Ухвала суду № 67527877, 04.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/4484/16

У Х В А Л А

04 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Країна кави» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Країна кави» (далі – Позивач, ТОВ «Країна кави») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі – Відповідач, Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2016 року №0003591406.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 25.05.2017 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 186, 187, 189 КАС України. При цьому невідповідність апеляційної скарги наведеним вимогам виявилася у тому, що Апелянтом було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення строку причини поважними визнані не були, не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Відповідачем 29.05.2017 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання викладених в ухвалі від 25.05.2017 року вимог Апелянтом до канцелярії суду подано клопотання про доручення до матеріалів справи платіжного доручення від 23.05.2017 року №408 про сплату судового збору на суму 1 515,80 грн., чим виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання документу про сплату судового збору.

Крім того, на адресу Київського апеляційного адміністративного суду Білоцерківською ОДПІ 26.06.2017 року направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що несвоєчасне подання апеляційної скарги було зумовлено відсутністю необхідного фінансування податкового органу, у зв'язку з чим раніше направлені до суду апеляційні скарги без оплати судового збору поверталися.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції такі доводи Апелянта щодо поважності пропуску останнім процесуального строку оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як було встановлено в ухвалі від 25.05.2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваної постанови від 13.03.2017 року отримано уповноваженою особою Білоцерківської ОДПІ 27.04.2017 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка на зворотному боці супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року (а.с. 63). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції з урахуванням вихідних і святкових днів було 10.05.2017 року. Проте апеляційну скаргу, датовану 12.05.2017 року, подано до канцелярії суду першої інстанції 15.05.2017 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Твердження Апелянта про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку через недостатнє фінансування, що унеможливлювало сплату судового збору, а тому наявні правові підстави для поновлення процесуального строку, судом оцінюється критично з огляду на те, що, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху судом було визначено спосіб для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом, зокрема, подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови із зазначенням інших причини, що є, на його думку, поважними для поновлення пропущеного строку, і зазначення доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору з часу отримання рішення суду першої інстанції до подання апеляційної скарги, вчинення дій щодо отримання коштів для оплати судового збору.

Натомість, подане на виконання вимог ухвали від 25.05.2017 року клопотання від 26.06.2017 року за своїм змістом повністю відповідає клопотанню від 12.05.2017 року, поданого Відповідачем разом з апеляційною скаргою. Крім того, доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору з часу отримання рішення суду першої інстанції до подання апеляційної скарги, а також вчинення дій щодо отримання коштів для оплати судового збору Апелянтом надано не було, у той час як в ухвалі від 25.05.2017 року надання таких документів було визначено способом усунення визначених недоліків.

Інших підстав в обґрунтування необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження Відповідачем не зазначено.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення поданих Апелянтом доказів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою у встановлений абз. 1 ч. 4 ст. 189 КАС України строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, а тому вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 186, 189, 212 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Країна кави» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Повернути Апелянту матеріали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк