Постанова № 67526530, 26.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 р. Справа № 805/1830/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26 квітня 2017 року № 05-16-3309/0010/0038 на суму 384000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26 квітня 2017 року № 05-16-3309/0010/0038 на суму 384000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 6 та 7 квітня 2017 року на підставі направлення на проведення перевірки субєкта господарювання Головним управлінням Держпраці у Донецькій області відповідно до наказу № 628 від 04 квітня 2017 року проведено позапланову перевірку ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» з питань дотримання вимог законодавства про працю, загальнообовязкове державне соціальне страхування та зайнятість населення. Підстава для здійснення перевірки: ухвала слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2017 року по справі № 234/891/17-к у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12016050390003869.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено акт № 05-16-3309/0010, на підставі якого прийнято постанову № 05-16-3309/0010/0038 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» було накладено штраф у розмірі 384000, 00 грн.

ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» не погоджується з постановою № 05-16-3309/0010/0038, та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 квітня 2017 року № 05-16-3309/0010/0038.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» знаходиться за адресою 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 111-В, зареєстроване в якості юридичної особи 29 жовтня 2013 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 38955540.

Відповідно до ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2017 року по справі № 234/891/17-к у кримінальному проваджені, 6 та 7 квітня 2017 року на підставі направлення на проведення перевірки субєкта господарювання головним управлінням Держпраці у Донецькій області відповідно до наказу № 628 від 04 квітня 2017 року проведено позапланову перевірку ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» з питань дотримання вимог законодавства про працю, загальнообовязкове державне соціальне страхування та зайнятість населення.

За результатам перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено акт № 05-16-3309/0010, в якому державними інспекторами праці було зроблено висновок, що відповідно до п.п. 2 п. 5 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. Таким чином, в порушення ст. 24 КЗпП України працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були допущені до роботи на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10 квітня 2017 року за наслідком перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено припис № 05-16-3309/0010-0007 та встановлені порушення ст. 24 КЗпП України, а саме за допущення працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до роботи на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10 квітня 2017 року ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» отримало повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України. 19 квітня справа не розглядалася та її розгляд було перенесено на 25 квітня 2017 року. 25 квітня 2017 року справа також не розглядалася, розгляд перенесено на 26 квітня 2017 року.

26 квітня 2017 року головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі акту перевірки № 05-16-3309/0010 прийнято постанову № 05-16-3309/001/0038 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» було накладено штраф у розмірі 384000,00 грн.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Пункт 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 року за № 438/26883 (далі Положення № 340), передбачає, що Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.

Пунктом 2 Положення № 340 визначено, що Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення № 340 управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики № 390 від 02.07.2012р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 р. за №1291/21603.

Пункт 2 Порядку № 390 визначає, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки; позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Відповідно до абзаців 1-2 ч.1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, із змінами та доповненнями, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі штрафи) визначає порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що посадові особи управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, та на підставі встановлених порушень накладати штрафи за порушення вимог трудового законодавства.

Отже, за результатами перевірки Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено акт № 05-16-3309/0010, з якого вбачається, що позивач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, а саме допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

В постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами вказано, що під час перевірки було встановлено, що на ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» мають місце випадки укладання з працівниками трудових угод, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, які містять положення цивільно правових договорів.

Проте позивачем надані докази щодо укладення між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» та ОСОБА_4 трудової угоди від 03.04.2017 року терміном дії до 31.12.2017 року, відповідно до розділу 1 п. 1.1. якої на ОСОБА_4 покладено функції головного інженера.

Зазначена трудова угода не містить положень щодо розміру оплати праці, натомість відповідно до штатного розкладу підприємства посадовий оклад головного інженера складає 3200,00 грн.

Аналогічні трудові угоди укладені між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» та: ОСОБА_2 (трудова угода від 01.06.2016 року), відповідно до якої ОСОБА_2 бере на себе виконання обовязків заступника головного інженера; ОСОБА_3О (трудова угода від 01.09.2016 року), відповідно до якої ОСОБА_3 бере на себе зобовязання виконати обовязки електромонтажника по силовим мережам та обладнанню; ОСОБА_1 (трудові угоди від 01.07.2015 року, термін дії якої до 31.12.2015 року та від 01.07.2016 року з терміном дії до 31.12.2016 року), відповідно до яких ОСОБА_1 бере на себе зобовязання виконати обовязки електромонтажника по силовим мережам та обладнанню.

На час проведення перевірки трудові угоди між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвані у звязку з закінченням строку дії.

Таким чином, фактично між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладені угоди, які містять положення як трудових, так і цивільно правових договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 21 Кодексу Законів про працю України, Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 23 Кодексу Законів про працю України, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Так, ознакою трудового договору є те, що виконувана робота визначається у вигляді посади відповідно до довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск № 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно будівельні роботи. Будівництво метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення», затвердженого наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 13.10.1999 року № 249. Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад. Довідник є нормативним документом, обовязковим з питань праці управління персоналом на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Крім того, Верховний Суд України у п. 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розяснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного Кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, на виконання вимог чинного законодавства та трудових договорів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримували вартість виконання робіт за фактом, а на їх заробітну плату було нараховано та сплачено ЄСВ, податок з доходу фізичних осіб та військовий збір.

Згідно з ст.. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки трудові договори укладені між ТОВ «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» та ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають Цивільному Кодексу України і не визнані у судовому порядку недійсними, висновки відповідача щодо накладання штрафу на цій підставі є недоцільними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано під час розгляду жодних належних та допустимих доказів по суті спору на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26 квітня 2017 року № 05-16-3309/0010/0038 на суму 384000 грн. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженим посадовими особами від 26 квітня 2017 року № 05-16-3309/0010/0038.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОБУД-ГРУПП» (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 111-В, код ЄДРПОУ 38955540) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокофєва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) суму судових витрат у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.