Ухвала суду № 67538503, 14.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №11-кп/796/1192/2016 Головуючий в І інстанції -Лінник О.П.

Категорія: ч.4 ст. 358 КК України Головуючий в апеляційній інстанції - Кепкал Л.І.

Ухвала

Іменем України

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Кепкал Л.І.

суддів Васильєвої М.А., Ковальської В.В.,

при секретарі Ігнатьєву Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Могілевського В.С. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, звищою освітою, працюючого на посаді директора ТОВ «Укрінформзв'язок», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Рака П.О., Заріцької О.А.,

виправданого ОСОБА_4,

захисника КомащенкаВ.М.,

в с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року ОСОБА_4 визнано не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, та виправдано його за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що приблизно у серпні 2014 року з метою участі у відкритих тендерних торгах на закупівлю «апаратури електричної для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку: відеофони» у ОСОБА_4 який перебував на посаді директора ТОВ «Укрінформзв'язок» (ЄДРПОУ 35197268), виникла необхідність у поданні до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ЄДРПОУ 00100227), крім інших документів довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок», яку ОСОБА_4 не міг подати до ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», оскільки відповідної довідки не отримував.

У зв'язку з чим, приблизно у серпні 2014 року, у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, у місті Києві у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який складається установою і надає права з метою його використання - довідки про відсутність заборгованості у ТОВ «Укрінформзв'язок» з податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Печерському районі і ГУ Міндоходів у м. Києві.

В подальшому, на початку серпня 2014 року, в невстановлений слідством час, перебуваючи неподалік від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 2, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа з метою його використання, вчиненого за попередньою змовою трупою осіб. ОСОБА_4 надав невстановленій слідством особі свої анкетні дані, код ЄДРПОУ ТОВ «Укрінформзв'язок» з метою їх внесення до підробленої довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок».

Після цього, на початку серпня 2014 року, в невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місті невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи надану ОСОБА_4 інформацію, підготувала довідку № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок», видану від імені ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на ім'я платника податків ТОВ «Укрінформзв'язок».

Враховуючи те, що вказана вище довідка містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, а саме: відсутність заборгованості у ТОВ «Укрінформзв'язок», яка спричинила чи здатна спричинити наслідки правового характеру, що видана та посвідчена повноважною (компетентною) особою юридичної особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а саме заступником начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 та посадовою особою вказаної інспекції ОСОБА_7, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною діяльністю складати, видавати та посвідчувати такі документи, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, зокрема підписи заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 та посадової особи вказаної інспекції ОСОБА_7 та печатку ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, остання є офіційним документом.

Згідно отриманої інформації (вих. № 784/9 від 28.01.2015) з ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві довідка №3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок» не видавалась, про що свідчать записи у журналі реєстрації довідок про відсутність заборгованості.

Крім цього, згідно отриманої інформації (вих. №784/9 від 28.01.2015 та № 4002/92655- 23-01 від 09.09.2015) з ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 31.07.2014р. по 31.08.2014р. платник податків ТОВ «Укрінформзв'язок» (ЄДРПОУ 35197268) мав заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 96 655,33 грн. з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 83 361,91 грн.

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві №350 від 22.04.2015 року зображення круглої печатки в довідці № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про те, що ТОВ «Укрінформзв'язок» станом на 07.08.2014р. не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів виготовлене струменево-крапельним способом друку з використанням копіювально-множильної техніки.

Крім того, у серпні 2014 року з метою участі у відкритих тендерних торгах на закупівлю «апаратури електричної для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку: відеофони» у ОСОБА_4, який перебував на посаді директора ТОВ «Укрінформзв'язок» (ЄДРПОУ 35197268). виникла необхідність у поданні до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ЄДРПОУ 00100227). крім інших документів довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок», яку ОСОБА_4 не міг подати до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», оскільки відповідної довідки не отримував.

Так, на початку серпня 2014 року при зазначених вище обставинах ОСОБА_4 за грошову винагороду у розмірі 200,00 грн. придбав у невстановленої слідством особи довідку №3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з метою подання вказаного підробленого офіційного документа до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

В подальшому, на початку серпня 2014 року ОСОБА_4, діючи умисно, протиправно, реалізуючи власний злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, який складається установою і надає права, перебуваючи у приміщенні Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке знаходиться по вул. С.Петлюри, 25 у Шевченківському районі м. Києва, достовірно знаючи, що отримана від невстановленої слідством особи довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів у ТОВ «Укрінформзв'язок» містить відомості, що не відповідають дійсності, надав разом з іншими документами відповідно до переліку документів «Пропозиції конкурсних торгів на участь у відкритих торгах на закупівлю товарів» вказану довідку до ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», до якої внесено завідомо неправдиві відомості про те, що станом на 07.08.2014р. ТОВ «Укрінформзв'язок» не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів, за підписом заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_6 та посадової особи вказаної інспекції ОСОБА_7 та відтиском мастичної печатки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою і надає права з метою його використання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа, а саме довідки № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 р. про відсутність заборгованості у ТОВ «Укрінформзв'язок» з податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Однак, суд дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що під час проведення досудового слідства, частина доказів була здобута стороною обвинувачення незаконним шляхом, а саме: довідка № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 року про відсутність заборгованості ТОВ «Укрінформзв'язок» була вилучена на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського райсуду м. Києва за клопотанням слідчого, погодженого прокурором ОСОБА_9 яка відповідно до даних наданих суду не є процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні. Визнання даної довідки недопустимим доказом тягне за собою і визнання недопустимими доказами інші докази, пов'язані з дослідженням цієї довідки.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року - скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Прокурор вважає оскаржуваний вирок місцевого суду незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що повноваження прокурора ОСОБА_9., як процесуального керівника у даному кримінальному провадженні було перевірено ще Голосіївським районним судом м. Києва під час вирішення питання про тимчасовий доступ до речей та документів 03.02.2015 року. Зокрема, в матеріалах, які було додано до клопотання є витяг з ЄРДР, в якому зазначено, які прокурори на момент подачі клопотання до суду здійснювали процесуальне керівництво, однак судом це не взято до уваги. Довідка ж про відсутність заборгованості №3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 вилучена на підставі ухвали слідчого судді, відповідно до вимог ст. 159 КПК України, тому, як і інші докази у справі є належним доказом.

Вважає за необхідне звернути увагу апеляційного суду на листи в.о. заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №4002/9/2655-23-01 від 09.09.2015 року та №784/9 від 28.01.2015 року, відповідно до яких довідка про відсутність заборгованості №3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 не видавалась і на те, що у період з 01.06.2014 року по 01.09.2014 року у ТОВ «Укрінформзв'язок» виникав борг з податку на прибуток в сумі 76517,00 та пеня в сумі 15761,66 грн., з податку на додану вартість на суму 83171,00 та пеня в сумі 14570,51 грн. Лише 10.09.2014 року зазначені зобов'язання були виключені з КОР як неузгодженні у зв'язку з надходженням судової ухвали, тобто на момент подачі зазначеної довідки до ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість існувала.

Вказує, що суд першої інстанції, крім іншого, не проаналізував зібрані стороною обвинувачення докази та у мотивувальній частині вироку не зазначив мотиви, з яких відкинув їх.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор вказує, що вивченням матеріалів провадження та прослуховуванням диску на якому фіксувалось судове провадження у Шевченківському районному суді м. Києва стосовно ОСОБА_4, встановлено відсутність фіксації перебігу судового розгляду, який відбувся 23.12.2015 року як на робочому диску так і на його архівній копії.

16 червня 2016 року до канцелярії Апеляційного суду м. Києва надійшли заперечення адвоката Комащенка В.М., подані в інтересах виправданого ОСОБА_4, в яких адвокат просить апеляційну скаргу прокурора відхилити у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю апеляційних вимог, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2016, яким ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України виправдано у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованих правопорушень залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурорів, які підтримали апеляційну та просили її задовольнити, пояснення обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши за клопотанням прокурора матеріали судової справи №1кс/752/642/15-к; 752/1530/15 про розгляд клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. А саме, рішення має бути ухвалене згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у відповідності до ст. 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при в становленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За приписами ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.12.2014 року, ОСОБА_4 обвинувачувався за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто в пособництві у підробленні офіційного документа, який видається за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа, а саме довідки № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 року про відсутність заборгованості ТОВ «Укрінформзв'язок».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом першої інстанції було повно, всебічно і об'єктивно досліджено обставини провадження та на підставі сукупності правильно оцінених доказів з точки зору достатності для ухвалення обвинувального вироку, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, зроблено висновок про недоведеність обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що є підставою для його виправдання за цими Законами про кримінальну відповідальність.

Зокрема, колегія суддів погоджується з висновком суду про визнання недопустимим доказом довідки № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 року про відсутність заборгованості ТОВ «Укрінформзв'язок», адже вказаний доказ був вилучений з порушенням вимог кримінального процесуального Кодексу.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які вносяться відповідно до вимог ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року, відповідно до яких внесення відомостей до ЄРДР відбувається на підставі відповідних процесуальних рішень, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема п. 3.1 вищевказаного Положення передбачає, що внесення відомостей до ЄРДР про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження - здійснюється невідкладно.

При цьому, частина перша статті 37 КПК України регламентує призначення та заміну прокурора. Зокрема, прокурор, який здійснюватиме провадження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності, керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною другою вказаної норми права передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора у цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 та частиною третьою статті 37 цього закону.

При цьому відповідно до вимог п.п. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених Цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Системний аналіз наведених положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що постанова про призначення прокурора, якою надаються у конкретному провадженні повноваження прокурора, передбачені ст. 36 КПК України, є обов'язковою.

Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення групи прокурорів, до складу якої входила б прокурор ОСОБА_9., якою було погоджено клопотання слідчого про надання доступу до речей і документів.

В матеріалах провадження наявна постанова про визначення групи прокурорів від 01.07.2015 року, якою визначена група прокурорів у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 Проте, і дана постанова не підтвердила повноваження прокурора ОСОБА_9. у даному кримінальному провадженні, оскільки вказаний прокурор не зазначений в складі групи прокурорів, більш того, ця постанова винесена тільки 01.07.2015 року, а клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів було подано до суду 26.01.2015 року, що свідчить про те, що на момент подання вказаного клопотання слідчого процесуальний керівник у провадженні був відсутній та не визначався процесуальним документом.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 160 КПК України, слідчий має право звернутись до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, тільки за погодженням з прокурором, а суду не надано відповідної постанови про призначення процесуальним керівником прокурора ОСОБА_9 на час звернення слідчого з клопотанням про надання доступу до речей та документів, то відповідно таке клопотання було погоджено з прокурором без відповідних повноважень. Як наслідок, всі докази, отримані в результаті тимчасового доступу до речей і документів, зокрема, довідка № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 року про відсутність заборгованості ТОВ «Укрінформзв'язок» була вилучена з порушенням вимог ст. 160 КПК України та обґрунтовано визнана судом першої інстанції недопустимим доказом у справі.

Під час апеляційного розгляду провадження за клопотанням прокурора було досліджено витяг з ЄРДР ( рух по кримінальному провадженню (а.п. 154), відповідно до якого вбачається, що 03.01.2015 року у кримінальному провадженні призначено групу прокурорів у складі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Проте, прокурором не надані апеляційному суду докази про те, що зазначений витяг з ЄРДР був відкритий сторонам провадження, а відтак, в силу ст. 290 КПК України вказаний доказ не може бути допустимим. Більш того, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального курівництва досудовим розслідуванням з повноваженнями, передбаченими ст. 36 КПК. А тому доводи прокурора в цій частині апеляційної скарги є необґрунтованими.

Не є обґрунтованими й доводи апеляційної скарги прокурора в тій частині, що повноваження прокурора у кримінальному провадженні було встановлено ще при розгляді клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей та документів від 26 січня 2016 року, які прокурор долучив до апеляційної скарги, оскільки, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду вказаного клопотання нічого не зазначено про повноваження прокурора у кримінальному провадженні. Крім того, цією ухвалою не вирішувалось питання повноважень осіб, які проводять досудове розслідування та повноваження процесуальних керівників.

Ні оригінал матеріалів судового провадження за клопотанням слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів, ні копія цих документів в суді першої інстанції не досліджувалась, більш того, у прокурора навіть не було про це відповідного клопотання. Копія зазначених матеріалів була долучена прокурором до апеляційної скарги та досліджена судом апеляційної інстанції. Проте, колегія суддів вважає ці докази недопустимими, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів про відкриття стороні захисту вказаних доказів, враховуючи ту обставину, що про дані докази було відомо ще на стадії досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 86 КПК України, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про визнання довідки № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 року недопустимим доказом.

У зв'язку з тим, що судом було визнано недопустимим доказом довідку № 3816/26-55-25-02 від 08.08.2014 р., то й інші докази у справі, пов'язані з цією довідкою суд обгрунтовно визнав недопустимими доказами.

Що стосується іншого доводу апеляційної скарги - істотного порушення судом першої інстанції вимог КПК України, а саме відсутності в матеріалах кримінального провадження аудіо запису судового засідання за 23.02.2016 р., то колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з такого.

Частини 1 ст. 415, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України хоч і передбачають скасування вироку у разі істотного порушення вимог КПК, зокрема, відсутності журналу судового засідання або технічного носія інформації на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, проте, колегія суддів вважає, що відсутність технічного носія інформації за 23.12.2015 року не можна вважати істотним порушенням вимог КПК, яке перешкодило чи могли перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване рішення, оскільки з журналу судового засідання за вказану дату (а.п. 31) вбачається, що в судове засідання не з'явився прокурор та обвинувачений, а тому заслухавши думку захисника суд відклав судовий розгляд на 20.01.2016 р.. Таким чином, судовий розгляд кримінального провадження по суті 23.12.2015 року не проводився, а тому, відсутність аудіо запису судового розгляду в даному випадку не є істотним порушенням вимог КПК.

Більш того, сам прокурор в апеляційній скарзі та доповненнях до неї допустився суперечностей, оскільки вказуючи на ніби-то допущені судом першої інстанції порушення вимог КПК, апелянт не просив скасувати вирок з направленням провадження на новий розгляд до суду першої інстанції, а просив після скасування вироку, постановити новий вирок, що не узгоджується з доводами апеляційної скарги та ще раз підкреслює відсутність істотних порушень вимог КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року, яким ОСОБА_4 визнано не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та виправдано його за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

_____ ___ ___

Кепкал Л.І Васильєва М.А. Ковальська В.В.