносно нього обрати міру запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання. Він гарантує суду виконувати всі заходи ( обов"язки ) передбачені даною мірою запобіжного заходу.

Вислухавши сторони кримінального провадження , вивчивши матеріали справи , суд погоджується з доводами сторони захисту та вважає , що клопотання слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов"язаний встановити - чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш мякого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчий своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 29.05.2017 р. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186 та ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України , де один із них ( ч. 5 ст. 186КК України ) є особливо тяжким . Дана обставина на думку слідчого є незаперечною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд не погоджується з даною позицією слідчого та прокурора в силу наступного .

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «ОСОБА_3 проти Франції» та інших, роз"яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»(зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10тавід 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З клопотання також вбачається , що наявність ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженню обгрунтовується тим , що підозрюваний ОСОБА_4 в подальшому може вчиняти певні незаконні дії відносно потерпілих та свідків щодо зміни останніми показань або викривлення обставин скоєння злочинів на його користь з метою уникнути кримінальної відповідальності...

При цьому , суд бере до уваги , що дане обгрунтування слідчим базується виключно на припущеннях , що є неприпустимим при вирішенні таких питань - як обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.

Аналогічної думку суд дійшов висновку і відносно посилань слідчого на отримання потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_11 погроз по мобільному телефону та посилання на факт вибуху гранат на подвір"ї ОСОБА_11 Адже , слідчим з цього приводу також суду не надано жодного належного та допустимого доказу.

Враховуючи у сукупності всі обставини, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий , до адміністративної відповідальності не притягувався , має постійне місце проживання та має сталі соціальні зв"язки та інші характеризуючі дані про його особу суд дійшов до переконливого висновку, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_4 неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як того просить в своєму клопотанні слідчий та прокурор .

В той же час , суд бере до уваги думку захисника в тій частині , що відносно його підзахисного ОСОБА_4 достатньо буде обрати менш суворіший запобіжний захід ніж тримання під вартою , а саме особисте зобов"язання .

Пунктом 4 ч. 1 ст. 194 ККП України передбачено наступне : " Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає , що саме така міра запобіжного заходу є необхідною та достатньою для проведення вищезазначеного кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України .

На підставі зазначеного , керуючись ст.177 , 182-186 , 194 ,376 КПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника - начальника СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12015040530000839 від 28.09.2015 р. відносно ОСОБА_4 , який підозрюється за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 , ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК - залишити без задоволення .

Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати на виклик слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Обов`язки покласти до 30.08.2017 року.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали виготовлено 04.07.2017 р.

Слідчий суддя М. П. Полубан