
8.3.5
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/815/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання Дюкаревій М.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 62918,00 грн. за період з 30.05.2016 по 30.11.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, як платник податків за основним місцем обліку з 21.01.2016 за № 121416006378. З 05.04.2016 відповідач перебуває на обліку в Кремінському відділенні Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків за неосновним місцем обліку. 13.02.2017 підприємницьку діяльність відповідача припинено за принципом мовчазної згоди, але не знято з обліку у контролюючих органах, у звязку з наявністю непогашеного податкового боргу у сумі 62918,00 грн., який виник на підставі самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобовязань. З метою стягнення податкового боргу, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №36882-12 від 09.11.2016. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 62 918,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надання заперечення на адміністративний позов не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 20.1.18 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, зазначеним Законом внесені зміни до статті 19-1, доповнено кодекс статтями 19-2 і 19-3, пункт 41.1 статті 41 викладено в новій редакції.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Отже, з 01 січня 2017 року відповідно до внесених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні змін до Податкового кодексу України функція з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюється органами Державної фіскальної служби України обласного рівня і у спірних правовідносинах Головне управління ДФС у Луганській області є належним позивачем.
У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначено у пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-УІ платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних-товарів.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп.213.1.9п.213.1 ст.213 ПК України).
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було зареєстровано в якості фізичної особи підприємця 21.01.2016 за № 2 383 000 0000 011 699 Сєвєродонецькою міською радою та 13.02.2017 припинено за власним рішенням (а.с.48, 49).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, як платник податків за основним місцем обліку з 21.01.2016 за № 121416006378. Також, відповідач перебуває на обліку в Кремінському відділенні Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків за неосновним місцем обліку (а.с.9,10).
За відповідачем рахується податковий борг з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 62918,00 грн., який виник на підставі самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобовязань, а саме:
декларація акцизного податку № НОМЕР_1 від 18.07.2016 за квітень 2016 року на суму 11046,00 грн. (а.с.30-32);
декларація акцизного податку № НОМЕР_2 від 18.07.2016 за червень 2016 року на суму 13129,00 грн. (а.с.27-29);
декларація акцизного податку № НОМЕР_3 від 17.08.2016 за липень 2016 року на суму 13524,00 грн. (а.с.24-26);
декларація акцизного податку № НОМЕР_4 від 18.09.2016 за серпень 2016 року на суму 12229,00 грн. (а.с.21-23);
декларація акцизного податку № НОМЕР_5 від 19.10.2016 за вересень 2016 року на суму 10206,00 грн. (а.с.18-20);
декларація акцизного податку № НОМЕР_6 від 17.11.2016 за жовтень 2016 року на суму 2784,00 грн. (а.с.15-17).
З метою стягнення податкового боргу, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №36882-12 від 09.11.2016, яку отримано відповідачем 16.11.20160 (а.с.11).
Докази оскарження зазначеної податкової вимоги у матеріалах справах відсутні.
Серед іншого, наявність податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 62918,00 грн. підтверджується довідкою про стан податкового боргу, розрахунком податкового боргу, зворотнім боком інтегрованої картки платника податків (а.с.12-14,45,46).
Згідно з п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Оскільки судом встановлено, що сума податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів фізичної особи-підприємця складає 62918,00 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, що підтверджується матеріалами справи, сума податкового боргу є узгодженою, контролюючим органом дотримано порядок звернення до суду з позовом, а тому вимоги Головного управління ДФС у Луганській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судовому збору не вирішується оскільки, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7, місце проживання: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 42А/78) кошти в рахунок сплати податкового боргу зі сплати податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 62 918,00 грн (шістдесят дві тисячі девятсот вісімнадцять гривень) на р/р 31418531700152, код платежу 14040000, отримувач УДК у Кремінському районі Луганської області, код отримувача 37796309, банк отримувача УДКСУ у Кремінському районі Луганської області, МФО 804013, призначення платежу акцизний податок з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 67526792, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 03.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/815/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: