Ухвала суду № 67535982, 27.06.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/280/17

2/0187/192/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., відповідача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Всеукраїнське народне кредитне товариство" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за прострочку грошового зобовязання,-

Обставини справи:

30.03.2017 Кредитна Спілка "Всеукраїнське народне кредитне товариство" (далі Позивач) звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнень позову від 31.05.2017) про стягнення з ОСОБА_1 (далі Відповідач) збитків за прострочку грошового зобовязання, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням суду від 08.04.2014 з Відповідача стягнуто на користь Позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 93164,95 грн., яка складається з заборгованість за тілом кредиту 14516,57 грн., заборгованість за відсотками 76506,68 грн., три відсотки від простроченої суми 2141,70 грн. Також було стягнуто судовий збір в розмірі 1236,82 грн. У звязку з тим, що на даний час кошти за рішенням суду Відповідачем не повернуті, позивач просить за час прострочення з 01.05.2014 до 01.03.2017 стягнути з відповідачів три відсотки річних, що становить 7981,93 грн., інфляційні збитки у розмірі 78099,81 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач та її представник позов визнали частково, а саме в сумі 14733,60 грн., з яких 13497,50 грн. інфляційні витрати, 1236,10 грн. три відсотки річних з простроченої суми. Зазначивши, що рішення суду не є грошовим зобовязанням, кошти за ст. 625 ЦК України мають нараховуватися на тіло кредиту, яке залишилося не сплаченим і є сумою простроченого боргу.

Вислухавши пояснення відповідача та її представника, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

Згідно копії рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2014, яке набрало законної сили 05.06.2014, з Відповідача стягнуто на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №05692-76-08 від 27.11.2008 в розмірі 93164,95 грн., яка складається з заборгованість за тілом кредиту 14516,57 грн., заборгованість за відсотками 76506,68 грн., три відсотки від простроченої суми 2141,70 грн. Також було стягнуто судовий збір в розмірі 1236,82 грн.

На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист, який предявлено до виконання 16.01.2015. Згідно листа Петриківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25.06.2017, з Відповідача стягнуто в 2015 році в рахунок боргу 1206,04 грн. та виконавчий збір в 2015-2017 роках.

Виходячи з положень ч.5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобовязання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Такі висновки повністю узгоджуються з правовою позицією, що знайшла своє відображення в Постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі №6-2168цс15.

Враховуючи, що згідно рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2014, у Відповідача виникло зобовязання перед Позивачем щодо сплати боргу в загальній сумі 93195,73 грн. (94401,77 грн. (за рішенням суду) 1206,04 грн. (стягнута сума з Відповідача)), яка на даний час не сплачена, суд вважає, що позивач має право на відшкодування індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, суд вважає, що датою з якої почалася прострочка зобов'язання слід вважати дату предявлення судового рішення до примусового виконання, тобто з 16.01.2015, а не як визначено позивачем з 01.05.2014.

При обрахунку суми, що підлягає стягненню з Відповідача внаслідок порушення грошового зобовязання, суд враховує наданий позивачем розрахунок та керується правилами диспозитивності визначаючи розмір інфляційних витрат та трьох відсотків річних не виходячи за межі позовних вимог.

Визначаючи розмір індексу інфляції, суд також бере до уваги рекомендації його обрахунку, наведені в листі Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97 щодо рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, а саме формулу розрахунку «х?100,1/100 х = __грн.», де х - сума боргу, а 100,1 умовний індекс інфляції.

Отже з Відповідача на користь Позивача слід стягнути заборгованість за зобовязанням в розмірі 65965,47 грн. з урахуванням визнаної суми Відповідачем, що складається з:

- 60036,69 грн. інфляційного збільшення суми боргу, що обраховано наступним чином: 93195,73 *164,42% -93195,73. При цьому використані такі значення: 93195,73 розмір заборгованості; 164,42 % середній індекс інфляції встановлений Держкомстат України за період з січня 2015 року по лютий 2017 року (дата визначена Позивачем) (103,1*105,3*110,8*114*102,2*100,4*99*99,2*102,3*98,7 *102,0 *100,7 *100,9 *99,6 *101,0 *103,5 *100,1 *99,8* 99,9* 99,7* 101,8* 102,8* 101,8 *100,9 *101,1 *101,0);

- 5928,78 грн. три проценти річних від простроченої суми боргу, що обраховано наступним чином: 93195,73 *3*774:365:100. При цьому використані такі значення: 93195,73 розмір основної заборгованості; 3 кількість відсотків згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України та 774 кількість днів прострочення.

В іншій частині позов є необґрунтованим, та таким що задоволенню не підлягає, доказів, що саме у визначеного позивачем розміру стягуваної суми, суду не надано.

Інші доводи сторін висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме хоча позов задоволено частково, враховуючи обовязковий мінімальний розмір судового збору, з Відповідача слід стягнути на користь Позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Виходячи з аналізу вказаної норми відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у трьох випадках: 1) надання правової допомогу у судовому засіданні; 2) під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; 3) під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В підтвердження понесених витрат суду надано договір про надання юридичних послуг від 28.03.2017, акт приймання-здачі виконання юридичних послуг про складення позовної заяви, свідоцтво адвоката та квитанцію про отримання адвокатом 500 грн.

Таким чином, оскільки Позивачем не надано доказів понесення витрат передбачених вищевказаною нормою, підстави для стягнення з Відповідача витрат на складення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки "Всеукраїнське народне кредитне товариство" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Всеукраїнське народне кредитне товариство" 5928,78 грн. три проценти річних від простроченої суми та 60036,69 грн. інфляційних витрат, а всього 65965 (шістдесят п'ять тисяч девятсот шістдесят п'ять) грн. 47 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Всеукраїнське народне кредитне товариство" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 03.07.2017.

Суддя ОСОБА_3