Постанова № 67530011, 29.06.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа № 914/4015/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 18.05.2017

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.05.2017 про задоволення скарги ОСОБА_2 підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №52476518

у справі № 914/4015/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради

про стягнення 2’ 795’ 401,80 грн.

Представники сторін:

- від позивача – ОСОБА_3,

- від відповідача – ОСОБА_4,

- від органу ДВС – не з’явився.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України сторонам роз’яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2017 у справі №914/1405/15 (головуючий суддя Петрашко М.М., судді Ділай У.І., Мороз Н.В.):

1) задоволено скаргу ОСОБА_2 підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради (надалі – КП «Дрогобичтеплоенерго») (вх. №910/17 від 28.02.2017) на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області (надалі – ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області) у виконавчому провадженні №52476518 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.08.2016;

2) визнано незаконною бездіяльність державного виконавця ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області щодо відмови у закінченні виконавчого провадження №52476518;

3) зобов’язано ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області закінчити виконавче провадження №52476518 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 у справі №914/4015/15.

Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства та організації з метою участі у процедурі врегулювання заборгованості за спожитий природний газ в порядку, визначеному Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (надалі – Закон №1730) включаються до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (надалі – Реєстр). Виходячи з положень ст.1 Закону під цією процедурою слід розуміти правовідносини з погашення основного зобов’язання і до них не відносяться пеня та передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інші нарахування у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, оскільки вони не є основним зобов’язанням, а заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, відповідно до положень ст. 7 Закону №1730, якщо основна заборгованість була погашена до набрання ним чинності, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають, на думку суду першої інстанції, автоматичному списанню з дня набрання чинності Законом №1730 незалежно від включення чи не включення відповідача до Реєстру.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області був зобов’язаний закінчити виконавче провадження №52476518 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 №914/4015/15 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство (надалі – ПАТ) «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідно до вимог абз.12 ч.1 ст.1 та ч.1 ст.3 Закону №1730, для участі у процедурі врегулювання заборгованості у порядку, встановленому цим законом, КП «Дрогобичтеплоенерго» повинно бути включено до Реєстру. Крім того, наголосив на тому, що після набрання чинності Законом №1730 сторони не вчиняли жодних дій, спрямованих на списання пені та компенсацій, а з положень цього закону не вбачається, що таке списання відбувається автоматично.

Таким чином, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження.

В судовому засіданні 29.06.2017 КП «Дрогобичтеплоенерго» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції – залишити без змін. Відповідач наголосив на тому, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, за достовірно встановленими обставинами справи та належно оціненими доказами. Стосовно доводів скаржника, зазначив, що:

1) виконання положень ч.3 ст.7 Закону №1730 не потребує включення підприємства до Реєстру, що підтверджується листом-відповіддю Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.04.2017 №8/10-785-17;

2) 16.06.2017 відповідач був включений до Реєстру на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 №152, що підтверджується повідомленням від 19.06.2017.

ВДВС Дрогобицького МУЮ у Львівській області не забезпечив в судове засідання явку свого представника, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштової кореспонденції.

Зважаючи на закінчення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги, встановленого ст. 102 ГПК України та на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представників органу ДВС.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 у справі №914/4015/15 стягнуто з КП «Дрогобичтеплоенерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 95648,01 грн. пені, 13969,02 грн. 3% річних, 290264,13 грн. інфляційних втрат та 7432,93 грн. судового збору (а.с. 32-39, том 2).

На виконання вказаного рішення Господарським судом Львівської області видано наказ від 18.08.2016 (а.с. 92, том 2).

Постановою Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області від 03.10.2016 (а.с. 134, том 2) було відкрито виконавче провадження №52476518 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 у даній справі.

Листом від 16.12.2016 №01/1830 (а.с. 136, том 2) КП «Дрогобичтеплоенерго» звернувся до стягувача із проханням списати штрафні санкції, в яких відсутня заборгованість за спожитий природній газ відповідно до доданого акта звірки взаєморозрахунків на підставі п.3 ст.7 Закону №1730.

У листі-відповіді від 17.01.2017 №26-303/1-1.2-17 (а.с. 140, том 2) стягувач повернув вказаний лист без розгляду, оскільки боржник не включений до Реєстру згідно з вимогами Закону №1730.

Протоколом №1 від 09.02.2017 (а.с. 137-138, том 2) комісією з питань списання заборгованості за природний газ КП «Дрогобичтеплоенерго» було прийнято рішення в односторонньому порядку списати штрафні санкції перед ПАТ НАК «Нафтогаз України» на підставі п.3 ст.7 Закону №1730, в тому числі, за договором №1396/14-ТЕ-21 від 19.12.2013 (у зв’язку з порушенням якого з відповідача було стягнуто заборгованість на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 у даній справі).

Наказом директора КП «Дрогобичтеплоенерго» від 10.02.2017 №15 (а.с. 184, том 2) посадових осіб підприємства зобов’язано провести в бухгалтерському обліку списання штрафних санкцій на підставі протоколу та повідомити про це ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Листом від 13.02.2017 №01/129 (а.с. 139, том 2) боржник повідомив стягувача про таке списання заборгованості.

Згідно з платіжним дорученням №142 від 13.02.2017 (а.с. 135, том 2) боржник сплатив стягувачу 7432,93 грн. судового збору за наказом Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 у даній справі.

В подальшому боржник звернувся до органу ДВС з клопотанням №143 від 13.02.2017 (а.с. 141, том 2), у якому просив закінчити виконавче провадження на підставі п.16 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що заборгованість, стягнення якої є предметом виконавчого провадження №52476518, була списана.

У листі-відповіді від 16.02.2017 №В-3/09-13/326 (а.с. 142, том 2) орган ДВС повідомив про неможливість закінчення виконавчого провадження на підставі одностороннього рішення боржника про списання штрафних санкцій та про те, що для закінчення виконавчого провадження на підставі п.16 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику необхідно надати погодження списання штрафних санкцій з ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

У зв’язку з відмовою органу ДВС закінчити виконавче провадження, боржник подав скаргу на бездіяльність державного виконавця (а.с. 127-128, том 2), розгляд якої здійснював Господарський суд Львівської області і за результатами якого виніс оскаржувану ухвалу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала – скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 16 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням (в редакції Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»).

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону №1730 на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом. Вказаний закон набрав чинності 30.11.2016.

У рішенні Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 у даній справі встановлено, а представниками сторін не заперечується, що станом на 11.12.2015 відповідач погасив заборгованість за переданий природній газ за договором №1396/14-ТЕ-21 від 19.12.2013.

Водночас, відповідно до приписів ст. 1 Закону №1730, до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, відноситься, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та також заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року.

Цією статтею також визначено, що:

- процедура врегулювання заборгованості – заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості;

- реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, – державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;

- учасники процедури врегулювання заборгованості – підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з вимогами статті 3 цього Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Отже для списання зобов'язань з оплати суми інфляційних нарахувань та процентів річних в порядку, передбаченому вищезазначеним Законом, товариство мало набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру. Як вбачається з повідомлення від 19.06.2017, яке долучене відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, КП «Дрогобичтеплоенерго» було включене до Реєстру на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 №152 лише 16.06.2017.

Таким чином, станом на момент звернення до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження, а також станом на дату вирішення Господарським судом Львівської області скарги боржника на бездіяльність органу ДВС, КП «Дрогобичтеплоенерго» не було включеним до Реєстру.

Виходячи з вищенаведеного, неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що на підставі ч.3 ст.7 Закону №1730 нараховані неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягають автоматичному списанню з дня набрання чинності цим законом незалежно від включення чи не включення відповідача до Реєстру.

Зважаючи на це, станом на момент розгляду органом ДВС клопотання боржника №143 від 13.02.2017 про закінчення виконавчого провадження, а також станом на момент вирішення судом першої інстанції скарги боржника на бездіяльність органу ДВС у виконавчому провадженні №52476518, не існувало підстав для закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів відхиляє покликання суду першої інстанції на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.04.2017 №8/10-785-17 (а.с. 172, том 2), оскільки такий не є законодавчим актом в розумінні ст.4 ГПК України.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що положення Закону №1730 не встановлюють порядку та строків списання зобов'язань з оплати суми інфляційних нарахувань та процентів річних, як і не містять норм, які б передбачали автоматичний характер такого списання з дня набрання чинності Законом або встановлювали процесуальні наслідки набрання ним чинності.

На даний час (з моменту включення до реєстру, 16.06.2017) підприємство не позбавлено права звернення до виконавчої служби з клопотанням про закриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин ухвала Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.05.2017 у справі №914/1405/15 скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_2 підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №52476518 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, буд.1 корп.А, ідентифікаційний код 05445563) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1600,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко