Вирок № 67537762, 04.07.2017, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/91/17

Провадження №1-кп/713/49/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді: Кириляк А.Ю., за участі секретаря Перепелиця Т.І., прокурора Сасина Ю.Д., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Сележан Г.І. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду м. Вижниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014260060000493 від 12.09.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого Вижницьким районним судом Чернівецької області: 03.06.2003 року по ст.185 ч.3 КК України до на 1 року 8 місяців позбавлення волі; 22.11.2009 року по ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 05.11.2012 року по ст.395 КК України до 3 місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 13 серпня 2014 року біля 20.00 хв., діючи умисно з корисливих мотивів з метою таємного викрадення чужого майна,перебуваючи у під»їзді будинку АДРЕСА_3 проник до квартири №9 власником,якої є ОСОБА_3, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Блек -Бері», вартістю 750 гривень. Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 з викраденим майном розпорядився на власний розсуд завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 750 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 ,свою вину визнав частково. Надав суду показання, що 13 серпня 2014 року перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_4,який проживає АДРЕСА_2. В цьому будинку проживає потерпіла ОСОБА_3 виходячи з під'їзду на лавочці побачив речі, одяг ,сигарети та мобільний телефон, взяв телефон сім карточки викинув у смітник та поставив у телефон свої карточки та користувався тиждень. Коли працівники поліції почали приїжджати , зрозумів, що шукають телефон тому його викинув. Чий був телефон не знав. Вину не визнає в тому, що проник у квартиру, оскільки телефон узяв на лавочці біля під»їзду. В момент коли взяв телефон був сам.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вину свою визнав частково, його вина у злочині, вчиненому за викладених обставин, підтверджується наступними доказами:

Допитом потерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні вказувала на те, що проживає в АДРЕСА_4. 13 серпня 2014 року, були на вулиці , купалися з чоловіком дітьми та сусідкою ОСОБА_6 в басейні , квартира була відчинена(двері були закриті , однак не зачиненні на ключ) на столику у коридорі стояв телефон, коли повернулася побачила, що телефону не має. Почала телефонувати на свій номер, однак він був поза зоною досяжності зрозуміла, що телефон вкрали. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. В подальшому просила справу розглядати у її відсутність.

Допитом свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вказував на те, що обвинувачений ОСОБА_1 працював у нього в червні-липні 2014 року допомагав з ремонтом. В серпні місяці до нього підійшли працівники поліції і запитали чи не телефонував з номера, які вони показали ОСОБА_1, він дійсно телефонував з даного номера.

Допитом свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вказувала на те, що обвинувачений ОСОБА_1 допомагав їй . Спілкувалися з ним по телефону. Щодо викрадення телефону їй нічого не відомо. Зазначала, що до неї приходили працівники поліції та казали ,що обвинувачений перебуває у розшуку і чи не телефонував він їй.

Допитом свідок НОМЕР_1 в судовому засіданні вказувала на те, що 13.08.2014 року до них додому приходив знайомий обвинувачений ОСОБА_1 та пропонував чоловіку ОСОБА_8 купити телефон марки не пам'ятає , однак вони відмовилися.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11 09.2014 року в якому ОСОБА_3 повідомила, що 13.08.2014 року біля 20.00 год, невідома особа через незачинені двері в квартирі у АДРЕСА_5 викрала мобільний телефон марки «Блек -Бері», вартістю 750 гривень.

Витягом з ЄРДР від 11 вересня 2014 року , де вказано, що 13.08.2014 року біля 20.00 год. невідома особа діючи умисно шляхом вільного доступу через незачинені двері квартири ОСОБА_3 у АДРЕСА_5 викрала мобільний телефон марки «Блек -Бері», вартістю 750 гривень, що належить останній. ІМЕІ НОМЕР_2, НОМЕР_3.

З даних, які містяться у витягу письмової інформації документів операторів стільникового зв»язку .

Згідно довідки Вижницької ЦРЛ за №01-22/45 від 16 січня 2017 року відносно ОСОБА_1, останній на «Д» обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває .

З характеристики, виданої виконкомом Вашківецької міської ради 13.01.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 характеризується посередньо.

З довідки ІТ вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1, раніше судимий 03.06.2003 року по ст.185 ч.3 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі; 22.11.2009 року по ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 05.11.2012 року по ст.395 КК України до 3 місяців арешту.

Досліджені у судовому засіданні докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого, свідків, іншим доказам у справі.

В основу вироку суд, кладе послідовні показання потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні вказувала на те, що залишила телефон у коридорі на тумбочці квартири, яка розташована в АДРЕСА_4, двері, якої були закриті ,однак не зачиненні на ключ.

Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що пояснення обвинуваченого з приводу не проникнення до квартири потерпілої ОСОБА_3 не підтверджені належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, суперечать іншим доказам по справі, дослідженим у судовому засіданні - показанням потерпілої, свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Докази на спростування обставин події 13 серпня 2014 року за участю потерпілої ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1, які обвинувачений заперечує, суду не надані.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні злочину доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в приміщення.

Заперечення вини стосовно проникнення у квартиру обвинуваченим у вчиненому, суд розцінює, як обраний обвинуваченим ОСОБА_1 метод захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є часткове визнавання вини , посередня характеристика по місцю проживання, наявність на утриманні неповнолітнього ОСОБА_10.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Згідно положень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому слід зазначити, що відповідно до вимог ст.75 КК України суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.

Так, ОСОБА_1 будучи працездатним,має посередню характеристику за місцем проживання, одружений , раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих тяжких злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання, знову скоїв тяжкий злочин (крадіжку),поєднану з проникненням в інше приміщення. Зазначене свідчить про стійку антисоціальну та кримінальну спрямованість обвинуваченого.

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів та приймаючи до уваги зазначене, також зважаючи на те ОСОБА_1, 03.02.2017 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_11, яка на даний час вагітна, приймає участь у вихованні її малолітнього сина від першого шлюбу ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_6, зважаючи на обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, приймаючи до уваги пояснення потерпілої, яка жодних претензій до ОСОБА_1 немає,суд вважає необхідним визначити йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк покарання слід рахувати з 10 січня 2017 року, з моменту його фактичного затримання. При цьому відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України,суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 10 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на день набрання вироком законної сили включно.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України термін попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 10 січня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 з рахувати з 10 січня 2017 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази, диск для лазерних систем зчитування , залишити в матеріалах кримінального провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014260060000493 від 12.09.2014 року .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Ю. Кириляк