Постанова № 67527338, 27.06.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року Чернігів Справа № 825/599/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у якому просила визнати протиправними та скасувати видані відповідачем податкові повідомлення - рішення від 27.03.2017 №№ 0001511301, яким їй нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 141277,30 грн. та від 27.03.2017 № 0001521301, яким їй нараховане грошове зобов`язання з військового збору в сумі 10489,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 27.03.2017 № 0001511301 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120678,86 грн. та податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0001521301 в частині нарахування грошового зобов`язання з військового збору в сумі 8944,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 14.08.2015 між ПАТ «Укрсоцбанк» та позивачем укладено договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/6-006 від 11.01.2007, відповідно до п. 3.2 якого Банк у разі погашення Позичальником (ОСОБА_3) заборгованості в сумі 24000,00 доларів США зі свого боку зобов`язується анулювати залишкову заборгованість за кредитом.

Внаслідок виконання даного пункту договору позивачу було прощено (анульовано) заборгованість за кредитом в сумі 45240,98 доларів США, у зв`язку із чим отримане ним додаткове благо, що має включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік, в силу приписів пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України становить 361611,15 грн.

Нараховані з такого доходу податок на доходи фізичних осіб становить 71713,23 грн., військовий збір - 5424,17 грн., а отже визначення за даними камеральної перевірки сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 192866,64 грн. та військового збору у розмірі 14510,67 грн. є протиправним.

На думку позивача, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0001511301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120678,86 грн., а податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0001521301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з військового збору в сумі 8944,13 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, надав письмові заперечення та пояснив, що оскільки ОСОБА_3 в уточнюючій декларації від 01.02.2017 зазначила в графі інші доходи суму 967378,18 грн. та визначила суми, що підлягають сплаті самостійно, податку на доходи фізичних осіб 51114,79 грн. та військового збору 3879,28 грн., камеральною перевіркою і було визначено, що позивачем занижено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 141277,30 грн. та військового збору в сумі 10489,02 грн.

Крім того, на думку відповідача, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума прощена (анульована) кредитором, у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Кодексу, у зв`язку із чим з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Кодексу, слід розглядати окремо.

Також, відповідач зазначає про те, що кредитором (ПАТ «Укрсоцбанк») суму прощеного (анульованого) боргу в розмірі 967378,18 грн. включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано) за 3 квартал 2015 р. за ознакою доходу «126» - «додаткове благо» без суми утриманого (нарахованого, перерахованого) податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи наведені обставини, ГУ ДФС в Чернігівській області вважає власні податкові повідомлення-рішення законними та такими , що не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Чернігівській області та Чернігівської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 у порядку ст. 76, п. 86.2 ст. 86 та вимог пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації від 01.02.2017 № 1700029958 про майновий стан і доходи позивача ОСОБА_3 за 2015 рік. За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 03.03.2017 № 01/25-22-13-01-14.

Як зазначено в акті перевірки, при заповненні уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 01.02.2017 № 1700029958 фізичною особою ОСОБА_3 було порушено п. 167.1 ст. 167 Кодексу, пп. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, розділ ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом № 859, що призвело до заниження грошового зобов`язання : податку на доходи фізичних осіб в сумі 141277,30 грн. та військового збору в сумі 10489,02 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області складені податкові повідомлення - рішення :

від 27.03.2017 № 0001511301, яким позивачу за порушення п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. № 859, нараховане грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 141277,30 грн.;

від 27.03.2017 № 0001521301, яким позивачу за порушення пп. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. № 859, нараховане грошове зобов`язання з військового збору в сумі 10489,02 грн.

Судом встановлено, що 14.08.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», як Кредитором, та ОСОБА_3, як Позичальником, укладено договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/6-006 від 11.01.2007, пунктом 2 якого встановлено, що станом на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованість за Договором кредиту складає :

заборгованість за Кредитом в сумі 45240,98 доларів США;

заборгованість по процентам за користування Кредитом в сумі 46594,32 доларів США.

Відповідно до п. 3.1 даного договору сторони домовились, що погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 24000,00 доларів США, а також витрати на проведену претензійно - позовну роботу в сумі 3654,00 грн. здійснюється Позичальником не пізніше 14.08.2015.

Пунктом 3.2 даного договору передбачено, що у разі належного виконання Позичальником умов, які викладені в п. 3.1 цього Договору про внесення змін, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту, а саме залишкова заборгованість за Кредитом в сумі 45240,98 доларів США, заборгованість за процентами в сумі 22594,32 доларів США підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання Позичальником умов, зазначених в п. 3.1 цього Договору про внесення змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на підставі п. 3.2 договору від 14.08.2015 про внесення змін № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/6-006 від 11.01.2007 кредитором (ПАТ «Укрсоцбанк») було прощено (анульовано) заборгованість за Кредитом в сумі 45240,98 доларів США та заборгованість за процентами в сумі 22594,32 доларів США, а датою їх прощення (анулювання) є 14.08.2015.

Згідно пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, основна сума боргу (кредиту) позивача, прощеного (анулюваного) кредитором (ПАТ «Укрсоцбанк») в силу приписів пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України повинна бути включена до його місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік, як додаткове благо.

При цьому, згідно п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, дана норма чинного законодавства України вказує на те, що різницю між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення (анулювання) такого боргу, та сумою боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, додатковим благом платника податку не вважається, а тому до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу в якості додаткового блага має включатися лише дохід, що дорівнює прощеній (анульованій) сумі боргу за кредитом, визначеній за офіційним курсом Національного банку України на 01.01.2014.

Станом на 01.01.2014 офіційний курс Національного банку України становив 7,993 грн. за 1 долар США.

З огляду на наведене, оскільки прощений (анульований) позивачу кредит видавався в іноземній валюті (доларах США) та був прощений (анульований) після 01.01.2015 р. позивач в наслідок прощення (анулювання) суми боргу за кредитом в розмірі 45240,98 доларів США отримав за офіційним курсом Національного банку України на 01.01.2014 р. додаткове благо у розмірі 361611,15 грн. (45240,98 х 7,993 = 361611,15).

Відповідно, сума 361611,15 грн. мала бути включена в якості додаткового блага до оподаткованого доходу позивача за 2015 рік та відображена в його податковій декларації про майновий стан і доходи за цей період.

Твердження відповідача про те, що п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України до позивача застосовувати не можна оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» простило (анулювало) не різницю, розраховану відповідно до даної норми, а суму боргу (кредиту) в цілому, не заслуговують на увагу, оскільки у цій нормі Податкового кодексу України визначається механізм визначення суми додаткового блага, яка має включатися до оподатковуваного доходу платника податків у разі прощення (анулювання) кредиту, що видавався в іноземній валюті та був прощений (анульований) починаючи з 01.01.2015 р., і не встановлює окремої вимоги до того, що його положення можуть застосовуватись виключно у випадках, коли предметом списання кредитором буде не сума боргу в цілому, а лише різниця між сумами боргу, визначеними за офіційними курсами Національного банку України на дату прощення (анулювання) та на 01.01.2014.

ОСОБА_3 29.04.2015 позивач подав звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, у якій в графі 3 рядку 10.9 «Інші доходи» зазначив суму 967378,18 грн., а з неї в графах 6,7 нарахував суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 192866,64 грн. та військового збору у розмірі 14510,67 грн.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з наданим правом, 17.01.2017 позивач подав уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в графі 3 рядку 10.7 «Чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (додаток Ф2)» якої зазначив суму 258618,95 грн., з якої в графах 6,7 нарахував суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 51723,79 грн. та військовий збір у розмірі 3879,28 грн.

Згодом, а саме 01.02.2017 позивач знову подав уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в графі 3 рядку 10.9 «Інші доходи» якої зазначив суму 967378,18 грн., з якої в графах 6,7 нарахував суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 51114,79 грн. та військового збору у розмірі 3879,28 грн. В рядку 24 «Сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» зазначив суму податку на доходи фізичних осіб 192392,09 грн., в рядку 25 «Уточнена сума податкових зобов`язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» зазначив суму податку на доходи фізичних осіб 51114,79 грн., а в рядку 26.2 «Зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету» зазначив суму 141277,30 грн.

Однак, це не остання уточнююча податкова декларація про майновий стан і доходи, яку подав позивач за 2015 рік.

13.02.2017, тобто ще до проведення камеральної перевірки, позивач подав ще одну уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, в графі 3 рядку 10.9 «Інші доходи» якої зазначив суму додаткового блага 258618,95 грн., з якої в графах 6,7 нарахував суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 51114,79 грн. та військового збору у розмірі 3879,28 грн. В рядку 24 «Сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» зазначив суму податку на доходи фізичних осіб 51114,79 грн. та суму військового збору 3879,28 грн., в рядку 25 «Уточнена сума податкових зобов`язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» зазначив суму податку на доходи фізичних осіб 51114,79 грн. та суму військового збору 3879,28 грн., а в рядку 26.2 «Зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету» зазначив суму 0 грн.

Таким чином, виходячи з останньої поданої позивачем уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік від 13.02.2017, задекларована ним сума інших доходів (додаткове благо) становить 258618,95 грн., що повністю спростовує твердження відповідача про те, що визначеною позивачем сумою інших доходів за 2015 рік слід вважати суму 967378,18 грн., вказану в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи позивача за 2015 рік від 01.02.2017 р.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.п. 23.1,23.2 ст. 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про необхідність враховувати під час визначення оподатковуваного доходу позивача за 2015 р. суму додаткового блага у розмірі 967378,18 грн., яку зазначив ПАТ «Укрсоцбанк» в розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, оскільки об`єкт і база оподаткування визначаються виключно нормами податкового законодавства України, тоді як визначена ПАТ «Укрсоцбанк» сума отриманого позивачем додаткового блага не відповідає чинному законодавству України і є завищеною.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб, нарахований на отримане позивачем в 2015 році додаткове благо в сумі 361611,15 грн. має становити 71713,23 грн. ((361611,15 грн. - 12180,00 грн.) х 20% + 12180 грн. х 15% = 69886,23 грн. + 1827,00 грн. = 71713,23 грн.).

Відповідно, заниження в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи позивача за 2015 рік суми податку на доходи фізичних осіб становить не 141277,30 грн., як вказує відповідач в акті про результати камеральної перевірки та податковому повідомленні - рішенні від 27.03.2017 № 0001511301, а лише 20598,44 грн. (71713,23 грн. - 51114,79 грн. = 20598,44 грн.).

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0001511301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120678,86 грн. (141277,30 грн. - 20598,44 грн. = 120678,86 грн.)

Згідно п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Враховуючи викладене, військовий збір, нарахований на отримане позивачем в 2015 році додаткове благо в сумі 361611,15 грн. має становити 5424,17 грн. (361611,15 грн. х 1,5% = 5424,17 грн.).

Отже, заниження в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи позивача за 2015 рік суми військового збору становить не 10489,02 грн., як вказує відповідач в акті про результати камеральної перевірки та податковому повідомленні - рішенні від 27.03.2017 № 0001521301, а лише 1544,89 грн. (5424,17 грн. - 3879,28 грн. = 1544,89 грн.).

Враховуючи зазначене, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0001521301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з військового збору в сумі 8944,13 грн. (10489,02 грн. - 1544,89 грн. = 8944,13 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На думку суду, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, відповідачем не доказана правомірність своїх рішень, то позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 0001511301 від 27.03.2017 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120678,86 грн. та № 0001521301 від 27.03.2017 в частині нарахування грошового зобов`язання з військового збору в сумі 8944,13 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Державної фіскальної служби України № 0001511301 від 27.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 120 678 (сто двадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 86 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Державної фіскальної служби України № 0001521301 від 27.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з військового збору в сумі 8944 (вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 13 коп.

Присудити здійснені ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судові витрати в розмірі 1517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 код ЄДРПОУ 39392183).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур