Ухвала суду № 67529402, 19.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" червня 2017 р. Справа № 911/2993/15

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши скаргу № 05-159вих-17 від 26.05.2017 першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

у справі за позовомПершого заступника прокурора Автономної Республіки Крим,

м. Київ в інтересах держави

в особі 1. Міністерства аграрної політики та продовольства України,

м. Київ

2. Державного підприємства «Державний резервний

насіннєвий фонд України», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вера»,

Автономна Республіка Крим, Красногвардійський р-н,

с. Зернове

про стягнення 61 567,43 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора (скаржник):Шишман Д.М. - посвідчення № 029902 від 21.10.2014;

від позивача 1: ОСОБА_1 - довіреність № 31-4/13 від 22.05.2017;

від позивача 2 (стягувач): не зявився;

від відповідача (боржник): не зявився;

від ДВС: не зявився.

встановив:

29.05.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим надійшла скарга № 05-159вих-17 від 26.05.2017 (вх. № 103/17) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

В обґрунтування своєї скарги, прокурор посилається на те, що повертаючи виконавчий документ, державним виконавцем вказано на пропуск строку, предявлення наказу господарського суду Київської області від 09.10.2015 до виконання, який відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» для державних органів становить 3 місяці. У звязку з наведеним скаржник просив суд визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та зобовязати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 09.10.2015.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29.05.2017 та ухвали суду від 31.05.2017, скаргу першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області прийнято до розгляду суддею Христенко О.О. та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.06.2017 прокурор (скаржник) підтримав викладені у скарзі вимоги та просив задовольнити її.

Представником позивача 1 в судовому засіданні підтримані вимоги, викладені у скарзі.

Представники позивача 2 та відповідача в судове засідання 19.06.2017 не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання не зявився, проте 19.06.2017 через канцелярію суду від останнього надійшов відзив на скаргу № 5825/17 від 13.06.2017, в якій ДВС заперечувала щодо її задоволення, з посиланням на правомірність повернення виконавчого документа стягувану, на підставі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши скаргу № 05-159вих-17 від 26.05.2017 першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заслухавши пояснення скаржника, обєктивно оцінивши докази, господарським судом Київської області встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.09.2015 (суддя Саванчук С.О.) у справі № 911/2993/15 позовні вимоги Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим, присуджено до стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Вера» на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» 61 567,43 грн. заборгованості; присуджено до стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Вера» на користь Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

09.10.2015 на виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 911/2993/15, видано накази.

Так, згідно з наявним в матеріалах справи листами Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» за № 121-Т850 від 21.05.2015 щодо поштових відправлень на території АР Крим та м. Севастополь, розглянувши звернення Генеральної прокуратури № 26/4-203 вих-15 від 23.04.2015, повідомило про неможливість направлення та доставки всіх видів поштових відправлень, адресатам на територію тимчасово окупованої Автономної республіки Крим та м. Севастополя.

11.05.2017 Прокуратура Автономної ОСОБА_2 Крим звернулась до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області із заявою за № 05-135вих-17 від 11.05.2017 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Київської області від 09.10.2015 у справі № 911/2993/15.

16.05.2017 головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області надане повідомлення за № 4708/7 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. При цьому, повертаючи виконавчий документ, державним виконавцем вказано на порушення норм ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавчі документи можуть бути предявленні до примусового виконання, зокрема, за якими стягувачем є держава або державний орган, протягом трьох місяців.

Вказаної позиції дотримувався й відділ державної виконавчої служби при подані до господарського суду відзиву (вх. № 12383/17) на скаргу.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до абз. 1 п. 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17 жовтня 2012 року, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Відповідно до п.п. 6, 7, розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 ст. 3 та частиною 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

Згідно з статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент видачі наказу), виконавчі документи, зокрема виконавчі листи та інші судові документи, можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.

Разом з тим, п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Поміж тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України», є юридичною особою.

Приписами статті 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частинами 1, 2 ст. 81 Цивільного кодексу України, юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_2 Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною 1 ст. 176 Цивільного кодексу України визначено, що держава, ОСОБА_2 Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» є самостійною юридичною особою, а не державним органом в розумінні ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд дійшов висновку, що скаржник правомірно звернувся до суду із вимогою щодо визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання, а тому суд вважає що скарга першого заступника прокурора Автономної республіки Крим в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, розглянувши вимогу скаржника щодо зобовязання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.10.2015, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи наведене вище у суду відсутні правові підстави щодо зобовязання державного виконавця здійснювати дії щодо відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Скаргу № 05-159вих-17 від 26.05.2017 першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про повернення 16.05.2017 виконавчого документа - наказу господарського суду Київської області від 09.10.2015 у справі № 911/2993/15 без прийняття його до виконання.

3. В іншій частині скаргу № 05-159вих-17 від 26.05.2017 першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Суддя О.О. Христенко