Ухвала суду № 67527443, 30.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2017 рокусправа № 0870/7179/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000060025 та № 0000050025 від 24.04.2012.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000060025 та № 0000050025 від 24.04.2012.

Присуджено на користь позивача публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (код ЄДРПОУ 14307794) судові витрати у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального Головного управління ДФС.

Не погоджуючись з вказаними судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого Наказом ДФС №202 від 27.03.2017 року, Офіс великих платників Державної фіскальної служби є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції допущено процесуальне правонаступництво Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС на Офіс великих платників Державної фіскальної служби.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ "Мотор Січ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, результати якої оформлено актом перевірки від 06.04.2012 № 31/25-0/14307794.

Перевіркою встановлено, що позивачем, зокрема, порушено:

- п.198.3, п.198.6 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, п.2 Розділу ХІ Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за №1490/202228, ПАТ "Мотор Січ" завищено заявлену за лютий 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 266948,00 грн.

- абз. "б" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.7 п.4.6 п.4 Розділ 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за №1490/202228, ПАТ "Мотор Січ" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) податкової декларації за лютий 2012 року у сумі 20875848,00 грн.

- п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 АТ "Мотор Січ" не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012 року №0000060025, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 266 948,00 грн. та №0000050025, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 20 875 848,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийняті відповідачем за результатами перевірки податкові-повідомлення рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000060025 та № 0000050025 від 24.04.2012.

Суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в лютому 2012 року позивачем були ввезені і розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі "імпорт" та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 "Характер угоди" зазначено код "84-інші випадки", який згідно наказу Державної митної служби України №1048 від 12 грудня 2007 року "Про затвердження Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій", - не передбачає розрахунки за товар.

При цьому, ПДВ на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит за лютий 2012 року, позивачем було сплачено відповідно до абз. "в" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, а отже позивачем з метою виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, було імпортовано товарно-матеріальні цінності, у зв'язку з чим позивачем було сплачено митному органові ПДВ на суму 266 948,00 грн., при цьому ввезенні товари в зв'язку з виконанням контрагентом-нерезидентом своїх контрактних зобов'язань з поставки товару на заміну раніше поставлених позивачу дефектних товарів (ВМД №112010000/2012/000317, №12010000/2012/000414, №12010000/2012/000189, №12010000/2012/000142, №12010000/2012/000366, №112010000/2012/000337) і оформлення вищезазначених ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією позивачем свої господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.

Відповідно до абз.1 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами абзацу "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, згідно із ст. 198 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та оформлюються відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 201.12 статті 201 ПК України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до ч.1 ст.81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, матеріали справи свідчать та відповідачем не заперечується, що митне оформлення матеріальних цінностей було здійснено позивачем відповідно до ст.70-86 Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №574 від 09 червеня 1997 року "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.

Таким чином, з враховуючи положення ст. ст. 14, 185, 198, 201 Податкового кодексу України та положення ст. 70,81 Митного кодексу України, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем у справі виконано основні умови відображення податкового кредиту, а саме наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства, факт сплати податку також підтверджено належним чином оформленими документами, під час здійснення вищезазначених господарських операцій здійснювалось придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України, і отримане позивачем у власність майно пов'язано з виробничим процесом та було використано позивачем у справі у подальшому у власній господарській діяльності використовується у подальшій господарській діяльності, а отже ПДВ, який сплачений митному органу під час здійснення митного оформлення товарів за ВМД №112010000/2012/000317, №12010000/2012/000414, №12010000/2012/000189, №12010000/2012/000142, №12010000/2012/000366, №112010000/2012/000337 повинен включатись до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду .

Щодо відсутності розрахунків позивача з постачальниками за імпортовані товарно-матеріальні цінності, як на підтвердження безпідставності віднесення сум ПДВ по таким операціям до складу податкового кредиту, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм Податкового кодексу України виникнення права на податковий кредит пов'язується з фактом надмірної сплати ПДВ, який в свою чергу пов'язано з придбанням або виготовленням товарів, а не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.

За таких обставин, з огляду на дотримання позивачем усіх вимоги щодо формування податкового кредиту, тому враховуючи наявність в Податковому кодексі України вищенаведених спеціальних норм, що регулюють порядок оподаткування імпортних операцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що зменшення податковим органом бюджетного відшкодування на суми ПДВ, які були сплачені ПАТ "Мотор Січ" при розмитненні зазначених товарів, є неправомірними, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість та безпідставність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 року №0000060025.

Щодо висновку податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з не відображенням позивачем в податковій декларації результатів попередніх перевірок, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 24.04.2012 року №0000050025, судом першої інстанції вірно зазначено про його безпідставність, з огляду на оскарження позивачем податкових повідомлень - рішень, винесених за результатами цих перевірок.

Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які було встановлено перевіркою позивача, натомість вказаним обставинам судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 06.06.2017 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим