Вирок № 67530664, 04.07.2017, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4049/16-к

Провадження № 1-кп/159/22/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням - судді Лесика В.О.,

за участі секретаря Жукової Ю.В.,

прокурора Романюк Н.М.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030110000151 від 12 лютого 2015 року стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, тимчасово безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

11 лютого 2015 року, близько 13 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи неподалік центрального входу до ринку, що в м. Ковелі по вул. Брестській, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли в ході словесної суперечки з ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 два удари кулаком по лівій частині обличчя, в результаті чого згідно висновку судово-медичного експерта № 33 від 18 лютого 2015 року, завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна лівої орбітальної ділянки, гематоми лівого кута рота, сколу коронки 2 зуба верхньої щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Своїми умисними діями, що виразились у завданні потерпілому ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоровя, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Допитаний у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Ствердив, що з потерпілим знайомий, як з особою, що торгує на ринку, який має скандальний характер, з яким фактично ніхто не спілкується, так як у всіх випадках він є правильним, а всі інші ні.

11.02.2015 року, біля 13 години, перебував на ринку, що по вул. Брестській в м. Ковелі, де проводив торгівлю в своєму торгівельному кіоску. Перебуваючи там бачив потерпілого, який в присутності інших людей висловлювався про події, які відбуваються на сході України при цьому стверджував, «що ви «хохли» ше нахлєбаєтесь». Тоді він зауважив, що є українцем, а не «хохлом» та висловився в адресу потерпілого «коли ти вже заспокоїшся» при цьому залишив останнього та пішов в приміщення кіоску. Перебуваючи там обслуговував покупців та побачив, як в приміщення зайшов ОСОБА_4 з вимогою «давай розберемось» при цьому висловлювався нецензурними словами та поводив себе неадекватно. Між ними виникла словесна перепалка в ході якої він намагався виштовхати потерпілого з приміщення, а останній схопивши його за одяг в районі грудей утримувався від таких його дій. Коли йому вдалося виштовхати потерпілого, останній зачепився за стіл та впав спиною на землю, при цьому не вдарився головою. На цьому конфлікт був вичерпаний. Заперечив факт нанесення будь-яких ударів та заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість обвинуваченого в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення (злочину) повністю доводиться наступними доказами і зокрема:

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 11.02.2015 року, біля 13 години, перебував на ринку в м. Ковелі, що знаходиться по вул. Брестській, де розмовляв на політичні теми з іншими особами з приводу подій, які відбувались в зоні АТО. Тоді присутній Данилюк в його адресу висловлювався «твоя мова смердить», насміхався з нього, чим принижував його, а потім зайшов в приміщення свого торгівельного кіоску. Так як він такою поведінкою обурився і дивлячись на те, що з нього насміхались інші він зайшов слідом за ОСОБА_2 та запитав чого він так поступив з ним. Тоді у відповідь висловився: «йди козел, бо я тобі покажу» та вийшовши з-за торгового столу схопив його за одяг в області грудей і виштовхав з магазину на вулицю де з силою штовхнув його, внаслідок чого він впав, зачепивши прилавок, спиною на асфальт. Тоді вскочив на ноги та підбіг до обвинуваченого, який в свою чергу двічі вдарив його кулаком в обличчя, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.

Після завершення конфлікту, він за хвилин 40-50 після того як зібрав та сховав свій товар, послідував в органи міліції де повідомив про його побиття. Наступного дня звернувся до медичного закладу, де зафіксував свій стан здоровя.

Потерпілий категорично ствердив, що тілесні ушкодження виникли саме в результаті нанесення ОСОБА_2 двох ударів кулаком в обличчя.

Не заперечував, що з ОСОБА_2 перебував фактично в неприязних стосунках.

В ході проведення слідчого експерименту від 10.05.2016 року та додаткового слідчого експерименту від 19.09.2016 року потерпілий на місці розказав та показав про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в результаті нанесення двох ударів в обличчя.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.02.2015 року у відповідності з яким потерпілий ОСОБА_4 після 15 години цього ж дня звернувся до Ковельського МВ УМВС у Волинській області в якій зазначив, що 11.02.2015 року, близько 13 години власник магазину «Ньютон», поблизу свого магазину, що знаходиться в м. Ковелі по вул. Брестській, заподіяв йому тілесні ушкодження, нанісши удари кулаком в обличчя.

Допитаний з цих підстав, як свідок ОСОБА_5 підтвердив зазначені обставини, показавши, що дійсно приймав заяву потерпілого про злочин. Він також показав, що очевидних тілесних ушкоджень на обличчі потерпілого не бачив.

З показань свідка ОСОБА_6 слідує, що він знає потерпілого як колишнього однокласника, часто відвідує ринок та бачив там останнього. Пригадує, що коли він був на ринку в черговий раз, то від незнайомої жінки дізнався про бійку з участю потерпілого. Ствердив, що тоді ОСОБА_1 на ринку не було, а коли він після того, можливо за день-два, зустрів його в магазині, то побачив на його обличчі гематому в ділянці ока.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що пригадує, як від оперативного чергового відділу міліції отримав телефонний дзвінок з вказівкою слідувати на ринок та зясувати обставини бійки. Прибувши на ринок, спілкувався з громадянами та дізнався від них про конфлікт, проте встановити фактичні обставини не зміг, в звязку з відсутністю очевидців.

Підтвердив, що обвинувачений був у звичайному стані, а з потерпілим не спілкувався і повідомити про обставини отримання останнім тілесних ушкоджень пояснити нічого не може.

Судмедексперт ОСОБА_8, ознайомившись з висновком судово-медичної експертизи показав, що дійсно проводив обстеження потерпілого 12.02.2015 року та виявив на його обличчі дві гематоми, садно та сколу коронки зуба.

Категорично ствердив, що визначені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоровя. Він також показав, що в залежності від індивідуальних ознак особи, стану організму гематома може проявитись, як відразу, так і через декілька годин або навіть через 1-3 дні, тому не виключає, що через декілька годин після нанесення ударів в обличчя потерпілого візуально на його обличчі цих тілесних ушкоджень можна сторонній особі не помітити.

Зазначив також, що можливе відчуття у потерпілого стану запливання ока, однак сторонні особи цього можуть не бачити.

Підтвердив також, що такі тілесні ушкодження могли утворитись від нанесення двох ударів кулаком в обличчя.

Отже, даючи аналіз зібраних по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту скоєння обвинуваченим умисного заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоровя та вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Виходячи з цього, суд відноситься критично до показань обвинуваченого про не заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та вважає такі показання не обєктивними та даними з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ці показання повністю спростовані наведеними вище доказами, які суд відносить до обєктивних, які співвідносяться між собою, підтверджують один одного та дають підстави суду для ухвалення обвинувального вироку.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України та п. 3 ПП ВРСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до яких, призначаючи покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. При цьому визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину має виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить, а до помякшуючих відносить скоєння обвинуваченим злочину вперше.

Обираючи покарання ОСОБА_2 в мінімальних межах, передбачених Законом за яким той притягується до відповідальності, суд враховую також майновий та сімейний стан останнього, вік, позитивні характеристики, а також те, що з часу скоєння злочину обвинуваченим не скоювалось будь-яких протиправних дій.

Суд приймає до уваги також обставини при яких було вчинено злочин, час його скоєння, поведінку самого потерпілого у даному конфлікті, а також характер останнього на що звертали увагу суду як свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, котрі повідомили, що останній спровокував обвинуваченого на такі дії, є конфліктною особою.

Виходячи з наведених вище підстав, суд заявлений відповідачем цивільний позов по відшкодуванню моральної шкоди на суму 50000 грн. задовольняє частково, враховуючи глибину моральних та психічних страждань потерпілого, а також майновий стан обвинуваченого. Поряд з цим, враховує тяжкість заподіяних наслідків та обставини при яких було скоєно злочин.

Саме таке покарання та сума на відшкодування моральної буде справедливою і спів мірною з вчиненим та відповідати встановленим фактичним обставинам справи та особам сторін кримінального провадження.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і обрати покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим протягом вказаного терміну з дня отримання копії вироку.

Головуючий:ОСОБА_11