Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2009 р. справа № 2а-3182/09/0570
час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Конівченко Ю.А.,
за участю представника позивача Сидорової Н.О.,
представника відповідача Латишевої С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції до Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Макіївська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 168410,73 грн. та податку на прибуток у розмірі 22,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що станом на 17.02.2009 року за відповідачем існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 168410,73 грн., з яких: податкове зобов’язання – 167892,78 грн., пеня – 517,95 грн. та з податку на прибуток у розмірі 22,54 грн., з яких: податкове зобов’язання – 22,54 грн. Податкове зобов’язання по основному платежу виникло на підставі податних декларацій з урахуванням переплати. Пеня нарахована відповідно до п. п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16, п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”. У встановлений законом строк заборгованість сплачена не була, у зв’язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача податкові вимоги. Зазначені податкові вимоги оскаржені відповідачем не були. Крім того, 05.02.2009 року Центрально-Міським відділенням макіївської ОДПІ винесено рішення № 6 /1211/10/24-012-5 про стягнення коштів та продаж інших активів боржника. Вжиті контролюючим органом заходи до сплати податкового боргу не призвели.
Таким чином, позивач просив стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 168410,73 грн. та податку на прибуток у розмірі 22,54 грн.
Під час розгляду справи представником позивача було зменшено розмір позовних вимог, оскільки відповідачем у добровільному порядку було сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 22,54 грн., у зв’язку з чим просила стягнути заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн., про що надала суду відповідну заяву.
У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримала та їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнала та не заперечували проти їх задоволення, а також просила у зв’язку із тяжким матеріальним становищем та відсутністю доходу після пожежі відстрочити виконання постанови строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач - Акціонерне товариство відкритого типу „Макіївський універмаг” є юридичною особою та зареєстрований 27.10.1993 року Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 10), Довідкою про включення до ЄДРПОУ (а.с.9).
31.10.1995 року Акціонерне товариство відкритого типу „Макіївський універмаг” узято на податковий облік до Макіївської ОДПІ (а.с. 8).
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Макіївська ОДПІ є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Станом на 17.02.2009 року у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн., що підтверджується уточнюючою структурою податкового боргу станом на 03.04.2008 року., податковими деклараціями з податку на додану вартість, з урахуванням часткової сплати.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Щодо податку на додану вартість, то таким законом є Закон України „Про податок на додану вартість”, згідно з п. 1.6 ст. 1 якого податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 року № 77/97 податок на додану вартість є загальнодержавним податком.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідачем зазначена сума податкового боргу визнається, що підтверджується їх заявою наданою у судовому засіданні, а також клопотанням про відстрочення виконання постанови.
У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, оскільки сума заборгованості відповідачем визнається, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачаться з податкових декларацій з податку на додану вартість № 34011 від 19.11.2008 року, № 35837 від 19.12.2008 року, № 41280 від 20.01.2009 року, з урахуванням часткової сплати, платник податку самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн.
Згідно п. п. 5.4.1 п. 5.1. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з п. п. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу по податковому зобов’язанню нараховується пеня.
Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 166735,73 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме – відповідачеві були направлені дві податкові вимоги, які відповідачем не оскаржувались.
Крім того, начальником інспекції було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Вжиті податковим органом заходи до сплати податкового боргу не призвели.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції до Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн.
Згідно ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Також ч. 2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Представник відповідача в своєму клопотанні просив відстрочити виконання постанови на один рік, мотивуючи тим, що Акціонерне товариство відкритого типу „Макіївський універмаг” знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, у зв’язку із відсутністю доходів після пожежі.
Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала проти відстрочення виконання постанови строком на один рік.
Враховуючі викладені обставини, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду на 1 (один) рік, а саме до 13 квітня 2010 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції до Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 166735,73 грн. задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу „Макіївський універмаг” (86132, Донецька область, м. Макіївка, б. Горбачова, 4-А; ЄДРПОУ 01558649, р/р 26000301600 у філії Макіївського міського відділення Відкритого акціонерного товариства „Ощадбанк” м. Макіївка, МФО 394125, р/р 26000302525131 у філії „Центрально-Міське відділення Промінвестбанк в м. Макіївка, МФО 334516) на користь державного бюджету України (р/р 31114029700068, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736, код платежу - 14010100) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 166735 (сто шістдесят шість тисяч сімсот тридцять п’ять) грн. 73 коп.
Відстрочити виконання постанови до 13 квітня 2010 року.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 13 квітня 2009 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 17 квітня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Тарасенко І.М.
Судове рішення № 6753403, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3182/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: