Ухвала суду № 67532598, 04.07.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1666/17

Провадження № 2/553/867/2017

У Х В А Л А

Іменем України

04.07.2017 рокум. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, в якій позивач вказує, що 30 травня 2014 року уклав договір з відповідачем про довірче управління грошовими коштами, на підставі якого передав йому в управління торговий рахунок № 587363 з коштами в сумі 670 доларів США, що еквівалентно 17683 грн. 58 коп. Відповідач свої зобовязання за договором виконував неналежним чином, а згодом залишив без нагляду торговий рахунок позивача і управління ним здійснювалось в невідомий йому спосіб, повернути кошти відмовляється.

Просить суд відшкодувати збитки в сумі 670 доларів США, що еквівалентно 17683 грн. 58 коп., завдані внаслідок відповідачем порушення умов договору, відшкодувати вартість квитків, приданих для явки в суд, відшкодувати моральну шкоду в сумі 5600 грн., сплатити неустойку в сумі 600 грн., три відсотка річних в сумі 1591 грн. 52 коп., а також розірвати договір довірчого управління з ОСОБА_3

Як вбачається, позовна заява ОСОБА_1 оформлена без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається в обґрунтування позовних вимог, зокрема, доказів того, що на відкритому на його ім'я торговому рахунку фактично перебувала будь-яка сума коштів, що ці кошти відсутні на його рахунку в даний час і позивач позбавлений можливості розпорядитись ними; позивачем не обґрунтовано позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, не зазначено якими діями чи бездіяльністю відповідача вона заподіяна, в чому виразилась, як не зазначено доказів на підтвердження факту її заподіяння та не наведено обґрунтування її розміру; не обґрунтовано позовні вимоги про сплату неустойки в сумі 600 грн. та 3 % річних в сумі 1591 грн. 52 коп., не наведено розрахунок зазначених сум з визначенням періоду, підстав та порядку їх нарахування, неконкретизовано позовні вимоги в цій частині не зазначено хто саме має, на думку позивача, повинен сплатити йому вказану суму коштів, яке саме рішення з цих позовних вимог він просить прийняти суд, неконкретизовано розмір позовних вимог про відшкодування вартості квитків для явки в суд, які нібито вже придбані позивачем.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору, розміри ставок якого встановлені Законом України "Про судовий збір" № 3674-УІ від 08.07.2011 року для фізичних осіб з позовних вимог немайнового характеру в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" становить 640 грн. 00 коп. та позовних вимог майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ст. 6 вказаного Закону окремо за кожну позовну вимогу, як не надано доказів того, що позивач звільнений від його оплати.

Разом з тим, до позовної заяви позивач приєднав клопотання про звільнення від сплати судового збору у звязку зі скрутним матеріальним становищем.

В ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Таким чином, єдиною підставою для звільнення сплати судового збору є майновий стан позивача. Враховуючи відсутність в матеріалах, приєднаних до позову та клопотання про звільення від сплати судового збору, будь-яких об'єктивних та достовірних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища позивача та недоведеність обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тим паче з огляду на його ж твердження і дані довідки з місця роботи про наявність доходу, який значно перевищує прожитковий мінімум доходів громадян та розмір мінімальної заробітної плати, встановлений чинним законодавством, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача та звільення його від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4