Ухвала суду № 67527669, 29.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2017 рокусправа № П/811/3343/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и В:

13.11.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маловисківської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, де посилаючись на те, що в період з 22.09.2015 р. по 12.10.2015 р. відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015 р., за результатами даної перевірки складено акт № 11/11-13-22-00/31934319 від 20.10.2015 р.

На підставі акту прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.11.2015 р. № 0001542200, № 0008551700, № 0008501700.

Оскільки висновки, наведені в акті перевірки вважають хибними та безпідставними, просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.11.2015 р. № 0001542200, № 0008551700, № 0008501700.

18.01.2016 р. позивач заявив клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008551700 від 03.11.2015 р.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 р. залучено до участі в справі правонаступника відповідача - Новоукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 р. позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.11.2015 р. № 0008501700 - залишено без розгляду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 р., прийняти нову постанову, де в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просить суд задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 11/11-13-22-00/31934319 від 20.10.2015 р. планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015 р.

За результатами документальної перевірки встановлено порушення, зокрема:

-п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.198.5 ст. 198, п. 200.1 п.200.3 ст. 200, п. 209.2 ст. 209 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість всього на суму 258 025,00 грн, в т. ч. за грудень 2012 р. на суму 23561,00 грн, грудень 2014 р. - 234 464,00 грн;

- п.п. 170.1.4, п. 170.1 ст. 170 ПК України, в результаті чого до бюджету донараховано 2080,11 грн податку на доходи фізичних осіб;

- п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України вказана сума згідно з пп.54.3.5 п. 54.3 ст. 54 визначена податковим зобов'язанням. Враховуючи п. 127.1 ст. 127 ПК України нарахований штраф в сумі 1 168,45 грн та відповідно до п.п. 129.1.3, п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеню в сумі 654,56 грн.

На підставі акту перевірки 20.10.2015 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.11.2015 р. № 0001542200, № 0008551700, № 0008501700.

З матеріалів справи слідує, що 18.01.2016 р. та 20.10.2016 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 03.11.2015 р. № 0008551700 та № 0008501700.

Таким чином, оскаржується податкове повідомлення - рішення від 03.11.2015 р. № 0001542200, де визначено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 322 531 грн, в т.ч. основний платіж - 258 025 грн та штрафна ( фінансова) санкція - 64 506 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником податку на додану вартість та одночасно використовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що передбачено ст. 209 ПК України, в зв'язку з чим подає відповідачу дві декларації з ПДВ : загальну та спеціальну.

Згідно акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивача ґрунтується на тому, що згідно загальної декларації з податку на додану вартість позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 р. на суму 9 928,94 грн та відповідно скороченої декларації з податку на додану вартість, позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 р. в сумі 13 632,00 грн та грудень 2014 р. на суму 234 464,00 грн.

Відповідно акту перевірки, на порушення п.198.5 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України позивачем не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість по операції з використання придбаних матеріальних цінностей, при використанні в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, в тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Однак, відповідно п.п. 14.1.2 п. 14.1 ст. 14 ПК України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (Форма N 1), затвердженого наказом Міністерства Фінансів Україхни № 87 від 31.03.1999 р. «Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними; Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу».

Таким чином, будівельні матеріали не є необоротними активами.

Крім того, з акту перевірки слідує, що в лютому 2013 р. до податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість та включено до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. по податковій накладній №9 від 29.11.2012 р. отриманий від ТОВ «Сьомий континент» -СТ» на загальну суму 59 573,62 грн в тому числі ПДВ 9928,94 грн. В бухгалтерському обліку використання товарно - матеріальних цінностей підтверджується актом № НА - 000001 приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 26.12.2012 р. на ремонт та модернізацію кухні, але не надано підтверджуючих документів, що підтверджували б факт виконання даних робіт, а саме, бетонування та вирівнювання підлоги, заміну вікон та дверей, перекриття та укріплення даху, кладка труби.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано підтверджуючі даний факт документи, а саме, крім вищезазначеного акту № НА - 000001, акт списання, наряд на роботу для бригади.

Також в акті перевірки встановлено порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 та 200.3 ст. 200, п. 209.2 ст. 209 ПК України, оскільки позивачем не включено до податкового зобов'язання суму податку на додану вартість по використаних не в господарській діяльності мінеральні добрива та посівний матеріал на суму 248 096,00 грн, в т.ч. грудень 2012 р. та грудень 2014 р.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2012 р. позивачем у ПП «Агрофірми «Панчеве» придбано посівний матеріал пшениці марки «Землячка», що не заперечується і відповідачем. Крім того, з матеріалів справи слідує, що даний посівний матеріал посіяно на полях, що підтверджується актами списання, «актом расхода семян и посадочного материала» та обліковими листами трактористів - машиністів.

Також встановлено, що в грудні 2014 р. позивачем списано під врожай 2015 р. мінеральні добрива та засоби захисту рослин на загальну суму 234 464,00 грн, що підтверджується актами списання, актом використання мінеральних органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів, що й відображено відповідачем в акті перевірки. Факт придбання вищезазначених мінеральних добрив та засобів захисту рослин в серпні та жовтні 2014 р., що використані в грудні 2014 р. , відповідачем не заперечується.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при наявності перелічених підтверджуючих документів, відповідач, роблячи висновки про вищевказані порушення, не акцентує, які ж, саме, позивачем не надані підтверджуючі документи, та чи запитувалися дані документи у позивача, в зв'язку з чим, посилання відповідача на відсутність підтверджуючих документів та наявність порушення в діях позивача - є, лише , припущенням, а не доведеним фактом.

Згідно ст. 159 КАС України « 1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні».

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що відповідачем, всупереч ст. 71 ч.2 КАС України, не доведено правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200,205,206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Лукманова