КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2017 р. Справа№ 910/1420/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів: Чорної Л.В.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Салівон Д.О. - за довіреністю;
від відповідача: Ковальчук І.В. - за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 (дата підписання 12.05.2017)
у справі № 910/1420/17 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті"
до Міністерства оборони України
третя особа Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"
про зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний", про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Чорної Л.В., Хрипуна О.О. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 до провадження, розгляд справи призначено на 14.06.2017.
В судове засідання 14.06.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, місце та дату судового розгляду повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, явка якого обов'язковою в судове засідання не визнавалась.
В судовому засіданні 14.06.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2016 між сторонами укладено Договір № 286/1/16/41 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого позивач зобов'язався постачати у 2016 році паливо рідинне та газ, оливи мастильні (палива) (бензин автомобільний А-95 Євро-Е5 або еквівалент, а саме бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації, а відповідач - забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки та за цінами, згідно зі Специфікацією (п. 1.1. Договору).
Згідно п. 3 1. Договору ціна договору становить: без ПДВ 5 827 491,00 грн., крім того ПДВ 1 165 498, 20 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 6 992 989,20 грн., у томі числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати.
Відповідно до Специфікації бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5, ДСТУ 7687:2015 мав бути поставлений позивачем до 25.12.2016 включно, у кількості 270,00 тонн, вартістю 21 583,30 грн. за тонну, на загальну суму 6 992 989,20 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 1 165 498,20 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів за рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) із дати надання позивачем до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим Договором.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що постачання продукції одержувачам відповідача здійснюється виключно за номенклатурою, у кількостях, у строки та за адресами, що зазначені в рознарядках відповідача.
В п. 5.5 договору передбачено, що він вважається виконаним, при умові постачання продукції не менше 99 % від загального обсягу.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1. Договору).
Додатком 12.1 до Договору встановлено порядок приймання продукції згідно з п. п. 1, 3 якого прийняття продукції за кількістю та якістю (за встановленими документами) здійснюється одержувачем замовника в присутності представника постачальника та оформляється актом, який складає одержувач замовника у термін до 3 діб після прибуття продукції до місця поставки. Прийняття продукції за кількістю та якістю оформлюється актом, який повинен бути складений в останній день приймання продукції. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання продукції.
Додатковою угодою від 29.12.2016 № 1 до вказаного Договору сторони домовились викласти пункт 10.1 у наступній редакції: "Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2017, а частині проведення розрахунків до повного їх завершення". Всі інші положення Договору залишені без змін та сторони підтвердили по ним свої зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар 26.12.2016, що підтверджується видатковою накладною № 12890 на поставку бензину автомобільного А-95-Євро4-Е5, ДСТУ 7687:2015, в кількості 267,735 тон, на суму 6 934 325,79 грн. (що становить 99,16 %), яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками обох сторін.
Акт прийому вказаного товару складено 27.12.2016 за № 280, відповідно до якого датою початку та закінчення прийому зазначено 26.12.2016. Вказаний акт підписаний та містить печатку зі сторони одержувача - військової частини А 2788.
Також, у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі зазначеної продукції від 28.12.2016 № 684, який є невід'ємною частиною Договору, та підписаний і скріплений печатками обох сторін за Договором.
Згідно із п. 11.1. Договору позивач забезпечив виконання своїх зобов'язань за Договором у розмірі 5 % від суми Договору (банківська гарантія від 20.12.2016 № 16-70059, видана АБ "Південний" на суму 349 649,46 грн.).
Відповідно до пп. 11.1.1.-11.1.3. п. 11 Договору відповідач зобов'язується повернути позивачу забезпечення виконання Договору не пізніше 5-ти банківських днів після документального підтвердження належного виконання договірних зобов'язань за якістю та постачання не менше 99 % від загального обсягу за Договором. Підставою для повернення забезпечення виконання цього Договору є виконання позивачем всіх умов Договору у визначені строки (терміни). Якщо будуть мати місце порушення щодо виконання умов цього Договору або поставлено продукції менше 99 % від загального обсягу та/або буде здійснено постачання продукції неналежної якості, забезпечення виконання Договору не повертається.
20.12.2016 АБ "Південний" надав відповідачу гарантію № 16-70059 на суму в розмірі 349 649,46 грн., що становить 5 % від суми Договору, зобов'язавшись безвідклично та безумовно виплатити відповідачу будь-яку суму, що не перевищує 349 649,46 грн. після одержання письмової вимоги відповідача, в якій стверджується про те, що позивач не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов'язання щодо якості та строків постачання товару відповідно до Договору. Така вимога відповідача має містити сутність невиконаного (неналежним чином виконаного) позивачем зобов'язання. До вимоги додаються документи, що підтверджують факти невиконання (неналежного виконання) позивачем своїх зобов'язань щодо постачання товару. Термін дії гарантії встановлено до 02.02.2017, яка припиняється у разі настання одного з таких випадків: сплати Банком суми, на яку видано цю гарантію; закінчення строку дії цієї гарантії; відмови відповідача від своїх прав за цією гарантією шляхом повернення відповідачем Банку оригіналу цієї гарантії.
З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2017 відповідач направив АБ "Південний" вимогу № 286/8/153 про перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 349 649,46 грн. за вказаною гарантією внаслідок порушення позивачем умов виконання Договору в частині виконання терміну постачання, а саме здійснення поставки 26.12.2016, а не до 25.12.2016 включно.
Позивач стверджує, що він виконав свої зобов'язання у строки та відповідно до умов договору, оскільки останній день поставки 25.12.2016 припадав на вихідний, а тому відповідач зобов'язаний повернути банківську гарантію.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем строку поставки товару, з огляду на таке.
За приписами ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).
Відповідно до Специфікації бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5, ДСТУ 7687:2015 мав бути поставлений позивачем до 25.12.2016 включно, у кількості 270,00 тонн, вартістю 21 583,30 грн. за тонну, на загальну суму 6 992 989,20 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 1 165 498,20 грн.
Судова колегія зазначає, що строк поставки визначений у договорі 25.12.2016 - є вихідним днем - неділею, тому відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України перший після нього робочий день - 26.12.2016 є останнім днем виконання обов'язку з поставки товару.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач поставив відповідачу товар 26.12.2016, що підтверджується видатковою накладною № 12890 на поставку бензину автомобільного А-95-Євро4-Е5, ДСТУ 7687:2015, в кількості 267,735 тон, на суму 6 934 325,79 грн. (що становить 99,16 %), яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками обох сторін.
Також відповідно до Акту прийому вказаного товару від 27.12.2016 за № 280, датою початку та закінчення прийому зазначено 26.12.2016. Вказаний акт підписаний та містить печатку зі сторони одержувача - військової частини А 2788.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зі змісту ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було належним чином ( у перший робочий день після вихідного згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України) та добросовісно виконано умови договору в частині поставки продукції.
Відповідно до положень ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зі змісту гарантії від 20.12.2016 № 16-70059, виданої АБ "Південний" на суму в розмірі 349 649,46 грн., вбачається, що банк зобов'язався безвідклично та безумовно виплатити відповідачу будь-яку суму, що не перевищує 349 649,46 грн. після одержання письмової вимоги відповідача, в якій стверджується про те, що позивач не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов'язання щодо якості та строків постачання товару відповідно до Договору.
Тобто, вказана гарантія підлягає застосуванню виключно у разі наявності одночасно двох умов неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань, а саме щодо якості та строків постачання товару.
Враховуючи, що позивач здійснив поставку товару відповідачеві у перший робочий день після вихідного, що є належним виконанням зобов'язання, обставини неналежного виконання позивачем зобов'язання щодо якості поставленого товару судом не встановлені, відповідно підстави для реалізації відповідачем інструменту банківської гарантії відсутні, а тому відсутні правові підстави перебування такої гарантії у відповідача.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів визнає обґрунтованою вимогу позивача про зобов`язання відповідача повернути гарантію виконання зобов'язань від 20.12.2016 № 16-70059, видану Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» на суму 349 649,49 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 у справі № 910/1420/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (51934, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 80/1, квартира 24,41,42, ідентифікаційний код юридичної особи 30536344) гарантію виконання зобов'язань від 20.12.2016 № 16-70059, видану Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» на суму 349 649,49 грн.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (51934, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 80/1, квартира 24,41,42, ідентифікаційний код юридичної особи 30536344) судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" (51934, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 80/1, квартира 24,41,42, ідентифікаційний код юридичної особи 30536344) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/1420/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.В. Корсакова
Судді Л.В. Чорна
О.О. Хрипун
Судове рішення № 67529986, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 14.06.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/1420/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: