Ухвала суду № 67529605, 07.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" червня 2017 р. Справа № 911/1285/15

За заявою Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/1285/15 від 05.05.2015 року за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)»

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 (договір б/н від 18.01.2017 року);

від відповідача (заявника): Кизима О.О. (довіреність №40-181 від 22.05.2017 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом Київської області розглядається заява Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про зобов'язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2017 року було зупинено розгляд заяви Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за нововиявленими обставинами до завершення перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року у справі № 911/1285/15 та повернення матеріалів справи № 911/1285/15 до Господарського суду Київської області.

04.05.2017 року матеріали справи № 911/1285/15 повернулись до Господарського суду Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2017 року у справі № 911/1285/15 касаційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітеціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2017 року у справі № 911/1285/15 без змін.

Відповідно до частини третьої ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з чим, ухвалою від 10.05.2017 року поновлено провадження з розгляду заяви Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено на 24.05.2017 року.

17.05.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на заяву, якими останній проти заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за нововиявленими обставинами заперечує, та просить суд відмовити в її задоволенні та клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання 24.05.2017 року представник позивача не з'явився. У зв'язку з чим, розгляд заяви відкладався до 07.06.2017 року.

В судовому засіданні 07.06.2017 року заявник підтримав вимоги заяви, просив суд зупинити провадження у справі, позивач (стягувач) заперечував проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши в судовому засіданні 07.06.2017 року заяву Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за нововиявленими обставинами, судом встановлено наступне.

Як вбачається з поданої Державним підприємством «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 за нововиявленими обставинами, заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року, яке набрало законної сили 01.03.2016 у справі 911/1285/15, задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач), та зобов'язано Державне підприємство «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)» (відповідач) вчинити певні дії, а саме, повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 184 000 кг вугілля дерев'яного на суму 552000 грн., переданого за договором відповідального зберігання №1 від 16.01.2014 року.

Заявник зазначає, що 28.10.2016 року представниками Підприємства БВК (№35) під час ознайомлення з матеріалами судової справи 911/1285/15, отримано висновок судового експерта Київського науково дослідницького інституту судових експертиз В.С.Куликовської (раніше висновок експертизи до Підприємства БВК (№35) не надходив) за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 29.01.2016 року №13012/13013/15-33/1122/1123/16-33, в якому зазначалось що:

- перший аркуш (перша та друга сторінка договору) і другий аркуш (третя сторінка) Договору відповідального зберігання №1 від 16.01.2014 року не є аркушами одного документу, тобто наданий на дослідження Договір відповідального зберігання №1 від 16.01.2014 року виготовлений з використанням аркушів різних документів;

- акт прийому-передачі від 17.01.2014 року до Договору від 16.01.2014 року №1 заповнений різними видами паст;

- судовий експерт не мав можливості в своєму висновку надати відповідь на всі поставлені питання в зв'язку з відсутністю згоди суду на знищення документів наданих на експертизу.

Заявник зазначає, що з огляду на вищевказане та проаналізувавши фотоматеріали, які отримані під час проведення позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, відкриття замка самовільно зайнятого приміщення №16 закритої автостоянки інвентарний № 1031003 та переважування розміщеного у ньому дерев'яного вугілля, Підприємство БВК (№35) звернулося до Науково-технічного центру «Будівельна експертиза» з проханням провести експертні дослідження приміщення № 16.

26.12.2016 року за результатами вищевказаного дослідження Підприємством БВК (№35) було отримано висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 20.12.2016 року № 112, згідно якого, методом теоретичного розрахунку на основі розмірів приміщення № 16 та фізичних властивостей різного виду дерев'яного вугілля встановлено, що в плані приміщення № 16 має майже квадратну форму, ширина якої становить 11,7 м, довжина 11,5 м при висоті від рівня підлоги до стелі становить 6м, загальний об'єм внутрішнього простору приміщення становить 807,3 куб.м.

При здійсненні розрахунків враховано, що у випадку зберігання вугілля в упакованому вигляді (у мішках) було прийнято, що воно заповнює весь фізичний об'єм приміщення 807,3 куб.м, а при зберіганні вугілля насипом, воно має частину ділянки з осипаним схилом в межах вхідних дверей, відтак фактична можлива площа зберігання становитиме 667,24 куб.м.

Таким чином, згідно з наведеним у висновку розрахункам, максимально можливий об'єм складування дерев'яного вугілля, який можливо розмістити в приміщенні № 16 автостоянки інвентарний №10310031, складає в діапазоні від 156616 кг до 217971 кг в мішках, та від 129446 кг до 180156 кг насипом.

У зв'язку з чим, заявник стверджує, що за Договором від 16.01.2014 року № 1 та актом приймання-передачі не могло бути передано на зберігання 249900 тон дерев'яного вугілля розфасованого у мішках.

Таким чином, заявник вважає встановлені експертизою обставини щодо об'єму вугілля, який спроможне вмістити приміщення № 16, які не могли бути йому відомі під час розгляду справи, є нововиявленими і такі обставини мають значення для правильного вирішення спору у справі, оскільки ставлять під сумнів обставини, що були встановлені судом під час розгляду справи.

Заявник просить переглянути судове рішення з врахуванням наведених в заяві обставин та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15, винести нове рішення, яким у позовних вимогах ФОП ОСОБА_1 відмовити повністю.

Оскільки заявник дізнався про вищевикладені обставини з Висновку експертного будівельно-технічного дослідження від № 112, який надійшов до Підприємство БВК (№35) 26.12.2016 року, згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, строк подачі заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід відраховувати саме з цієї календарної дати.

Позивач у справі (стягувач) заперечував проти задоволення заяви про перегляд судового рішення з нововиявленими обставинами, зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року позов було задоволено повністю та зобов'язано ДП «Підприємство Білоцерківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київський області (№ 35)» (боржника, заявника) повернути ФОП ОСОБА_1 184 000 кг вугілля дерев'яного на суму 552 000,00 грн., переданого за Договором відповідального зберігання № 1 від 16.01.2014 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 року вказане рішення було залишено без змін.

Позивач вважає що наведені заявником обставини не є нововиявленими для даного спору, оскільки не спростовують фактів, встановлених судом під час розгляду справи по суті заявлених вимоги, а також не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України.

Дані, що містяться у висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 112 від 20.12.2016 року, а саме неможливість розмістити в приміщенні № 16 закритої автостоянки інвентарний № 10310031 вугілля дерев'яного розфасованого у мішках в кількості 249 900 тон., на які посилається відповідач, не є нововиявленою обставиною, оскільки вони не спростовують факти встановлені під час розгляду даної справи по суті заявлених вимог та які покладені в основу судового рішення про їх задоволення, а саме факт передачі позивачем на відповідальне зберігання відповідачу вудіння дерев'яного в кількості 249 900 кг на суму 750 000,00 грн. та не повернення відповідачем з відповідального зберігання позивачу 184 000 кг вугілля дерев'яного на суму 552 000,00 грн.

Крім того, на неможливість розмістити в приміщенні закритої автостоянки інвентарний № 10310031 вугілля дерев'яного в кількості 249 900 кг відповідач посилався в своїй апеляційній та касаційній скарзі на рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року і судами апеляційної та касаційної інстанції вказані обставини вже були досліджені. Таким чином, вказані обставини не мають істотного значення для вирішення справи та були відомі відповідачу ще під час розгляду справи по суті позовних вимог.

Також, позивач зазначає, що ні в Договорі відповідального зберігання № 1 від 16.01.2014 року, ні в акті приймання-передачі від 17.01.2014 року не зазначається де саме відповідач мав зберігати вугілля дерев'яне, а тому є не зрозумілим твердження відповідача про те, що воно повинне було зберігатися виключно в приміщені № 16 закритої автостоянки інвентарний № 10310031.

Заявник в ході розгляду заяви про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що 28.04.2017 року Підприємство ДКВС України №35 звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про визнання Договору №1 від 16.01.2017 та Акту прийому-передачі від 17.01.2016 року недійсним.

10.05.2017 року на адресу Підприємства ДКВС України №35 надійшла ухвала Господарського суду Київської області від 03.05.2017 року у справі №911/1325/17 про відкриття провадження у справі за позовною заявою Підприємства ДКВС України №35 до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсними наведених Договору та акту.

Заявник зазначає, що оскільки позовні вимоги ФОП Миронця у справі № 911/1285/15 щодо повернення майна (дерев'яного вугілля) ґрунтуються на змісті Договору №1 від 16.01.2014 року, який оскаржується, провадження у справі №911/1285/15 (з розгляду заяви за ново виявленими обставинами) необхідно зупинити до закінчення розгляду справи №911/1325/17 про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Дослідивши викладені в заяві обставини, враховуючи подані сторонами пояснення та клопотання, суд зазначає, що рішення суду за нововиявленими обставинами переглядається лише в частині, на яку впливають відповідні обставини.

Як вбачається з обставин, які досліджувались судом під час вирішення спору у справі №911/1285/15 та були покладені в основу судового рішення, задоволення позовних вимог пов'язане з обов'язком зберігача (відповідача, заявника) видати передане йому позивачем на зберігання майно у відносинах зберігання, які виникли на підставі Договору від 16.01.2014 року.

Судом у справі №911/1285/15 досліджено та встановлено, що сторонами було підписано акт прийому-передачі на відповідальне зберігання майна в кількості 249900 кг вугілля дерев'яного, оціночною вартістю 750000,00 грн. Судом встановлено факт підписання відповідачем (зберігачем) відповідних Договору та акту приймання-передачі.

Також, в ході розгляду спору у справі №911/1285/15 встановлено, що відповідачем частково було повернуто позивачу майно зі зберігання в кількості 65900 кг, однак спірна решта майна в кількості 184000 кг вугілля дерев'яного вартістю 552000,00 грн., повернута не була.

В заперечення позовних вимог відповідач стверджував, що не підписував Договір та не приймав від позивача майно на зберігання. Однак, судом було відхилено заперечення відповідача, оскільки правомірність Договору не спростована у встановленому законодавством порядку і про факт існування відносин зберігання свідчить часткове виконання відповідних зобов'язань самим відповідачем.

Позовні вимоги задоволені судом на підставі ст. ст. 936, 949, 953, 629 Цивільного кодексу України, у зв'язку з необхідністю виконання зобов'язань за договором зберігання, виходячи з визначеної ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину.

В той же час, відповідач, будучи обізнаним з наявними у нього складськими приміщеннями міг і повинен був знати про їх спроможність, тому відповідні обставини могли бути заявлені під час розгляду спору, досліджені судом і враховані в разі їх істотності.

Крім того, Договором чи іншими двосторонніми документами не погоджено та не визначено, що майно мало зберігатись саме в приміщенні № 16 і що у відповідача не має інших придатних для зберігання приміщень.

Наведені в заяві обставини щодо завідомої неможливості виконати умови договору зберігання відповідачем, впливають на правомірність укладення самого Договору зберігання і можуть вказувати на ознаки фальсифікації первинних документів, що потребує офіційного встановлення відповідних обставин в межах відповідного спору (який розглядається у справі №911/1325/17).

Однак, самі по собі ознаки, які можуть вказувати на недійсність Договору, які крім того, своєчасно не були заявлені для дослідження під час розгляду справи, не підлягають дослідженню та встановленню в ході розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути фактичні обставини, тобто лише результати вирішення спору про недійсність Договору в разі набрання відповідним судовим рішенням законної сили є нововиявленими обставинами.

До вирішення спору про дійсність Договору зберігання, з огляду на ст. 204 Цивільного кодексу України відповідні обставини не є встановленими, тому не можуть визнаватись нововиявленими і бути підставою для перегляду судового рішення.

Подане заявником клопотання про зупинення провадження у справі відхилено судом, оскільки на момент звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, нововиявлені обставини, які є істотними для справи, були відсутні.

Лише результати вирішення спору у справі №911/1325/17 можуть бути нововиявленими обставинами, тому заява подана відповідачем передчасно і клопотання про зупинення її розгляду фактично необхідне заявнику для настання новоявлених обставин, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено, оскільки, саме наявність ново виявлених обставин є підставою для перегляду. Відсутність нововиявлених обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви та перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ №17 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами».

Відповідно до вимог ст.112 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. В зв'язку з цим не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані чи заявлені для дослідження. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Оскільки, наведені заявником обставини не можуть вважатись нововиявленими, оскільки самі по собі не є істотними обставинами для даної справи, натомість є обставинами, які впливають на законність Договору і підлягають дослідженню в іншому спорі (який розглядається у справі №911/1325/17) і який на момент звернення Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» з даною заявою не розглянутий, суд дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин, що виключає задоволення поданої Державним підприємством «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року.

Таким чином, заява Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 не підлягає задоволенню, а відповідне судове рішення - перегляду за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі залишення рішення без змін, за результатами перегляду судового рішення приймається ухвала.

Керуючись ст.ст. 33, 86, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства «Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 року у справі № 911/1285/15 залишити без змін.

Суддя Т.П. Карпечкін