Постанова № 675270, 14.05.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 год.00 хв. м.Одеса

"14" травня 2007 р.

Справа № 28/436-06-10688А

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Одрі";

до відповідача Прокурор Малиновського району м.Одеси

3-тя особа відповідача: Одеське обласне управління "Одесаекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси";

про спонукання виконати певні дії

Господарський суд Одеської області у складі

Суддя Гуляк Г.І.

Секретар судового засідання Бандиш Г.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Костенюк Ю.Д. –за дорученням;

Від відповідача: не з’явився;

Від третьої особи: Обухов А.В. –за дорученням;

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Одрі” (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про скасування припису Прокуратури Малиновського району м. Одеси (відповідач) про усунення порушень природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 вересня 2006 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Одрі” залишено без руху та надано семиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки, вказані в ухвалі.

Позивач 10 жовтня 2007 року за вхідним №22167 надав доповнення до адміністративного позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2006 року відкрито провадження в адміністративній справі № 28/436-06-10688А та призначено попереднє засідання.

30 жовтня 2006 року ухвалою суду було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 листопада 2006 року.

Ухвалами суду від 13 грудня 2006 року строк розгляду справи було продовжено до 13 січня 2007 року, від 12 січня 2007 року до 13 лютого 2007 року та від 11 квітня 2007 року до 13 травня 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, які були залучені до матеріалів справи 12 січня 2007 року та зареєстровані 15 січня 2007 року за вхідним № 474.

29 січня 2007 року представник відповідача надав в судовому засіданні заперечення на адміністративний позов, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з підстав викладених у запереченнях.

Ухвалою суду від 13 лютого 2007 року залучено у якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Одеське обласне управління „Одесаекокомресурси” Державної комісії з питань утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси”.

14 травня 2007 року в судовому засіданні були надані та залучені до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи, згідно яких просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

11 вересня 2006 року Прокуратурою Малиновського району м. Одеси (відповідач) було проведено перевірку за зверненням Державної компанії „Укрекокомресурси” в частині дотримання підприємствами та організаціями району природоохоронного законодавства України. Результати перевірки, були відображені в приписі № К-5/д від 11.09.2006р.

Зокрема, відповідачем було встановлено, що ТОВ „Одрі” /позивач/ згідно п.б ст.17 Закону України „Про відходи” уклало договір за №660 від 04.11.2002 року щодо надання послуг зі збирання , сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Державною компанією „Укрекокомресурси”, який був дійсним до 31 грудня 2005 року, підприємство не сплачувало надані послуги в період з 15.09.2004 року по 31.12.2005 року у зв’язку з чим утворися борг у розмірі 7225,80 гривень.

В приписі йдеться про негайне усунення порушення природоохоронного законодавства України, погасити заборгованість за утилізацію відходів перед ДК „Укрекокомресурси” в повному обсязі.

Позивач вважає, що зазначений припис був винесений з порушенням діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Одрі” та Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Одеське обласне управління "Одесаекокомресурси" 4 листопада 2002 року було укладено договір про надання послуг зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) за №660. За умовами вказаного договору компанія /ДК „Укрекокомресурси”/ зобов’язується розробити, організувати і впровадити систему надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки), ввезеної підприємством /ТОВ „Фірма Одрі”/ на територію України, згідно норм утилізації у відсотках до загальної маси тари, п.2.1 договору. Позивач в свою чергу зобов’язується прийняти зазначені в п.2.1 договору послуги з оформленням відповідного акту виконаних робіт та оплатити послуги компанії відповідно з аркушем про пакування і вантажною митною декларацією, згідно з тарифами, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 2001 року за №915, зі змінами та доповненнями, п.2.2 договору.

Відповідно до п.4.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг компанії підприємство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Розділом 6 договору передбачено, що усі спори між сторонами щодо яких не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді.

Поза увагою перевірки прокуратури залишився той факт, що позивач /ТОВ „Фірма Одрі”/ 23 грудня 2004 року уклало договір за № 181-И з спеціалізованим підприємством «РАФ -ПЛЮС», яке надавало послуги щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари ( упаковки ), що підтверджується договором, рахунками та актами виконаних робіт. За вказаним договором заборгованість відсутня.

Суд звертає увагу відповідача на те, що при здійснені перевірки не враховано того, що ТОВ "Укрекокомресурси" протягом періоду дії договору взяті зобов’язання не виконував, про які йдеться мова у приписі, оскільки при здійснені перевірки та при розгляді справи в суді третя особа не надала доказів належного виконання умов договору, відсутні акти виконаних робіт та звірка взаєморозрахунки між сторонами.

Відповідач в обґрунтування своїх висновків посилається на наказ №304/793 від 10.12.2001 року "Про затвердження порядку контролю за тарою ( упаковкою ), у якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню в режимі випуску у вільний обіг на території України", на думку суду таке посилання є безпідставним оскільки 15.06.2005 року вказаний наказ скасовано спільним наказом Міністерства економіки та Державної митної служби № 167/530.

Закон України "Про відходи" визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

У відповідності до статті 37 ЗУ "Про відходи" нагляд за додержанням законів у сфері поводження з відходами здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури в межах повноважень, передбачених законом.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 22 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Відповідно до ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Прокуратура України - самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та методами, які передбачено законом.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Законом України "Про прокуратуру" а саме ст. 6, органи прокуратури України: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням прокурорів нижчого рівня вищому; здійснюють свої повноваження на основі додержання Конституції України та чинних на території держави законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права й свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

У відповідності до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вказує частина 4 статті 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати припис № К-5/Д від 11.09.2006 р. про усунення порушень природоохоронного законодавства у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Одрі” (код 25414435).

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанову виготовлено 18 травня 2007 року.

Суддя