Рішення № 67536205, 25.05.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17471/16-ц

Провадження № 2/344/1436/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в грудні 2016р. до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк ГУДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1421,41 грн., стягнення судових витрат в сумі 1378 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, перебуваючи на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, як безробітний, та отримуючи допомогу по безробіттю з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року, ОСОБА_2 отримував пенсію за віком за Списком №2. В період з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року ОСОБА_2 одночасно отримав допомогу по безробіттю в Івано-Франківському міському центрі зайнятості в сумі 1421,41 грн.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 17 січня 2012 року про надання статусу безробітного, наказом Івано-Франківського міського центру зайнятості ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до розрахунку Івано-Франківського міського центру зайнятості (а.с.17) дохід (від виплати допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 за період з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року становить 1421,41 грн.

На основі проведення верифікації інформації відповідно до листа Міністерства фінансів України від 04.08.2016 року №31-29020-09-10/22716, на підставі Акту №3682 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Івано-Франківського міського центру зайнятості від 22.11.2016 року (а.с.18) встановлено, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, як безробітного, було призначено пенсію за віком з 23.10.2012 року за Списком №2.Зокрема, відповідно до Довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську №8271 від 02.11.2016 року (а.с.13) ОСОБА_2 пенсію призначено з 23.10.2012 року (пенсія за віком за списком №2).

Згідно розрахунку Івано-Франківського міського центру зайнятості (а.с. 17) дохід (від виплати допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 за період з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року становить 1421,41 грн.

01.03.20163 року ОСОБА_2 було знято з обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості у звязку з невідвідуванням центру більше 30 календарних днів без поважних причин на підставі п.п.5 ч.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом Івано-Франківського міського центру зайнятості №402 від 22.11.2016 року «Про повернення коштів» (а.с.12) вирішено вжити заходів щодо повернення ОСОБА_2 коштів у сумі 1421,41 грн., виплачених, як допомога по безробіттю за період з 16.04.2012 року по 10.01.2013 року.

Листом №3055-06/19-16 від 22.11.2016 року (а.с.11) Івано-Франківський міський центр зайнятості повідомив ОСОБА_2 про необхідність перерахувати кошти в сумі 1421,41 грн. на рахунок Івано-Франківського міського центру зайнятості.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10) ОСОБА_2 отримав вищевказаний лист Івано-Франківського міського центру зайнятості 28.11.2016 року, однак, як зазначено в позовній заяві та не спростовано належними засобами доказування, добровільно незаконно отримані кошти на рахунок Позивача не перерахував.

Враховуючи вищевикладене, Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до суду з даним цивільним позовом.

Згідно п.п. «г» ч. 2 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII (який був чинним станом на час надання відповідачу статусу безробітного) не можуть бути визнані безробітними громадяни: які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що, перебуваючи на обліку як безробітний та, отримуючи в Івано-Франківському міському центрі зайнятості допомогу по безробіттю, ОСОБА_2 23.10.2012 року отримав статус пенсіонера та почав отримувати в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську пенсію за віком за списком №2, про що, всупереч вимогам ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» своєчасно не повідомив Івано-Франківський міський центр зайнятості.

В той же час, отримання пенсійних виплат є обставиною, що виключає виплату забезпечення по безробіттю.

Відтак, оскільки за період з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року ОСОБА_2 Івано-Франківським міським центром зайнятості було виплачено суму допомоги по безробіттю у розмірі 1421,41 грн., а вказана сума вважається безпідставно набутою ОСОБА_2, оскільки її набуттю сприяло умисне невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків та зловживання ними (неповідомлення про отримання пенсії за віком за списком №2), як застрахованою особою.

Докази, які б спростовували дану обставину, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам,зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 Цивільного кодексу України).

Згідно висловленої Верховним Судом України правової позиції в постанові від 22 січня 2014 року (справа N 6-151цс13) безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача, застосовуватись мають положення ст. 1215 цього Кодексу, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене в ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 липня 2014 р. у справі N 6-91цс14).

Разом з тим, у спірних правовідносинах судом встановлено факт недобросовісності ОСОБА_2, як набувача коштів (матеріальної допомоги на випадок безробіття в сумі 1421,41 грн.), оскільки він, отримавши статус пенсіонера та отримуючи пенсію за віком за списком №2 (що виключає можливість виплати допомоги по безробіттю), не повідомив Івано-Франківський міський центр зайнятості про вказану обставину, хоча такий обовязок застрахованої особи передбачено ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Крім того, у своїй заяві про надання статусу безробітного від 17 січня 2012 року (а.с. 19-20) ОСОБА_2 зобовязувався своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни своїх даних, про що свідчить особисто написаний ним рукописний текст та його підпис.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що отримані ОСОБА_2 за період з 23.10.2012 року по 10.01.2013 року кошти - допомога по безробіттю в сумі 1421,41 грн. є безпідставно набутими, і відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України вказана сума коштів підлягає поверненню (стягненню з ОСОБА_2С.) на рахунок Івано-Франківського міського центру зайнятості.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 36, 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Івано-Франківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк ГУДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1421,41 грн. (одна тисяча чотириста двадцять одна гривня 41 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк ГУДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.