
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2017 р. Справа №805/109/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, -
за участю:
позивача - ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю,
третьої особи - не з'явився.
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДМС в Донецькій області в особі Лиманського районного сектору Кононенко О.О., третя особа - ОСОБА_2, в якому просила суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління ДМС України в Донецькій області по оформленню паспорту на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оформлення паспорту на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є незаконним. Позивач зазначила, що 20 грудня 2016 року вона звернулась до Головного управління ДМС в Донецькій області в особі Лиманського сектору на ім'я начальника Кононенко О.О., відповідно до якого просила надати відповідь, з посиланням на чинне законодавство стосовно того, з яких підстав для видачі паспорту серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 були використані її документи та документи її батьків, а саме: свідоцтво про шлюб від 05 квітня 1969 року, актовий запис № 65, укладеного між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; а також корешок ордеру № 486 від 21 лютого 1975 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та членам його родини: дружині - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, донці - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач зазначає, що з наданої відповідачем відповіді позивач не згодна. Також, позивач посилається на те, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17 лютого 2015 року ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Однак, позивач звертає увагу суду на те, що за заявою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Як зазначає позивач, невідповідність в графі «По батькові» відбулось по причині недбалості з боку посадових осіб Виконавчого комітету Новоселівської селищної ради під час внесення відомостей до актового запису про смерть матері. В свою чергу вказані вище записи про смерть були внесені на підставі паспорту померлої матері позивача, оформлення якого відбулося з порушеннями, які є предметом даного спору.
Крім того, позивач посилається на те, що посадовою особою, яка займалась оформленням паспорту були проігноровані вимоги п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспортів громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, а саме під час перевірки відомостей в графі «по батькові» заяви про видачу паспорту було зазначено «Куприянівна». Позивач зазначає, що в інших документах, які надавались матір'ю зазначалось «по батькові» - «Купріянівна». Позивач вважає, що написання «по батькові» «Куприянівна» замість «Купріянівна» є порушенням порядку оформлення паспорту громадянина України і обов'язок по перевірці правильності написання покладається на посадову особу паспортної служби, яка відповідала за оформлення спірного паспорту.
Також, позивач зазначає, що реалізація права громадянина України на внесення запису прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах за схваленням власника не обмежена у часі та обставин, зокрема, первинної видачі паспорту чи його обміні в подальшому. З тих чи інших підстав мати позивача виправлень у своєму паспорті не робила, оскільки, для неї вказана вище неправильність написання по батькові не мала істотного значення. Однак вищевказане на даний час прямо порушує права позивача на реалізацію її права на спадкування.
Позивач у судовому засіданні підтримав обставини викладені у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що Головне управління ДМС України в Донецькій області не є належним відповідачем за поданим адміністративним позовом, оскільки, оспорювання рішення, яке на думку позивача має бути визнане неправомірним, було прийнято Краснолиманським міським відділом УМВС України в Донецькій області, відносно якого ГУ ДМС у Донецькій області не є правонаступником. Також, відповідач зазначає, що при видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області 06 січня 1998 року не було допущено жодних порушень вимог законодавства та нормативно - правих актів, які діяли на час надання зазначеної адміністративної послуги, оскільки відповідно до Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорту громадянина України визначено, що заява форми № 1 заповнюються, як правило, особисто громадянами, розбірливим почерком, синім, фіолетовим чи чорним чорнилом (пастою) з повними відповідями на всі запитання. Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно п. 18 Інструкції, вручення паспортів громадянам здійснюється начальниками органів внутрішніх справ, їх заступниками, начальниками паспортної служби, які повинні: переконатися, що одержувач є тією особою, на чиє ім'я виписаний паспорт; запропонувати одержувачу перевірити правильність занесення до паспорту відомостей і відміток; запропонувати одержувачу вчинити свій підпис у паспорті та в заяві форми № 1, в зв'язку з чим відповідач зазначає, що всі умови для законної видачі паспорта громадянина України були виконані. В підтвердження зазначеного відповідач посилається на те, що за період з 1998 року по 2014 рік ОСОБА_5 обмін паспорта громадянина України не здійснювала. З моменту створення Державної міграційної служби України ОСОБА_5 до Краснолиманського МВ ГУ ДМС у Донецькій області з будь-яких питань не зверталась та ніякі відомості до її паспорта міграційною службою не вносились.
Крім того, відповідач посилається на те, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом права, свободи та інтереси ОСОБА_1 з боку Головного управління ДФС у Донецькій області не порушені, в зв'язку з чим вважає, що позивач не є суб'єктом права на судовий захист в порядку адміністративного судочинства з питань оформлення паспорта серії ВВ №278479, виданого на ім'я ОСОБА_5.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надала письмові пояснення, відповідно до яких зазначила, що за період з 1998 року по 2014 року ОСОБА_5, власницю паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, все влаштовувало, і вона не зверталась до органів з метою внесення змін до паспорту або його обміну. Третя особа зазначає, що ОСОБА_1 скористалась процесуальним правом звернення до суду і пред'явила позов з надуманих мотивів, поза процесуальними строками, з незрозумілою метою. Позивач не вказала, яким чином і які особисті права, свободи чи інтереси порушені фактом оформлення та видачі паспорту в 1998 році. Також, третя особа. Зазначила, що ОСОБА_5 на законних підставах оформила паспорт громадянина України та користувалась ним до смерті.
Крім того, третя особа, зазначила, що єдиною метою позивача є намагання визнати будь-які документи на підставі яких ОСОБА_5 сформувала заповіт.
Третя особа, у наданих до суду запереченнях зазначає, що за рішенням суду 30 жовтня 2007 року ОСОБА_5 виселила позивача - ОСОБА_1 разом з неповнолітньою дитиною без надання іншого приміщення, з квартири АДРЕСА_1.
В зв'язку з чим, третя особа просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області 06 січня 1998 року, у зв'язку з обміном, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 17, т. 2, а.с. 35-36).
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, вважає, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_5, оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме під час оформлення паспорту посадовими особами Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області не досліджені надані ОСОБА_5, а відповідно не правомірно у графі «по батькові» зазначено «Куприянівна».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась з заявою до Краснолиманського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області з листом, відповідно до якого просила надати інформацію стосовно підстав реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та про підстави внесення до її паспорту відомостей про сімейний стан.
12 грудня 2015 року Краснолиманським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області надано відповідь № 52-3727, відповідно до якої було зазначено, що паспорт серії НОМЕР_1, оформлений 06 січня 1998 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі п. 10.3 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 знищено у зв'язку зі смертю особи. Згідно п. 2.4 Порядку відмітки про сімейний стан робляться відповідно до поданих документів. За період існування Державної міграційної служби України, а саме з 2012 року, ОСОБА_5 до Краснолиманського міського відділу з будь-яких питань не зверталась та будь-які відомості до її паспорту міграційною службою не вносились. За період часу з 1998 року по 2014 рік обмін вищевказаного паспорту ОСОБА_5 не здійснювала. Проінформувати про підстави реєстрації місця проживання ОСОБА_5 у 1975 році не має змоги, оскільки вказане питання не належить до компетенції Краснолиманського міського відділу (т. 1, а.с. 35).
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління ДМС в Донецькій області в особі Лиманського районного сектору Кононенко О.О., відповідно до якої зазначала, що оформлення паспорту на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проводилось на підставі документів інших людей, а саме: документів її та батьків, зокрема: свідоцтва про шлюб від 05 квітня 1969 року, актовий запис № 65, укладеного між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_1, який зазначено в актовому записі про її всиновлення, і де усиновителями є ОСОБА_6 та ОСОБА_7; а також корешку ордеру № 486 від 21 лютого 1975 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та членам його родини: дружині - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, донці - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. (т. 1, а.с. 8-9).
Відповіді на зазначений лист позивачем та відповідачем до суду не надано.
Суд зазначає, що спірними правовідносинами у даній справі є визнання неправомірними дій Головного управління ДФС у Донецькій області щодо оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі по тексту - Закон № 5492), Інструкцією щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 серпня 1994 року № 316 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Інструкція № 316), Постановою Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» від 26 червня 1992 року № 2503-XІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова № 2503).
Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492 документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Частиною 1 ст. 21 Закону № 5492 визначено, що Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» 26 червня 1992 року № 2503-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Приписами пункту 2, 3, 4 Постанови № 2503 визначено, що Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ (далі -паспортна служба) після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Усі записи в паспорті і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються українською і російською мовами.
Внесення додаткової інформації до паспорта може здійснюватися також на вклеюваних аркушах установленої Міністерством внутрішніх справ України форми.
Пунктом 12 зазначеної постанови передбачено, що видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Відповідно до п. 16, 17 Постанови № 2503 обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Згідно п. 7 Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 серпня 1994 року № 316 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) при обміні паспортів громадянами подаються паспорти, що підлягають обміну, а при обміні паспортів у випадках зміни прізвища, імені та по батькові або встановлення розбіжностей у запису (невідповідність занесених у паспорт відомостей і відміток) - також свідоцтва органів реєстрації актів громадянського стану чи інші документи, що підтверджують ці обставини.
Якщо обмін провадиться у зв'язку із встановленням розбіжностей у записах чи непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, загублення фотографічної картки тощо), органами внутрішніх справ здійснюється необхідна перевірка особи заявника і факту видачі їй пред'явленого паспорта, що підлягає обміну.
Пунктом 8 Інструкції № 316 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) громадянами для одержання й обміну паспортів, крім документів, передбачених пунктами 6 та 7 цієї Інструкції, подаються також - заява форми N 1 (додаток N 1) і дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Заяви заповнюються, як правило, особисто громадянами, розбірливим почерком, синім, фіолетовим чи чорним чорнилом (пастою) з повними відповідями на всі запитання. Підписи громадян у заявах засвідчуються службовими особами, відповідальними за додержання паспортних правил, чи особами, уповноваженими на ведення паспортної роботи. Якщо громадяни проживають у містах, районних центрах і селищах міського типу, у квартирах та будинках, що належать їм на правах особистої власності, підписи в заявах засвідчуються працівниками паспортної служби.
Фотокартки для паспортів повинні бути однаковими (виготовленими з одного негатива), із зображенням обличчя виключно анфас, без головного вбрання, виготовленими на тонкому білому глянцевому або кольоровому фотопапері.
Для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах. При прийнятті фотокарток на їх зворотному боці олівцем вказуються прізвище й ініціали власника.
Обрізка фотокарток до розміру 35 х 45 мм здійснюється в паспортній службі спеціальним пристроєм.
Відповідно до п. 11 Інструкції № 316 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) паспорти заповнюються на друкарських машинках, у виключних випадках - від руки чорнилом, акуратно, без скорочення записів, без виправлень і помарок. При їх допущенні бланки паспортів підлягають знищенню в порядку, передбаченому пунктом 37 цієї Інструкції. Заповнення паспортів здійснюється в такому порядку. Відомості про громадян заносяться в паспорт відповідно до поданих документів.
При цьому: - у рядку «Число, місяць, рік народження» назва місяця пишеться прописом; - у рядку "Місце народження" записи робляться відповідно до існуючого адміністративно-територіального поділу. При цьому щодо народжених зазначаються: у республіканському та обласному центрі - тільки назва міста; в інших містах - назва міста й області, до складу яких вони входять; у решті населених пунктів - назва населеного пункту, району, області; за кордоном - назва населеного пункту та країни; - у рядку "Ким виданий паспорт" записи здійснюються без скорочень (крім МВС), наприклад: "Шевченківським районним відділом Львівського міського управління, Управлінням МВС України в Львівській області", "Бориспільським міськрайонним відділом Головного управління МВС України в Київській області", Луцьким міським управлінням Управління МВС України у Волинській області".
Внесення додаткової інформації до паспорта може здійснюватися також на вклеюваних аркушах установленої форми.
Згідно п. 13 вищезазначеної Інструкції одночасно із заповненням паспорта працівник паспортної служби повинен: - зазначити на зворотному боці однієї з фотокарток прізвище та ініціали власника, наклеїти її на заяву форми N 1 у відповідному місці в залежності від віку одержувача і поставити свій підпис, що засвідчує оформлення паспорта; - зробити в паспорті, що видається в порядку обміну чи замість втраченого, відмітки про реєстрацію шлюбу, а також на cпрохання громадян, запис про дітей та інші записи, передбачені діючими законодавчими актами України; - вказати в розділі "Службові відмітки" заяви форми N 1 колишнє прізвище, ім'я та по батькові, якщо обмін паспорта проводиться у зв'язку зі зміною прізвища імені та по батькові;- списати паспорт на витрату за книгою форми N 2 (додаток N 2);- проставити на документах, що стали підставою для видачі паспорта, і в розділі "Особливі відмітки" військових квитків штамп форми N 3 про видачу паспорта (додаток N 3);- оформити прописку з проставленням у паспорті відповідного штампа, за винятком випадків, коли прописка здійснюється виконкомами сільських, селищних Рад народних депутатів або коли оформити її водночас із одержанням паспорта немає можливості.
Пунктом 14 Інструкції № 316 визначено, що Відмітки в паспортах громадян про реєстрацію та розірвання шлюбу здійснюються органами реєстрації актів громадського стану на сторінці "Сімейний стан" шляхом проставлення відповідних штампів.
Відмітки в паспортах громадян про реєстрацію шлюбу проставляються також органами внутрішніх справ на підставі відповідних свідоцтв органів реєстрації актів громадянського стану чи відміток про це, що є в паспорті, який підлягає обміну, шляхом проставлення штампів форми N 4 із записом передбачених у них відомостей (додаток N 3).
Судом з матеріалів справи встановлено, що 27 грудня 1997 року ОСОБА_5, була заповнена заява форми № 1. Відповідно до якої зазначено: прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_5; число, місяць, рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження (село, селище) - сел. Новоселівка, Краснолиманського району Донецької області; стать - жіноча; сімейний стан, якщо одружений вказати прізвище, ім'я та по батькові дружини, чоловіка, яким органом реєстрації актів громадського стану і коли зареєстрований шлюб - одружена з ОСОБА_9, Краснолиманським ЗАГС Донецької області, 05.04.69; прізвище, ім'я та по батькові батька і матері - ОСОБА_8, ОСОБА_10; місце проживання - назва міста, селища, села, вулиці, № будинку, квартири - АДРЕСА_1. Прошу видати (замінити) паспорт у зв'язку з обміном. Зазначена заява була особисто підписана ОСОБА_5 23 грудня 1997 року, що посвідчується підписом у відповідній заяві. Крім того, підпис гр. ОСОБА_5 був посвідчений службовою особою, уповноваженою на ведення паспортних робіт (т. 1, а.с. 33 - 34).
З аналізу положень Інструкції № 316 вбачається, що відповідна заява форми №1, як правило повинна заповнюватися особисто громадянином, який звернувся для видачі паспорту, однак, не виключена можливість заповнення відповідної заяви службовою особою, уповноваженою на ведення паспортних робіт зі слів громадянина, який звернувся для видачі паспорту, а також наданих ним же документів.
Отже, суд не приймає посилання позивача на те, що відповідна заява була заповнена не її матір'ю - ОСОБА_7, оскільки, заповнена заява форми № 1 була засвідчена підписом ОСОБА_5, отже, своїм підписом ОСОБА_5 підтвердила, що інформація внесена до відповідної заяви є вірною.
Як вже раніше зазначалось, постановою Верховної ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» визначено, що для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 зверталась до Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області у зв'язку з необхідністю обміну паспорту, отже суд зазначає, що позивачу необхідно було для обміну паспорту подати: заяву форми № 1, паспорт, що підлягає обміну, а також фотокартки розміром 35х45 мм. Суд звертає увагу, що під час обміну паспорту не змінювалось прізвище, ім'я чи по батькові, та не встановлювались розбіжності у записах, тому необхідність для надання інших документів була відсутня.
Позивач у позовній заяві звертав увагу суду на те, що у відповіді Краснолиманського МВ ГУ ДМС у Донецькій області від 12 грудня 2015 року № 52-3727 зазначалось про те, що штамп у паспорті було поставлено згідно доданих документів, а саме: свідоцтва про шлюб від 05 квітня 1969 року.
Однак, суд зазначає, що у зазначеній відповіді Краснолиманського МВ ГУ ДМС у Донецькій області від 12 грудня 2015 року, зазначалось про те, що згідно пункту 2.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України від 13 квітня 2012 року № 320 відмітки про сімейний стан робляться відповідно до поданих документів. Інформації стосовно того на підставі яких саме документів було зроблено відмітку про шлюб у паспорті серії НОМЕР_1 не зазначалось. Крім того, зазначалось про те, що Проінформувати про підстави реєстрації місця проживання ОСОБА_5 у 1975 році не має змоги, оскільки вказане питання не належить до компетенції Краснолиманського міського відділу.
Суд зазначає, що інформація про шлюб та місце реєстрації, відповідно до положень Інструкції № 316 здійснюється на підставі відміток наявних у паспорті, що підлягав обміну.
Отже, суд робить висновок про те, що інформація до паспорту серії НОМЕР_1 вносились на підставі відміток зроблених у паспорті, який підлягав обміну, зокрема, відомості про шлюб та місце реєстрації.
Таким чином, у посадової особи була відсутня можливість дослідити відповідні документи, а відповідно і зробити висновок щодо правильності написання «По батькові» особи, яка звернулась у зв'язку з обміном паспорту.
Також, позивач у наданих до суду уточненнях посилається на те, що посадовою особою, яка займалась оформленням спірного паспорту було проігноровано вимоги п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320.
Відповідно до п. 10.4 Порядку № 320 погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти, зокрема, у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах).
Однак, суд не погоджується з посиланням позивача на положення пункту даного Порядку, оскільки, вищезазначений Порядок № 320 був затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 квітня 2012 року, а спірні правовідносини щодо оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, виникли 06 січня 1998 року, ще до прийняття вищезазначеного порядку, а відповідно спірні правовідносини регулювались Інструкцією щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що пунктом 18 Інструкції № 316 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вручення паспортів громадянам здійснюється начальниками органів внутрішніх справ, їх заступниками, начальниками паспортної служби, які повинні: а) переконатися, що одержувач є тією особою, на чиє ім'я виписаний паспорт, для чого запитати в нього прізвище, ім'я та по батькові, інші дані, звіривши їх із записами в паспорті, а також порівняти зображення обличчя на фотографічній картці із зовнішністю одержувача паспорта; б) запропонувати одержувачу перевірити правильність занесених до паспорта відомостей і відміток. При виявленні в паспорті неправильних записів або відміток, допущених розбіжностей або помилок повинен бути заповнений інший паспорт. в) запропонувати одержувачу вчинити свій підпис у паспорті (у рядку під фотографічною карткою) та в заяві форми N 1. У тих випадках, коли одержувач не може вчинити свій підпис у заяві форми N 1 вказується відповідне пояснення цього, а в паспорті робиться прочерк; г) одержати квитанцію про сплату мита в розмірі, передбаченому законодавством, за винятком випадків, коли паспорт видається безкоштовно; д) вручити паспорт і роз'яснити власнику необхідність подати його на прописку, якщо вона не оформлена водночас із заповненням паспорта; е) повернути прийняті документи, за винятком виписок з погосподарської книги, довідки, виданої працівниками ВВІР про здачу загальногромадянського закордонного паспорта або паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадян, які прибули в Україну на постійне проживання, а також документів про репатріацію (рееміграцію), переселення та довідки про прийняття до громадянства України.
Відповідно при отриманні паспорту ОСОБА_5 повинна була перевірити правильність занесених до паспорта відомостей і відміток, а також вчинити свій підпис у паспорті (у рядку під фотографічною карткою) та в заяві форми N 1. Суд приходить до висновку, що при отриманні паспорту ОСОБА_5 перевірила інформацію внесену до паспорту, та засвідчила своїм підписом правильність написання відомостей у паспорті. Крім того суд звертає увагу, що з 1998 року по 2014 рік ОСОБА_5 не зверталась до Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області або до Головного управління ДМС України у Донецькій області з заявами про обмін паспорту, у зв'язку з помилками наявними у паспорті.
Також, у позовній заяві позивач вважає, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 06 січня 1998 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 був виданий на підставі свідоцтва про шлюб від 05 квітня 1969 року актовий запис № 65, укладеного між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також корешка ордеру № 486 від 21 лютого 1975 року на квартиру АДРЕСА_1 (на сьогодні - місто Лиман).
Однак, суд не може погодитись з думкою позивача, що саме ці документи надавались ОСОБА_5 для обміну паспорту. Крім того, службова особа, яка була відповідальна за додержання паспортних правил, не могла встановити правильність написання «По батькові» ОСОБА_5 з корешка ордену № 486 від 21 лютого 2017 року, виданого ОСОБА_6, оскільки, відповідний документ був заповнений російською мовою, а у графі склад сім'ї: зазначено дружина - ОСОБА_5, отже відповідно не зазначалось повністю «по батькові», а лише ініціали (т. 1, а.с. 18).
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що службовою особою Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 06 січня 1998 року Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 був оформлений у відповідності до норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДМС в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, оскільки, дії відповідача щодо оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 не суперечать нормам законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
Повний текст постанови складено та підписано 03 липня 2017 року.
Керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДМС в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними - відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 26 червня 2017 року за участю позивача та представника відповідача.
Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голошивець І.О.
Судове рішення № 67526219, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/109/17-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: