Ухвала суду № 67529507, 29.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

29.06.2017Справа № 910/12653/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши матеріали

скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про визнання дій незаконними, визнання недійсними акту та постанов від 09.02.2017 р., від 24.02.2017 р. про накладення штрафу, а також постанови від 24.02.2017 р. про закінчення виконавчого провадження

у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

представники:

від заявника (боржника): Юхно В.І., Шляхетський А.Л., Собко О.В.

від стягувача: Кольчинська К.І., Сучков О.С., Манойленко К.В.

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшли скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", скаржник, боржник у виконавчому провадженні) на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області), а саме:

- 08.02.2016 р. про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 03.02.2017 р. акту про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошення цього акту неуповноваженим особам;

- 16.02.2016 р. про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 09.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання вказаної постанови недійсною;

- 03.03.2017 р. про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 24.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови;

- 03.03.2017 р. про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 24.02.2017 р. акту про стан виконання рішення суду та визнання недійсним цього акту;

- 03.03.2017 р. про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017 р. № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови.

Скарги мотивовані тим, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2016 р. та наказу від 23.12.2016 р. по даній справі стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (далі - ТОВ "Стальспецмонтаж 21") намагається поставити боржнику - ПАТ "Укргазвидобування" неякісну трубну продукцію, а держаний виконавець, всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", вживає заходи щодо примусового виконання рішення упереджено, не беручи до уваги повідомлення боржника про неналежну якість товару, що позбавляє боржника можливості своєчасно та в повному обсязі виконати рішення суду і вимоги органу ДВС. При цьому державний виконавець не вживає заходів до ефективного, своєчасного та повного виконання рішення суду, спрямованих на спонукання стягувача виконати поставку товару, який за якістю відповідає вимогам укладеного сторонами договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2017 р. вищевказані скарги ПАТ "Укргазвидобування" на дії органу ДВС прийняті та об'єднані для спільного розгляду.

У судовому засіданні представники скаржника (боржника) підтримали та обґрунтували подані скарги, просили їх задовольнити.

Представники стягувача проти задоволення скарг заперечували, вказали, що боржником не надано належних та допустимих доказів неналежної якості поставленої ТОВ "Стальспецмонтаж 21" трубної продукції, а дії ПАТ "Укргазвидобування" щодо відмови в її прийнятті свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду. Вважали, що скаржником не доведено порушення державним виконавцем приписів Закону України "Про виконавче провадження" під час вчинення дій в межах виконавчого провадження № 53250175.

Представник органу ДВС в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав відзив та клопотання про розгляд скарг без його участі, у минулому судовому засіданні, проведеному у режимі відеоконференції, вказав, що державний виконавець здійснював виконавчі дії в межах повноважень, наданих йому Законом України "Про виконавче провадження", та у порядку, визначеному вказаним Законом. Зазначив, що дії боржника - ПАТ "Укргазвидобування" з неприйняття поставленого стягувачем товару свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду, тому просив суд у задоволенні скарг відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка в судове засідання боржника, стягувача, представника органу Державної виконавчої служби, належним чином повідомлених про слухання справи, не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника органу ДВС за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до висновку, що скарги ПАТ "Укргазвидобування" задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2016 р., залишеного в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р., задоволено позов ТОВ "Стальспецмонтаж 21" про зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 06.07.2015 р., укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Стальспецмонтаж 21" (далі - договір), в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р.

На виконання зазначеного рішення 23.12.2016 р. господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

Судом також встановлено, що 19.01.2017 р. в.о. начальника відділу Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відділ Машівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області) за наказом господарського суду виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53250175.

У подальшому вищевказане виконавче провадження було передане на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, що підтверджується відповідними постановами органів Державної виконавчої служби про передачу виконавчого провадження та про прийняття виконавчого провадження від 25.01.2017 р.

Як свідчать матеріали справи та виконавчого провадження, копію якого надано органом ДВС на вимогу суду, 01.02.2017 р., 02.02.2017 р., 21.02.2017 р., 22.02.2017 р. та 23.02.2017 р. стягувачем до визначеного умовами договору місця поставки товару - Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування", що розташований за адресою: Полтавська обл., Машівський р-н, с. Селещина, вул. Б.Хмельницького, 9 (далі - Центральний склад № 1), здійснено поставку трубної продукції, яка не була прийнята боржником, оскільки останній вважав, що стягувачем запропонований товар неналежної якості, про що комісією ГПУ "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" складені акти № 1 від 01.02.2017 р., № 2 від 02.02.2017 р., № 18 від 22.02.2017 р., № 19 від 22.02.2017 р. та № 20 від 23.02.2017 р., до яких долучені заперечення ТОВ "Стальспецмонтаж 21".

03.02.2017 р., як стверджує скаржник, комісія ГПУ "Полтавагазвидобування" з приймання продукції, поставленої ТОВ "Стальспецмонтаж 21", не змогла розпочати роботу у зв'язку із тим, що представники стягувача та державний виконавець до місця виконання зобов'язання не з'явились.

Водночас, 03.02.2017 р. державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 53250175 у присутності понятих був складений акт, згідно з яким при виїзді державного виконавця за адресою, що зазначена як місце поставки товару, було встановлено, що на пропускному пункті за вказаною адресою охоронець не допустив на територію Центрального складу № 1 державного виконавця та представника стягувача - директора ТОВ "Стальспецмонтаж 21", інших осіб, уповноважених представляти інтереси стягувача під час приймання-передачі товару, та автомобілі, у яких знаходився товар, мотивуючи це тим, що керівництво на місці відсутнє. При цьому згідно листа ГПУ "Полтавагазвидобування" № 39-563 від 20.01.2017 р, наданого державному виконавцю представником стягувача, робота Центрального складу № 1 починається з 8 години 00 хвилин. Станом на 08 годину 20 хвилин прийом товару, що знаходився при в'їзді на Центральний склад № 1, не розпочався, комісія боржника була відсутня. Указаний акт був оголошений у присутності осіб, які його підписали, а також охоронців Центрального складу № 1 (представників ТОВ «Альфа-щит»).

Також судом встановлено, що на підставі вказаного акту 09.02.2017 р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області була винесена постанова про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду на боржника - ПАТ "Укргазвидобування" накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., зобов'язано його виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Підставою накладення штрафу державний виконавець зазначив дії боржника із затягування прийняття товару та ухилення його від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджувалось актами державного виконавця від 01.02.2017 р. та спірного акту від 03.02.2017 р. Так, постанова від 09.02.2017 р. про накладення штрафу мотивована тим, що в результаті поставки товару 01.02.2017 р. боржником здійснено розвантаження лише деякої частини товару з першого автомобіля. Проте, вже о 12 годині 30 хвилин, до закінчення повного розвантаження, прийомка була призупинена з метою складання свого акту представниками комісії ГПУ "Полтавагазвидобування". Згідно з п. 22 акту ГПУ "Полтавагазвидобування" № 1 від 01.02.2017 р. комісією вирішено запропоновану продукцію не приймати, боржником, незважаючи на заперечення стягувача, продукцію завантажено назад до автомобіля. Також у постанові від 09.02.2017 р. державний виконавець зазначив, що стягувачем товар був поставлений та на нього надані сертифікати якості, які підтверджують якість продукції, а боржник відмовився приймати товар, мотивуючи відмову в переважній більшості тими обставинами, які вже були оцінені судом при розгляді справи та визнані безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, як вбачається з указаної постанови, 03.02.2017 р. з метою перевірки факту виконання рішення суду державним виконавцем здійснено виїзд за місцем поставки товару, в результаті чого встановлено, що охоронці на пункті пропуску до Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування" відмовили у допуску на територію складу державного виконавця, представників стягувача та автомобілів з товаром. Відмова була мотивована відсутністю керівництва. Однак, згідно з листом ГПУ "Полтавагазвидобування" № 39-563 від 20.01.2017 р., копія якого представником стягувача була надана державному виконавцю, робота Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування" починається з 8 години 00 хвилин і саме з цього часу ГПУ "Полтавагазвидобування" готове здійснювати прийомку продукції. Станом на 08 годин 20 хвилин прийом товару не розпочався, комісія за місцем поставки була відсутня.

Враховуючи вищевикладені обставини, державний виконавець дійшов висновку, що такі дії боржника, а саме: затягування процедури приймання товару, відмова від прийняття товару та завантаження оглянутої частини товару назад в автомобілі, свідчать про наміри ухилитися від виконання рішення суду, а тому є підстави для застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу.

Також судом встановлено, що 24.02.2017 р. в межах виконавчого провадження № 53250175 державним виконавцем була проведена перевірка виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2016 р. по справі № 910/12653/16 у зв'язку із закінченням строку, наданого боржнику для його виконання, за результатами якої встановлено факт невиконання боржником вказаного рішення, про що був складений відповідний акт від 24.02.2017 р.

Того ж дня 24.02.2017 р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесена постанова про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду на боржника - ПАТ "Укргазвидобування" накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Як пояснили учасники процесу та підтверджується матеріалами справи, підставою для накладення штрафу стали ті обставини, що в результаті поставки товару 21.02.2017 р. боржником здійснено огляд товару, що перебував лише в одному з десяти автомобілів - DAF ВІ0173ВХ, тобто, боржником за день було оглянуто продукцію лише в одному транспортному засобі, та його завантажено назад в автомобіль у зв'язку з виявленими недоліками. Аналогічні дії здійснено боржником 22.02.2017 р. стосовно продукції, що знаходилась в інших автомобілях.

Таким чином, державним виконавцем було встановлено, що жодна оглянута партія товару боржником не прийнята, а відмови в прийнятті товару обґрунтовувались його неналежною якістю. Зокрема, згідно акту комісії ГПУ "Укргазвидобування" від 22.02.2017 р. ними оглянуто та повернуто у зв'язку з недоліками партію товару № 362 (номери труби 2170-2189), в той час, як труба за номером 2186, що вибрана в довільному порядку з партії № 362, була об'єктом експертного дослідження ТОВ "Експертнафтогаз". Висновком ТОВ "Експертнафтогаз" про проведення неруйнівного контролю від 17.01.2016 р. № 6 було підтверджено відповідність товару ГОСТу Р 50278-92 та АРІ 5DP та відсутність недопустимих дефектів у ньому. Судом досліджено вищевказаний висновок та враховано при винесенні рішення, на виконання якого 23.12.2016 р. видано наказ № 910/12653/16.

У мотивувальній частині постанови державного виконавця про накладення штрафу зазначено, що станом на 24.02.2017 р. боржник на вимогу державного виконавця надати документи, що підтверджують виконання ним рішення суду, не надав товар, поставлений ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на виконання рішення суду, тобто товар боржником не прийнятий, оплата його не проведена.

Наведені обставини державний виконавець вважав достатніми для повторного застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, 24.02.2017 р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 53250175, відкритого на підставі наказу господарського суду міста Києва у справі № 910/12653/16 від 23.12.2016 р. на підставі п. 11 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду не можливо виконати без участі ПАТ "Укргазвидобування".

Так, у мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що державним виконавцем неодноразово здійснювались виїзди за місцем поставки товару, у результаті яких встановлено, що товар, поставлений ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на виконання рішення суду, оглядався боржником, однак, фактично прийнятий ним не був. За невиконання рішення суду постановами державного виконавця від 09.02.2017 р. та 24.02.2017 р. на боржника накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. та 10 200,00 грн. До органів досудового розслідування 24.02.2016 р. направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Зазначені дії та рішення органу ДВС боржник вважає незаконними, оскільки вони суперечать приписам ст. ст. 18 -19 Закону України "Про виконавче провадження" та свідчать про упередженість державного виконавця під час примусового виконання судового рішення.

Розглядаючи скарги по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладений обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а пунктами 1, 5 ч. 3 вказаної статті надано право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, та безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.

Враховуючи наведені приписи законодавства, суд зазначає, що оскаржуючи дії державного виконавця, які полягали у складенні акту від 03.02.2017 р. про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошенні цього акту неуповноваженим особам - працівникам ТОВ "Альфа-щит", які здійснюють оперативне обслуговування (охорону) Центрального складу № 1, скаржник не наводить обставин, які свідчать про порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, суд зазначає, що складені комісією ПАТ "Укргазвидобування" акти про невідповідність якості продукції не свідчать про порушення органом ДВС порядку примусового виконання рішення суду, в той час, як на виконання судового рішення йому були поставлені ті самі труби, що були предметом договору поставки, який розглядався судом у даній справі.

При цьому доводи скаржника про те, що державний виконавець не перевіряв якість поставлених труб, визначених умовами договору поставки, спростовуються наданими стягувачем у межах виконавчого провадження висновками експертних досліджень ТОВ "Експертнафтогаз", ДП "Карпатський експертно-технічний Центр Держапраці", Полтавської Торгово-Промислової Палати, протоколами випробувань випробувального центру "Ставан-Тест" ВАТ "Уральский институт Металлов".

Також суд відхиляє посилання ПАТ "Укргазвидобування" на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1883/16-21 від 01.09.2016 р. за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, як на доказ наявності недоліків у поставленому товарі, оскільки при вирішенні спору по даній справі вказаному висновку апеляційним судом була надана оцінка та враховано, що за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи (№ 1883/16-21 від 01.09.2016 р.), призначеної в кримінальному провадженні № 1216170000000216, було встановлено, що труби бурильні, які підлягали дослідженню відповідають стандартам, які чинні на території України та в країні виробника у галузі нафтовидобувної промисловості (ISO 11961:2008 MOD), придатні для використання за цільовим призначенням ( т. ІІ а.с.190-195).

Водночас, суд звертає увагу, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" саме на боржника покладений обов'язок сприяти виконанню рішення та для цього утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також забезпечувати державному виконавцю доступ до приміщень, що належать боржнику, та необхідні для проведення виконавчих дій.

Так, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктами 1, 2 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника покладені обов'язки утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

У свою чергу, згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, зважаючи на те, що в ході перевірки державного виконавця стану виконання судового рішення якість трубної продукції була встановлена як така, що відповідає вимогам укладеного сторонами договору, і стягувачем під час поставки товару в межах виконавчого провадження були надані сертифікати, які підтверджують належну якість продукції, дії скаржника - ПАТ "Укргазвидобування", що полягали у неприйнятті товару неодноразово поставленого ТОВ "Стальспецмонтаж 21" до Центрального складу № 1, свідчать про ухилення ПАТ "Укргазвидобування" від виконання рішення суду та правомірних вимог державного виконавця, що є підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої законом.

Так, приписами ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, відповідно до яких у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З приводу складення акту від 24.02.2017 р. про стан виконання рішення суд зазначає, що такі дії належать до повноважень державного виконавця, наданих йому Законом, та за висновками суду, викладеними вище, цей акт складений правомірно. При цьому, суд відхиляє доводи скаржника про те, що під час складення акту про стан виконання рішення від 24.02.2017 р. державним виконавцем було порушено право скаржника на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки такі твердження боржника спростовуються йог ж скаргою вих. № 2/1-08-1941 від 03.03.2017 р., де він зазначає про те, що представник скаржника ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження № 53250175 - 27.02.2017 р., про що також свідчить відповідна розписка представника на його клопотанні про ознайомлення № юр.1935 від 24.02.2017 р.

Отже, встановивши фактичні обставини, суд вважає, що державний виконавець, накладаючи штраф на скаржника постановами від 09.02.2017 р. і 24.02.2017 р. та складаючи акт про стан виконання рішення від 24.02.2017 р., діяв в межах повноважень, на підставі та в порядку, визначеними законом. При цьому судом не встановлено обставин, що свідчили б про передчасне застосування державним виконавцем до боржника відповідальності у вигляді штрафу або в розмірі більшому, ніж передбачено законодавством. А з огляду на те, що скаржник під час розгляду справи не надав доказів належного виконання рішення суду, тому суд вважає, що підстави для визнання вказаних постанов недійсними - відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 24.02.2017 р. державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 53250175 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Враховуючи наведене, оскільки при розгляді даних скарг не встановлено обставин, що свідчили б про порушенням державним виконавцем вимог чинного законодавства України при здійсненні ним своїх повноважень в межах виконавчого провадження № 53250175 та зважаючи на відсутність доказів належного виконання скаржником - ПАТ "Укргазвидобування" рішення суду, яке на час спірних правовідносин набрало законної сили, суд приходить до висновку, що підстави для визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017 р. та визнання недійсною цієї постанови також відсутні.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд визнає доводи скаржника неправомірними та відхиляє скарги ПАТ "Укргазвидобування" на дії державного виконавця, як такі, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33-35, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 03.02.2017 р. акту про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошення цього акту неуповноваженим особам.

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 09.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання вказаної постанови недійсною.

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 24.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови.

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 24.02.2017 р. акту про стан виконання рішення суду та визнання недійсним цього акту.

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017 р. № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Головіна К.І.