Рішення № 67528872, 29.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.2017 Справа №905/869/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 акціонерне товариство "Макіївкокс", Донецька обл., м. Покровськ

про стягнення 4776,86 грн.

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Позивач, ОСОБА_2 акціонерне товариство "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4776,86 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі станції Кринична Донецької залізниці ПрАТ "Макіївскокс" відправив згідно залізничної накладної №51981611 у вагоні №53512810 вантаж навал, кокс доменний, на станцію Сартана Донецької залізниці. На станції Волноваха Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої встановлено, що вантаж прибув з недостачею, про що на станції Сартана Донецької залізниці складено комерційним актом №AQ 650135/1202 від 10.11.2016. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені збитки має нести перевізник.

Ухвалою від 14.04.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/869/17.

10.05.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 10.05.2017, в яких останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, у звязку з тим, що позивачем не надані належні документи на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу.

Ухвалою від 11.05.2017 господарського суду Донецької області залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 акціонерне товариство "Макіївкокс", Донецька обл., м. Покровськ.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2017 на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Позивач у судове засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав клопотання, в якому зазначив, що надати рахунок відправника, ПрАТ "Макіївкокс" не можливо, оскільки відправник знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Третя особа у судове засідання не з'явилась.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою третьої особи, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

27.10.2016 зі станції Кринична Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці ПАТ "МАКІЇВКОКС" (вантажовідправник) відправлено ПАТ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" (вантажоодержувач) згідно накладної №51981611 у вагоні №53512810 вантаж кокс доменний.

При оформленні залізничної накладної №51981611 у вагоні №53512810 відповідачем вказано масу вантажу 41550кг, тара 22000кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції Волноваха Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №53512810 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №12085 від 08.11.2016.

На підставі акту загальної форми №12085 від 08.11.2016 на станції Сартана Донецької області (станція призначення) складено комерційний акт №AQ 650135/1202 від 10.11.2016, в якому зазначено, що здійснено комісійне переважування вагону №53512810, відповідно до якого, вантаж кокс, на справних 150-т, повірених 09.09.2016 вагах вантажоодержувача, за документом значиться: брутто не вказано, тара - 22000 кг., нетто - 41550 кг., за фактом виявилось: брутто 61900кг, тара 22000кг, нетто 39900кг, що менше ваги, вказаної у документі на 1650кг.

У комерційному акті №AQ 650135/1202 від 10.11.2016 у розділі Д також відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Вантаження шапкою, вище рівня бортів на 40-50см. Вантаж маркірований дуже слабо вапном. Над 2-6 люками мається, по ходу поїзда, виїмка довжиною 800см, на ширину вагону, в глибину 60-70см. В районі виїмки маркіровка порушена. Вагон бездвірний, люка закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом №AQ 650135/1202 від 10.11.2016 встановлено, що недостача у вагоні №53512810 складає 1650 кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача 4776,86грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Беручи до уваги умови договору №30246дс від 24.11.2014, акт приймання-передачі продукції від 27.10.2016 до договору №30246дс від 24.11.2014, вантажовідправником спірної вугільної продукції є ПрАТ "МАКІЇВКОКС", проте власником, який формує вартість вантажу є ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод". На підставі викладеного, вартість нестачі вантажу розраховується на підставі рахунку №45727 від 27.10.2016, з якого вбачається, що вартість 1 тони коксу доменного складає 5832,55грн.

Згідно із наявною в матеріалах справи банківською випискою позивачем здійснено оплату за покупку вугільного концентрату за договором № 30246дс від 24.11.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 2 % маси нетто вантажу.

Між тим, у графі 20 залізничної накладної №51981611 найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж кокс доменний, а отже, позивач не вірно визначив норму недостачі, оскільки, за приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для коксу становить 1%.

Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати коксу, до якого відноситься кокс доменний, складає 1%.

За даними комерційного акту AQ №650135/1202 від 10.11.2016 встановлено, що недостача у вагоні №53512810 складає 1650 кг.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4776,86грн.

Суд зробив розрахунок збитків у вигляді нестачі та встановив, що позивач не вірно розрахував суми недостачі.

За розрахунком суду нестача склала 7200,28грн.:

41550кг Х 1% = 415,5кг; 1650кг 415,5кг = 1234,5 кг (1,23т); 1234,5кг х 5832,55/1000 = 7200,28 грн., де:

41550 кг - маса нетто у вагоні №55198170,

1650 кг - розмір недостачі за комерційним актом AQ №650135/1202 від 10.11.2016,

415,5 кг - норма природної втрати,

5832,55 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, то суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, у сумі 4776,86грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4776,86 грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) збитки, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4776,86грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1600грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 29.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 04.07.2017.

Повний текст рішення підписано 04.07.2017

Суддя Г.Є. Курило