Рішення № 67529630, 26.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2017 р.Справа № 916/154/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засіданні ОСОБА_1

розглянувши справу №916/154/17

за позовом Агропромислового підприємства „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача ОСОБА_2 районний відділ державної виконавчої служби в Одеській області Головного територіального управління юстиції в Одеській області

про зняття арешту з майна

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю №10 від 07.02.2017р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Агропромислове підприємство „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про скасування арешту на майно АП "ПРОТОС" накладеного державним виконавцем Костенко Р.В. Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

В обгрутування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем у встановлений законом строк не знятий арешт з майна позивача, чим порушені права позивача, як власника майна.

У звязку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Волкова Р.В. на тривалому лікарняному з 08.02.2017р., розпорядженням керівника апарату суду №262 від 02.03.2017р. справу №916/154/17 призначено до повторного автоматичного розподілу. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/154/17 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є.

Ухвалою від 03.03.2017р. справу №916/154/17 прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є.

У клопотанні від 19.04.2017р. за вх.№9125/17 відповідач просив суд розглядати справу без його участі та ухвалити рішення на розсуд суду. Також відповідач повідомив, що арешт, накладений в межах виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області №31/110-03-2086 виданого 12.05.2003р., не знімався, виконавче провадження знищено.

Ухвалою від 19.04.2017р. строк вирішення спору у справі №916/154/17 продовжений на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

Ухвалою від 10.05.2017р. здійснено заміну первісного відповідача - Відділ державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області на належного Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби в Одеській області Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

У додаткових поясненнях від 10.05.2017р. за вх.№10326/17 позивач просить суд зняти (скасувати) арешт майна, накладений постановами від 24.06.2003р., від 24.06.2003р. Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2006р. №1622 "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби" правонаступником якого є Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби в Одеській області Головного територіального управління юстиції в Одеській області) на виконання рішення суду у господарській справі №31/110-03-2086.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2003р. у справі №31/110-03-2086 стягнуто з ТОВ АП "ПРОТОС" на користь ЗАТ "Україна" 165347,56 грн., 1653,48 грн. держмита, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

12.05.2003р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2003р. у справі №31/110-03-2086 виданий відповідний наказ.

21.05.2003р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду Одеської області №31/110-03-2086, виданого 12.05.2003р. із встановленням строку на добровільне виконання боржником ТОВ АП "ПРОТОС" наказу суду до 28.05.2003р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2003р. у справі №31/110-03-2086 затверджено мирову угоду від 24.06.2003р. у справі №31/110-03-2086 , укладену між ЗАТ "Україна" та Агропромисловим підприємством "Протос".

05.08.2003р. позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області із заявою №70 від 01.08.2003р., в якій просив закінчити виконавче провадження на підставі ст.29, п.2 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", до якої було додано мирову угоду від 24.06.2003р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2003р. у справі №31/110-03-2086.

05.08.2003р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області винесено постанову про зняття арешту коштів боржника, якою постановлено перерахувати на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області арештовані кошти акумульовані на рахунку №26007313402, код 24772983 в АБ "Південний" м. Одеси, що належить АП "Протос", МФО 328209; зняти арешт з рахунку АП "Протос" №26007313402 на загальну суму 135201,69 грн.

28.12.2016р. позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області із заявою №100 від 27.12.2016р., в якій просив видати оригінал постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу №31/110-03-02086; скасувати всі заходи (у т.ч., але не виключно прийняти відповідну постанову, вилучити ЄДР запис/и) щодо арешту майна АП "Протос" у справі по виконанню наказу №31/110-03-2086.

Листом за вих.№36-18 від 05.01.2017р. відповідач повідомив позивача про те, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №31/100-03-2086 виданого господарським судом Одеської області про стягнення з АП "Протос" на користь ЗАТ "Україна" боргу у розмірі 146450,60 грн. було знищено на підставі акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення, у звязку з чим відсутня можливість надати оригінал постанови про закінчення виконавчого провадження.

У листі від 28.04.2017р. №85 ТОВ "Україна-2010", яка є правонаступником ЗАТ "Україна", повідомило позивача про те, що заборгованість у сумі 146450,60 грн. згідно мирової угоди про закінчення виконавчого провадження у справі №31/110-03-2086 господарського суду Одеської області за позовом ЗАТ "Україна" до АП "Протос" ТОВ про стягнення заборгованості за договором №17 від 17.12.1997р. купівлі-продажу комбікормового заводу від 24.06.2003р., повністю погашена.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно №166 від 25.05.2006р. вбачається, що комбікормовий завод з господарськими будівлями та спорудами за адресою Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1а, належить на праві приватної власності Агропромисловому підприємству „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно №165 від 25.05.2006р. вбачається, що дріжжевий цех за адресою Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1г, належить на праві приватної власності Агропромисловому підприємству „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №86645199 від 10.05.2017р.:

- на все майно (обєкт обтяження невизначений) ТОВ АП "Протос" за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, буд.1 накладений арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 8235166, підстава обтяження постанова б/н від 24.06.2003р. Овідіопольський РВ ДВС управління юстиції Одеської області;

- на все майно (обєкт обтяження невизначений) ТОВ АП "Протос" накладений арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 8235225, підстава обтяження постанова б/н від 24.06.2003р. Овідіопольський РВ ДВС управління юстиції Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до положень ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинної на даний час, у випадках, не передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016р. у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду тощо чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 51 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 20.02.2003р. - чинної станом на дату наказу господарського суду, за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по майнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно боржника і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій постанові.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 20.02.2003р. - чинної станом на дату наказу господарського суду, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом. Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 20.02.2003р. - чинної станом на дату наказу господарського суду, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції від 20.02.2003р. - чинної станом на дату наказу господарського суду, передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу Державної виконавчої служби) припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, як вище встановлено господарським судом, в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.05.2003р. у справі №31/110-03-2086 , було накладено арешт на все майно боржника позивача у справі. В подальшому між сторонами у справі №31/110-03-2086 укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2003р. Станом на даний час заборгованість за мировою угодою у справі №31/110-03-2086 у позивача відсутня. Водночас державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області постанову про зняття арешту коштів боржника від 05.08.2003р. було знято арешт лише з коштів боржника позивача у справі, які знаходились на рахунку №26007313402.

Станом на даний час накладений постановами б/н від 24.06.2003р. Овідіопольського РВ ДВС управління юстиції Одеської області арешт на все майно позивача не знятий, про що свідчить відповідна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №86645199 від 10.05.2017р.

При цьому виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.05.2003р. у справі №31/110-03-2086, за поясненнями органу ДВС, знищено.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Застосовуючи відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982р., "Новоселецький проти України" від 11.03.2003р., "Федоренко проти України" від 01.06.2006р.). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що на даний час відсутня обєктивна необхідність (у розумінні Закону України "Про виконавче провадження") у арешті майна боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.05.2003р. у справі №31/110-03-2086, а наказ господарського суду фактично виконаний, з огляду на знищення виконавчого провадження за строком зберігання та неможливість органу ДВС зняти накладений в межах виконавчого провадження арешт, та оскільки наявний арешт на всьому майні позивача на даний час порушує його права як власника вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Агропромислового підприємства „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Агропромислового підприємства „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2.Скасувати арешт майна, накладений постановами від 24.06.2003р. Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області на виконання рішення суду у господарській справі №31/110-03-2086.

3.Стягнути з Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби в Одеській області Головного територіального управління юстиції в Одеській області (67801, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Портова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35038745) на користь Агропромислового підприємства „Протос Товариство з обмеженою відповідальністю (67801, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Джержинського, 1-А, код ЄДРПОУ 24772983, п/р 260025236985 в ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_1", МФО 380805, п/р 26007313402 в ПАТ АБ "Південний", МФО 328209, ІПН №247729815212, №св. 21834220) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 03 липня 2017 року.

Суддя Г.Є. Смелянець