Рішення № 67529788, 26.06.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2017 рокуСправа № 921/275/17-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі : судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008

За участю представників від:

- позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність №14-70 від 14.04.17р.

- відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 3 від 10.01.17 р.

Судове засідання проводилося в порядку ст. 74-1 ГПК України, в режимі відеоконференції.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Документообіг господарського суду та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер LH3117UJ11145643DЗ.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер РАР677VA121144592.

Секретар судового засідання Дем'янова І.І. перед початком судового засідання перевірив придатність комплексу технічного запису до роботи та повідомив про час початку запису судового засідання.

Старший секретар апарату господарського суду Київської області ОСОБА_3 доповів про участь в судовому засіданні представника позивача, перевірив його повноваження та встановив особу.

Cуть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ звернулось до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 82 470 426, 59 грн. у тому числі: основний борг в сумі 76 636 618, 42 грн., пеня в сумі 5 461 437, 47 грн., три проценти річних в сумі 372 370, 70 грн.

22.05.2017 року від позивача надійшло Клопотання № без номера, без дати (вх. № 11328 від 22.05.2017 р.) про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому позивач просив суд:

1. Постановити ухвалу про участь позивача - Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 921/275/17-г/16 в режимі відео- конференції в Господарському суді Київської області, за адресою: 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16 або в Київському апеляційному господарському суді, за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1;

2. Доручити Господарському суді Київської області, за адресою: 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16 або Київському апеляційному господарському суді, за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 забезпечення проведення відеоконференції у справі 921/275/17-г/16.

Ухвалою суду від 20.06.2017 року, враховуючи вищевказане Клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Київської області ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16).

Представник позивача в судове засідання (в режимі відеоконференції) з'явився , підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

23.06.2017 року від позивача надійшли Заперечення № б/н від 21.06.2017 р. на відзив, у яких зазначається, зокрема, наступне:

- як вбачається з матеріалів справи та відзиву, який було надано представником відповідача, сума заборгованості частково сплачувалася на підставі спільних протокольних рішень із загальної суми поставленого природного газу у розмірі 129 977 576 грн. 35 коп.;

- оскільки спільними протокольними рішеннями не передбачено, що його умови можуть застосовуватись до відносин, які виникли до його укладання, відповідно його дія не може розповсюджуватися на договірні зобов'язання, які мали місце до його підписання;

- пунктом 6.1 договору купівлі-продажу встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожитий природний газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу. Жодних застережень щодо настання у відповідача обов'язку оплатити спожитий природний газ виключно після надходження коштів з державного бюджету, вказаний пункт договору не містить;

- спільні протокольні рішення жодним чином не вносять змін до договору купівлі-продажу природного газу, не встановлює та не змінює для сторін жодних прав та обов'язків, які були встановлені вказаними договорами в тому числі і щодо нарахування 3% річних за неналежне виконання умов даного договору;

- просить суд задовольнити вимоги позивача.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

20.06.2017 року від відповідача поступив Відзив №396 від 20.06.2017 року на позовну заяву (з додатками згідно переліку), у якому відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- 04.01.2013 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Тернопільміськгаз" (Покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ;

- відповідно до умов даного договору Продавець передав за період січня 2013 р. по грудень 2015 р. природний газ на загальну суму 129 977 576 грн. 35 коп, що підтверджується відповідним актами приймання-передачі природного газу;

- одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз". Наведене регулювання визначене Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій";

- на виконання зазначеного Порядку за участю як позивача, так і відповідача укладались протягом 2016-2017 років спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України;

-на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Тернопільській області, Департаментом фінансів ОДА, Фінансовим управлінням Тернопільської РДА, Управлінням соціального захисту населення Тернопільської РДА, ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз", ПАТ "Тернопільміськгаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 та проведені відповідні оплати;

- таким чином, сторони, в тому числі ПАТ НАК "Нафтогаз України" (сторона остання по Спільних протокольних рішеннях), підписавши дані протокольні рішення узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 р.;

- як вбачається з розрахунку наданого позивачем, останнім нараховано відповідачу пеню та 3 % річних за порушення грошового зобов"язання за Договором купівлі-продажу природного газу №13- 343-ВТВ від 04.01.2013р., без врахування положень Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, якими, сторонами змінено порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, в т.ч. включено дні фактичної оплати сум боргу в період часу, за який здійснювались нарахування 3% річних та пені, що не узгоджується з роз'ясненнями Вищого господарського суду України, викладеними у п.1.9. постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.13р.. у відповідності до яких, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних та з приписами ст.ст. 599, 612 Цивільного кодексу України, за змістом яких, день виконання зобов'язання не може входити до періоду прострочення його виконання, позаяк, цього дня зобов'язання боржника, хоч і з порушенням строку виконання, але припиняється, а також, не взято до уваги правила ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

-до порушення провадження у справі, ПАТ «Тернопільміськгаз» було частково сплачено заборгованість на загальну суму 51580985,74 грн., що підтверджується спільними протокольними рішеннями та платіжними дорученнями;

- шляхом укладання та підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору №13-343-ВТВ від 04.01.2013р., а тому відсутні правові підстави для стягнення пені та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, строк оплати якої змінений договором про організацію взаєморозрахунків.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04 січня 2013 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як "Продавцем", з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", як "Покупцем" був укладений Договір про купівлю-продаж природного газу № 13-243-ВТВ, згідно п. 1.1 р. 1 якого "Продавець" зобов'язувався передати у власність "Покупцю" у 2013 році природний газ (далі газ), а "Покупець" зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 2.1 р. 2 Договору "Продавець" передає "Покупцеві" у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 5750,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: (тис. куб. м.):

-січень- 779,000; лютий 674,000; березень 546,000;

- квітень 364,000; травень -323,000; червень 313,000;

- липень 313,000; серпень 320,000; вересень 315,000;

- жовтень 419,000; листопад 612,000; грудень 772,000

І кв. 1999,000; ІІ кв. 1000,000; ІІІ кв. 948,000; IV кв. 1803,000.

В п. 5.2 р. 5 договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб. м. газу на момент укладення цього договору становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%;

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 147,10 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 176, 52 грн.;

До сплати ціна за 1000 куб. м. газу 3726,28 грн., крім того ПДВ 20% - 745, 26 грн., всього з ПДВ 4471, 54 грн.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

У відповідності до п. 6.2 р. 6 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка Покупця на поточний рахунок Продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

У р. 11 договору на купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 р. визначається, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Між сторонами до договору на купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 р. було укладено:

-Додаткову угоду № 1 від 04.04.2013 року;

-Додаткову угоду № 2 від 10.07.2013 року;

-Додаткову угоду № 3 від 08.08.2013 року;

-Додаткову угоду № 4 від 31.12.2013 року;

-Додаткову угоду № 5 від 28.04.2014 року;

-Додаткову угоду № 6 від 15.05.2014 року;

-Додаткову угоду № 7 від 10.06.2014 року;

-Додаткову угоду № 8 від 05.09.2014 року;

-Додаткову угоду № 9 від 10.11.2014 року;

-Додаткову угоду №10 від 08.12.2014 року;

-Додаткову угоду № 11 від 22.12.2014 року;

-Додаткову угоду № 12 від 05.02.2015 року;

-Додаткову угоду № 13 від 10.03.2015 року;

-Додаткову угоду № 14 від 03.04.2015 року;

-Додаткову угоду № 15 від 12.05.2015 року;

-Додаткову угоду № 16 від 03.06.2015 року;

-Додаткову угоду № 17 від 10.07.2015 року;

-Додаткову угоду № 18 від 12.10.2015 року;

-Додаткову угоду № 19 від 28.10.2015 року;

-Додаткову угоду № 20 від 10.11.2015 року;

-Додаткову угоду № 21 від 20.11.2015 року.

Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період : січень 2013 року - грудень 2015 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Публічному акціонерному товариству Тернопільміськгаз згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:

2013 рік

-від 31 січня 2013 року 722,824 тис. куб. м. на суму 3232132 грн. 53 коп.;

-від 28 лютого 2013 року 625,145 тис. куб. м. на суму 2 795 358 грн. 38 коп.;

-від 31 березня 2013 року 510,701 тис. куб. м. на суму 2 283 617 грн. 91 коп;

-від 30 квітня 2013 року 270,952 тис. куб. м. на суму 1 216 676 грн. 37 коп.;

-від 31 травня 2013 року 260,401 тис. куб м. на суму 1 169 298 грн. 40 коп.;

-від 30 червня 2013 року 234,787 тис. куб м. на суму 1 054 281 грн. 90 коп.;

-від 31 липня 2013 року 226,982 тис. куб м. на суму 1 002 782 грн. 87 коп.;

-від 31 серпня 2013 року 233,402 тис. куб м. на суму 1 030 725 грн. 63 коп.;

-від 30 вересня 2013 року 231,667 тис. куб м. на суму 1 023 063 грн. 72 коп.;

-від 31 жовтня 2013 року 289,219 тис. куб м. на суму 1 277 218 грн. 87 коп.;

-від 30 листопада 2013 року 432,000 тис. куб м. на суму 1 907 753 грн. 47 коп.;

-від 31 грудня 2013 року 399,820 тис. куб м. на суму 1 765 643 грн. 51 коп.;

-від 31 травня 2013 року 260,401 тис. куб м. на суму 1 169 298 грн. 40 коп.;

2014 рік

-від 31 січня 2014 року 708,786 тис. куб м. на суму 2828 872 грн. 66 коп.;

-від 28 лютого 2014 року 610,438 тис. куб м. на суму 2 436 350 грн.84 коп.;

-від 31 березня 2014 року 481,758 тис. куб м. на суму 1 992 769 грн. 41 коп.;

-від 30 квітня 2014 року 272,149 тис. куб м. на суму 1 388 319 грн. 13 коп.;

-від 31 травня 2014 року 265,508 тис. куб м. на суму 1 595 940 грн. 97 коп.;

-від 30 червня 2014 року 239,082 тис. куб м. на суму 1 440 453 грн. 76 коп.;

-від 31 липня 2014 року 235,258 тис. куб м. на суму 1 417 414 грн. 39 коп.;

-від 31 серпня 2014 року 222,541 тис. куб м. на суму 1 340 795 грн.28 коп.;

-від 30 вересня 2014 року 212,358 тис. куб м. на суму 1 318 432 грн. 28 коп.;

-від 31 жовтня 2014 року 1 026,867 тис. куб м. на суму 6 375 340 грн. 73 коп.;

-від 30 листопада 2014 року 1 050,633 тис. куб м. на суму 6 813 523 грн. 11 коп.;

-від 31 грудня 2014 року 1 175,100 тис. куб м. на суму 8 771 369 грн. 44 коп.;

2015 рік

-від 31 січня 2015 року 1 090,919 тис. куб м. на суму 8 143 012 грн. 14 коп.;

-від 28 лютого 2015 року 950,779 тис. куб м. на суму 6 864 206 грн. 04 коп.;

-від 31 березня 2015 року 754,938 тис. куб м. на суму 8 407 261 грн. 34 коп.;

-від 30 квітня 2015 року 459,859 тис. куб м. на суму 4 277 185 грн. 36 коп.;

-від 31 травня 2015 року 293,833 тис. куб м. на суму 2 592 700 грн. 12 коп.;

-від 30 червня 2015 року 310,745 тис. куб м. на суму 2 662 052 грн. 98 коп.;

-від 31 липня 2015 року 728,927 тис. куб м. на суму 6 233 113 грн. 09 коп.;

-від 31 серпня 2015 року 719,443 тис. куб м. на суму 6 152 014 грн. 66 коп.;

-від 30 вересня 2015 року 610,200 тис. куб м. на суму 5 217 869 грн. 02 коп.;

-від 30 листопада 2015 року 887,928 тис. куб м. на суму 7 419 085 грн. 96 коп.;

-від 31 грудня 2015 року 1 746,345 тис. куб м. на суму 14 600 939 грн. 08 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 129 977 576 грн. 35 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 р., а саме оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений договором, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем станом на 17.03.2016 року складає 76 636 618 грн. 42 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, між, зокрема, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Департаментом фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Тернопільської районної державної адміністрації, ПАТ "Тернопільміськгаз", НАК "Нафтогаз України" було укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України:

2016 рік

-№ 2331 від 15.09.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 9/1 від 21.09.2016 року сплачено 669600 грн;

-№ 2157 від 17.08.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/8 від 19.08.2016 року сплачено 744000 грн (проведено банком 23.08.2016 р.);

-№ 1847 від 14.07.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 7/1 від 20.07.2016 року сплачено 967200 грн;

-№ 1742 від 17.06.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/6 від 22.06.2016 року сплачено 1339200 грн;

-№ 1566 від 20.05.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 2/5 від 24.05.2016 року сплачено 1 426 000 грн;

-№ 1567 від 20.05.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/5 від 24.05.2016 року сплачено 976810 грн (проведено банком 30.05.2016 р.);

-№ 1283 від 19.04.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 4/1 від 22.04.2016 року сплачено 930600 грн (проведено банком 25.04.2016 р.);

-№ 1380 від 21.04.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/4 від 22.04.2016 року сплачено 1 425 000 грн (проведено банком 27.04.2016 р.);

-№ 1288 від 19.04.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 4/2 від 22.04.2016 року сплачено 2 072 700 грн;

-№ 1033 від 21.03.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/6 від 29.03.2016 року сплачено 3 116 250 грн;

-№ 1032 від 21.03.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/1 від 25.03.2016 року сплачено 1 385 000 грн (проведено банком 29.03.2016 р.);

-№ 726 від 19.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/4 від 29.03.2016 року сплачено 2 930 141,37 грн та згідно платіжного доручення № 3/3 від 29.03.2016 р. сплачено 1 057 578 грн. 63 коп.;

-№ 725 від 19.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/4 від 29.03.2016 року сплачено 3 009 600 грн (проведено банком 29.03.2016 р.);

-№ 367 від 09.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/2 від 12.02.2016 року сплачено 2 540 000 грн (проведено банком 18.02.2016 р.);

-№ 104 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/3 від 22.01.2016 року сплачено 1 367 500 грн (проведено банком 28.01.2016 р.);

-№ 106 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/4 від 22.01.2016 року сплачено 1 969 200 грн (проведено банком 28.01.2016 р.);

2017 рік:

-№ 2694 від 18.05.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 5/17 від 22.05.2017 року сплачено 260000 грн (проведено банком 01.06.2017 р.);

-№ 2299 від 20.04.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 4/17 від 01.06.2017 року сплачено 1 370 360 грн 70 коп. (проведено банком 01.06.2017 р.);

-№ 2149 від 13.04.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 4/17 від 19.04.2017 року сплачено 1 640 000 грн (проведено банком 01.06.2017 р.);

-№ 1773 від 17.03.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/3 від 21.03.2017 року сплачено 1 953 577 грн 60 коп. (проведено банком 23.03.2017 р.);

-№ 1469 від 09.03.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/17 від 14.03.2017 року сплачено 1950 000 грн (проведено банком 23.03.2017 р.);

-№ 1770 від 17.03.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 2/3 від 21.03.2017 року сплачено 2 232 295 грн 80 коп. (проведено банком 23.02.2017 р.);

-№ 797 від 09.02.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 4/17 від 14.02.2017 року сплачено 3 000 000 грн (проведено банком 14.02.2017 р.);

-№ 1133 від 16.02.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 2/17 від 20.02.2017 року сплачено 2 203 428 грн 78 коп. (проведено банком 28.02.2017 р.);

-№ 1132 від 16.02.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення №3/17 від 20.02.2017 року сплачено 2 379 274 грн 40 коп;

-№ 492 від 20.01.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/17 від 23.01.2017 року сплачено 4 920 000 грн (проведено банком 02.02.2017 р.);

-№ 349 від 19.01.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/17 від 23.01.2017 року сплачено 5 188 909 грн 80 коп. (проведено банком 27.01.2017 р.);

-№ 348 від 19.01.2017 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 2/17 від 23.01.2017 року сплачено 2 433 458 грн 66 коп.

Як вбачається з Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань за договором з ПАТ "Тернопільміськгаз" від 04.01.2013 р. № 13-243-ВТВ позивачем при зверненні з позовом до суду було враховано оплату на суму 2 740 000 грн, яка була здійснена відповідачем 18.02.2016 року.

Також із наданого позивачем ОСОБА_4 по «Операціям по підприємству «Тернопільгаз ПАТ», з 01.01.2013 по 31.05.2017, валюта гривня України» та Витягу «Сальдо, підприємство «Тернопільгаз ПАТ» з 01.01.2013 по 31.05.2017, валюта гривня України (в розрізі договорів), зокрема, по договору №13-343-ВТВ ) вбачається, що борг відповідача перед позивачем становить 26 685 993 грн. 38 коп.

Разом з тим, як вбачається з Витягу по «Операціям по підприємству «Тернопільгаз ПАТ», з 01.01.2013 по 31.05.2017, валюта гривня України» остання врахована позивачем проплата, що здійснена відповідачем датована 03.05.2017 року на суму 1 640 000 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, на виконання Спільного протокольного рішення від 18.05.2017 року на рахунок позивача надійшло 260000 грн. згідно платіжного доручення № 5/17 від 22.05.2017 р. (проведено банком 01.06.2017 року) та на виконання Спільного протокольного рішення № 2299 від 20.04.2017 року на рахунок позивача надійшло 1 370 360 грн. 70 коп.

А, відтак: 26 685 993 грн. 38 коп. - 260000 грн. - 1 370 360 грн. 70 коп. = 25 055 632 грн. 68 коп.

З огляду на наведене, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за договором про купівлю-продаж природного газу № 13-243-ВТВ становить 25 055 632 грн. 68 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 5 461 437 грн 47 коп, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку 4 до цього позову.

Згідно п.п.1.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань", - з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.7.2. р.7 договору №13-343-ВТВ від 04.01.2013 року у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1. цього договору він зобовязується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В п.п. 2.5 п.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17 грудня 2013р. зазначено, що приписом п. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

В п.п. 1.12 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

В Додатковій угоді №11 від 22 грудня 2014 року до договору купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 р. № 13-343-ВТВ сторони домовились (п.3) викласти п.6.1. статті 6. «Порядок та умови проведення розрахунків» у наступній редакції:

« 6.1.Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору.

Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між Продавцем і Покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором Продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється Покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу».

Також у даній Додатковій угоді сторони домовились (п.4) викласти статтю 11. «Строк дії договору» Договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення».

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню всього сумі 5 461 437 грн 47 коп, в тому числі нарахованої:

- пені в сумі 58 296 грн 26 коп за період з 21.01.2016 по 09.02.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 813 523 грн 11 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 року на суму 6 813 523 грн 11 коп (за листопад 2014 року);

- пені в сумі 430 350 грн. 06 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 771 369 грн 44 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 року на суму 8 771 369 грн 44 коп. (за грудень 2014 року);

- пені в сумі 557 996 грн. 57 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 143 012 грн 14 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 року на суму 8 143 012 грн 14 коп. (за січень 2015 року);

-пені в сумі 470 366 грн. 91 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 864 206 грн 04 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 року на суму 6 864 206 грн 04 коп (за лютий 2015 року);

- пені в сумі 576 104 грн. 14 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 407 261 грн 34 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 року на суму 8 407 261 грн 34 коп (за березень 2015 року);

-пені в сумі 293 092грн. 38 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 4 277 185 грн 36 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 року на суму 4 277 185 грн 36 коп (за квітень 2015 року);

-пені в сумі 177 663 грн. 71 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 2 592 700 грн 12 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2015 року на суму 2 592 700 грн 12 коп (за травень 2015 року);

-пені в сумі 182 416 грн. 09 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 2 662 052 грн. 98 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2015 року на суму 2 662 052 грн. 98 коп (за червень 2015 року);

-пені в сумі 427 121 грн. 52 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 233 113 грн 09 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 року на суму 6 233 113 грн 09 коп (за липень 2015 року);

-пені в сумі 421 564 грн. 29 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 152 014 грн. 66 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2015 року на суму 6 152 014 грн. 66 коп (за серпень 2015 року);

-пені в сумі 357 552 грн. 34 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 5 217 869 грн 02 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2015 року на суму 5 217 869 грн 02 коп (за вересень 2015 року);

-пені в сумі 508 389 грн. 83 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 7 419 085 грн. 96 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 року на суму 7 419 085 грн. 96 коп (за листопад 2015 року);

-пені в сумі 1 000 523 грн. 37 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 14 600 939 грн 08 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 року на суму 14 600 939 грн 08 коп (за грудень 2015 року).

Разом з тим, як вбачається із Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань ПАТ "Тернопільгаз" за договором від 04.01.2013 р. № 13-343-ВТВ (додано позивачем до позовної заяви) відповідачем були здійсненні оплати (власні кошти):

1. - 02.02.2016 р. 360 161 грн. 11 коп.;

- 03.02.2016 р. 100 000 грн.;

- 04.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 05.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 08.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 09.02.2016 р. 35809 грн. 19 коп.,

(кошти, які зараховані в погашення заборгованості за поставкою газу в листопаді 2014 року).

2. - 09.02.2016 р. в сумі 264 190 грн. 81 коп.;

-10.02.2016 р. в сумі 300 000 грн.;

- 11.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 12.02.2016 р. - 300 000 грн.;

- 15.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 16.02.2016 р. 200 000 грн.;

- 17.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 18.02.2016 р. 200 000 грн.

(кошти, які зараховані в погашення заборгованості за поставкою газу в грудні 2014 року).

Тобто, позивачем дні, в яких проведена оплата, включено в періоди нарахування пені. Також позивачем включено суми сплати в суми боргу, на які нараховувалась пеня.

Крім того, як встановлено судом, між, зокрема, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області (Сторона 1), Департаментом фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації (Сторона 2), ТОВ «Тернопільоблгаз» (Сторона 3), ПАТ "Тернопільгаз" (Сторона 4), НАК "Нафтогаз України" (Сторона остання) було укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, зокрема:

-№ 104 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/3 від 22.01.2016 року відповідачем сплачено позивачу 1 367 500 грн. (проведено оплату - 28.01.2016 р.);

-№106 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення №1/4 від 22.01.2016 року відповідачем сплачено позивачу 1 969 200 грн. (проведено оплату - 28.01.2016 р.);

-№ 367 від 09.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/2 від 12.02.2016 року відповідачем сплачено позивачу 2 540 000 грн. (проведено оплату - 18.02.2016 р.);

-№ 725 від 19.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/4 від 29.03.2016 року відповідачем сплачено позивачу 3 009 600 грн. (проведено оплату - 29.03.2016 р.).

Предметом цих Спільних протокольних рішень (п.1) є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».

Згідно п.3 даних Спільних протокольних рішень Сторони зобовязалися, зокрема, перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.

Спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобовязань за цим Спільним протокольним рішенням (п.5.2.).

З огляду на наведене, шляхом підписання вище перелічених Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору про купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 року (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року у справі № 910/17962/15).

Позивач при здійсненні нарахувань по пені зазначеного не врахував.

Відповідно до ст.7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

З огляду на це, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій" №20 від 11.01.2005р.

Згідно п. 1 затвердженого вказаною вище Постановою Порядку він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок

надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Згідно абз. 1 п. 7 згаданого Порядку для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.

Як визначається в абз. 4 даного Порядку (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р.) розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) та з врахуванням:

- п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, зокрема, пені);

-укладення Спільних протокольних рішень :

-№ 104 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/3 від 22.01.2016 року відповідачем сплачено позивачу 1 367 500 грн. ;

-№106 від 20.01.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення №1/4 від 22.01.2016 року відповідачем сплачено позивачу 1 969 200 грн.;

-№ 367 від 09.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 1/2 від 12.02.2016 року відповідачем сплачено позивачу 2 540 000 грн.;

-№ 725 від 19.02.2016 року, на виконання якого згідно платіжного доручення № 3/4 від 29.03.2016 року відповідачем сплачено позивачу 3 009 600 грн.,

якими сторони змінили строки та порядок виконання договору про купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 року, а тому пеня на зазначені суми за вказані позивачем періоди не нараховується.

За результати перерахунку пені, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4721438 грн. 01 коп. пені підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству (перерахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи. В частині позовних вимог щодо стягнення 739 999 грн. 46 коп. пені в позові слід відмовити як безпідставно заявлених.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобовязаний сплатити на користь позивача три проценти річних від простроченої суми. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 372 370 грн 70 коп, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку 4 до цього позову.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних всього в сумі 372 370 грн. 70 коп., в тому числі нарахованих:

- 3% річних в сумі 3 974 грн 74 коп за період з 21.01.2016 по 09.02.2016 (вартість спожитого обєму природного газу - 6 813 523 грн 11 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 року на суму 6 813 523 грн 11 коп (за листопад 2014 року);

- 3% річних в сумі 29 342 грн. 06 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 771 369 грн 44 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 року на суму 8 771 369 грн 44 коп. (за грудень 2014 року);

- 3% річних в сумі 38 045 грн. 21 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 143 012 грн 14 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 року на суму 8 143 012 грн 14 коп. (за січень 2015 року);

- 3% річних в сумі 32 070 грн. 47 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 864 206 грн 04 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 року на суму 6 864 206 грн 04 коп (за лютий 2015 року);

- 3% річних в сумі 39 279 грн. 82 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 8 407 261 грн 34 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2015 року на суму 8 407 261 грн 34 коп (за березень 2015 року);

- 3% річних в сумі 19 983 грн. 57 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 4 277 185 грн 36 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2015 року на суму 4 277 185 грн 36 коп (за квітень 2015 року);

- 3% річних в сумі 12 113 грн. 43 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 2 592 700 грн 12 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2015 року на суму 2 592 700 грн 12 коп (за травень 2015 року);

- 3% річних в сумі 12 437 грн. 46 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 2 662 052 грн. 98 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2015 року на суму 2 662 052 грн. 98 коп (за червень 2015 року);

- 3% річних в сумі 29 121 грн. 92 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 233 113 грн 09 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 року на суму 6 233 113 грн 09 коп (за липень 2015 року);

- 3% річних в сумі 28 743 грн. 01 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 6 152 014 грн. 66 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2015 року на суму 6 152 014 грн. 66 коп (за серпень 2015 року);

- 3% річних в сумі 24 378 грн. 56 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 5 217 869 грн 02 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2015 року на суму 5 217 869 грн 02 коп (за вересень 2015 року);

- 3% річних в сумі 34 662 грн. 94 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 7 419 085 грн. 96 коп (акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2015 року на суму 7 419 085 грн. 96 коп (за листопад 2015 року);

- 3% річних в сумі 68 217 грн. 49 коп. за період з 21.01.2016 по 17.03.2016 (вартість спожитого обєму природного газу 14 600 939 грн 08 коп (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 року на суму 14 600 939 грн 08 коп (за грудень 2015 року).

(Розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань ПАТ "Тернопільгаз" за договором від 04.01.2013 р. № 13-343-ВТВ додано позивачем до позовної заяви).

Як вбачається із Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань ПАТ "Тернопільгаз" за договором від 04.01.2013 р. № 13-343-ВТВ відповідачем були здійсненні оплати (власні кошти):

1. - 02.02.2016 р. 360 161 грн. 11 коп.;

- 03.02.2016 р. 100 000 грн.;

- 04.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 05.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 08.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 09.02.2016 р. 35809 грн. 19 коп.,

-(кошти, які зараховані в погашення заборгованості за поставкою газу в листопаді 2014 року).

2. -09.02.2016 р. в сумі 264 190 грн. 81 коп.;

-10.02.2016 р. в сумі 300 000 грн.;

- 11.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 12.02.2016 р. - 300 000 грн.;

- 15.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 16.02.2016 р. 200 000 грн.;

- 17.02.2016 р. 300 000 грн.;

- 18.02.2016 р. 200 000 грн.

(кошти, які зараховані в погашення заборгованості за поставкою газу в грудні 2014 року).

Тобто, позивачем дні, в яких проведена оплата, включено в періоди нарахування 3% річних. Також позивачем включено суми сплати в суми боргу, на які нараховувались 3% річних.

Крім того, позивач при нарахуванні 3% річних не врахував, що уклавши Спільні протокольні рішення (зазначено вище) сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору про купівлю-продаж природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 року.

Судом здійснено перерахунок суми 3% річних.

За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 359393 грн. 27 коп. 3% річних підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення 12977 грн. 43 коп. 3% річних в позові слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Верховний Суд України при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норм частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, та санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, зазначив, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу (постанови Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі №902/1652/13, від 09.09.2014 у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012).

Подібними правочинами, які оформлені Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №106 від 20.01.2016 року, № 104 від 20.01.2016 року, № 367 від 09.02.2016 р, № 725 від 19.02.2016 року підтверджується проведення оплати заборгованості за спожитий газ за договором № 13-343-ВТВ від 04 січня 2013 року. Тобто, Спільні протокольні рішення набули чинності і державою профінансовано погашення заборгованості. Розрахунок за поставлений газ відбувся у порядку та строки, передбачені Спільними протокольними рішеннями.

З огляду на правову позицію Верховного Суду України та практику Вищого господарського суду України у подібних справах, суд дійшов до висновку, що пеня, інфляційні втрати та 3 % річних можуть бути нараховані на суми заборгованості, що не охоплюється договорами про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями.

Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

У Відзиві № 396 від 20.06.2017 р. відповідач просить суд рострочити виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на наступне:

- заборгованість ПАТ "Тернопільміськгаз" перед основними кредиторами ПАТ НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України" ПАТ НАК "Нафтогаз України" станом на 01.06.2017 р. сумарно становила 98 515 642 грн. 67 коп.;

- наявність підписаних між сторонами Спільних протокольних рішень;

- розмір грошових надходжень відповідача носить чітко виражений сезонний характер ( в осінньо-зимовий період підприємство транспортує значний об'єм природного газу, що відповідно і веде до збільшення надходжень за надані послуги);

- зважаючи на майновий стан відповідача (за 2016 р. непокритий збиток становив 86526 тис. грн.);

- 1 липня 2015 року у відповідності до вимог Закону України № 329 від 09.04.2015 року "Про ринок природного газу" анульовано ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом;

- з 01.07.2015 року товариство не здійснює діяльність з постачання природного газу;

- єдиною статтею доходу станом на сьогоднішній день є розподіл (транспортування) природного газу;

- як вбачається з Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2016 р. ПАТ "Тернопільміськгаз" зазначено збиток за звітний період у розмірі 12712 тис. грн.., що свідчить про важке матеріальне становище відповідача;

- постановами державного виконавця від 01.10.2015 р. (ВП № 36819395) від 05.08.2016 р. (ВП № 51877218) та від 13.04.2017 р. (ВП № 53254468) при примусовому виконанні наказів господарського суду Тернопільської області накладено арешти на кошти ПАТ "Тернопільміськгаз" на рахунках у фінансових установах та майно (що свідчить про важке матеріальне становище відповідача та неможливості проведення своєчасних платежів в господарській діяльності відповідача та по даному договору купівлі-продажу природного газу № 13-343-ВТВ від 04.01.2013 р., зокрема);

- існує реальна загроза порушення відносно відповідача справи про банкрутство та зупинення роботи підприємства в цілому, що в свою чергу може призвести до припинення газопостачання споживачам м. Тернопіль та Тернопільського району, що викличе соціальну напруженість та нестабільність в цілому регіоні.

У відповідності до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В п.п.7.1.2 п. 7.1 Постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", з наступними змінами та доповненнями, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як визначається в п. 7.2 вказаної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При вирішенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду враховано наступне:

1) скрутне матеріальне становище відповідача, що підтверджується слідуючим:

- в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансові результати) на 31 грудня 2016 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в якому зазначено непокритий збиток на кінець звітного періоду у розмірі 86526 тис. грн.;

- в матеріалах справи також знаходиться копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в якому зазначено збиток за звітний період у розмірі 12712 тис.грн.;

- разом з тим, у копії Балансу (Звіту про фінансові результати) на 31 грудня 2016 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вказано, що: поточна кредиторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду становить: 185459 тис. грн.; розрахунки з оплати праці: 58 тис. грн., інші поточні зобов'язання: 17725 тис. грн.;

- 01.10.2015 року Першим відділом органу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено Постанову ВП № 36819395 про арешт коштів боржника - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", згідно якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в банківських установах в межах суми 8 327 931 грн. 85 коп.;

- 05.08.2016 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову ВП № 51877218 про арешт коштів боржника - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", згідно якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в банківських установах в межах суми 18074838 грн. 75 коп.;

2) примусове одночасне стягнення всієї суми заборгованості та штрафних санкцій спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" грошових коштів, що позбавить можливості підтримувати газорозподільні мережі у працездатному стані;

3) одночасне та негайне стягнення суми заборгованості може спричинити збій постачання природного газу мешканцям міста Тернополя та Тернопільського району,

4) позивач не поніс збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобовязань відповідачем ( протилежне не доведено позивачем письмовими доказами);

5) позивач не перебуває у важкому фінансовому становищі (протилежне не доведене позивачем письмовими доказами);

6) з 01.07.2015 року відповідач не здійснює діяльність з постачання природного газу та єдиною статтею доходу є розподіл (транспортування) природного газу (анульовано ліцензію на постачання природного газу, газу метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом).

Отже, враховуючи те, що суд лише на підставі наявних доказів може зробити висновок про обґрунтованість клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки припущення про ускладнення або неможливість його виконання має бути достатньо обґрунтованим і ця обставина повинна доводитись заявником за загальними правилами статті 33 ГПК України, проаналізувавши подані документи, зокрема документи, що підтверджують важке фінансове становище відповідача, накладення арешту на кошти відповідач у банківських установах, а також ту обставину, що одночасне та негайне стягнення суми заборгованості може спричинити збій постачання природного газу мешканцям міста Тернополя та Тернопільського району, суд вважає, що заяву відповідача про розстрочку сплати заборгованості слід задовольнити та розстрочити суму заборгованості, а саме:

- 25055632 грн. 68 коп. основного боргу;

- 4721438 грн. 01 коп. пені;

- 359393 грн. 27 коп. 3% річних,

всього 30136463 грн 96 коп заборгованості щомісячно рівними частинами терміном на 12 місяців починаючи з липня 2017 року з погашенням боргу за таким графіком:

-до 31 липня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 серпня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 30 вересня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 жовтня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 30 листопада 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 грудня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 січня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 28 лютого 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 31 березня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 30 квітня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 31 травня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 30 червня 2018 року - 2511371 грн 96 коп.

Судовий збір у відповідності із ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 21155959, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720:

- 25055632 грн. 68 коп. основного боргу;

- 4721438 грн. 01 коп. пені;

- 359393 грн. 27 коп. 3% річних,

всього 30136463 грн 96 коп заборгованості з розстрочкою стягнення заборгованості щомісячно рівними частинами терміном на 12 місяців починаючи з липня 2017 року:

-до 31 липня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 серпня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 30 вересня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 жовтня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 30 листопада 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 грудня 2017 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 31 січня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

-до 28 лютого 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 31 березня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 30 квітня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 31 травня 2018 року - 2511372 грн 00 коп;

- до 30 червня 2018 року - 2511371 грн 96 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 21155959, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720:

- 87701 грн. 07 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

4.В решті позову відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 03 липня 2017 року

СуддяС.О. Хома