Ухвала суду № 67529980, 27.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" червня 2017 р. Справа №910/5478/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 р.

у справі № 910/5478/17 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України

до Командитного товариства «Донтрансгарант і компанія»

про стягнення 121 433 879,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 р. у справі № 910/5478/17 припинено провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач 12.06.2017 р. подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати. Окрім цього, разом з апеляційною скаргою Одеська митниця Державної фіскальної служби України подала клопотання, у якому просить відстрочити сплату судового збору за її подання.

В обгрунтування неможливості сплати судового збору позивач посилається на те, що у з'язку з арештом рахунків Одеської митниці Державної фіскальної служби України та блокуванням розрахуків Одеською митницею Державної фіскальної служби України, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не було проведено оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Однак, розглянувши клопотання позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент подання даної апеляційної скарги, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Також, згідно роз`яснення, викладеного у п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази неможливості сплати судового збору.

Разом з цим, позивачем до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про неможливість сплати Одеською митницею Державної фіскальної служби України судового збору на момент її подання. При цьому, позивач посилається на неможливість сплати судового збору у зв'язку з арештом рахунків Одеської митниці Державної фіскальної служби України та блокуванням розрахуків Одеською митницею Державної фіскальної служби України, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не було проведено оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги, однак, як зазначалося вище, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести не лише доводи, а і подати належні докази на підтвердження неможливості сплати у зв'язку з арештом рахунків Одеської митниці Державної фіскальної служби України та блокуванням розрахуків Одеською митницею Державної фіскальної служби України. Проте, такі докази у матеріалах даної справи відсутні. Зокрема, позивачем не надано доказів арешту всіх його рахунків, також не надано письмового листування між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області, де б останній відмовив позивачу у оплаті судового збору саме за подання зазначеної апеляційної скарги.

Відтак, дослідивши усі наявні обставини та проаналізувавши доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Одеської митниці Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент подання даної апеляційної скарги, закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, збір справляється у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та обставини спору, сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 1600,00 грн.

Проте, як уже було зазначено, Одеською митницею Державної фіскальної служби України до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

При цьому, колегія суддів зазначає, що після усунення вказаних обставин, апеляційна скарга може бути подана повторно в силу ч. 4 ст. 97 вказаного Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Господарського суду міста Київ від 06.06.2017 р. у справі № 910/5478/17 з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко