Ухвала суду № 67525222, 29.06.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 673/814/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1290/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Грох Л.М., Корніюк А.П.,

секретар Гриньова А.М.

з участю : прокурора і відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 673/814/16-ц за апеляційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1, з участю Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про визнання недійсним наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та договорів оренди землі, укладених на їх підставі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 30 листопада 2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 22 січня 2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 1 лютого 2016 року, стягнути з ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір.

30 травня 2017 року ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Деражнянського районного суду від 30 травня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Залишено позовну заяву заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1, з участю Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про визнання недійсним наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та договорів оренди землі, укладених на їх підставі без розгляду.

_____________

Головуючий у першій інстанції - Дворнін О.С. Провадження № 22-ц/792/1290/17

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № ухвала

В апеляційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області з ухвалою суду не погоджується, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначав, що при постановлені ухвали судом першої інстанції не було враховано норми Конституції України, а також те, що прокурор звернувся з позовом до суду в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 45 ЦПК України, як самостійний позивач, оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах. Вказував, що ОСОБА_1 набув право власності на спірні земельні ділянки на підставі незаконних наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Звернення прокурора з позовною заявою спрямоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, судом першої інстанції безпідставно залишено позов без розгляду на підставі п. 7, ч. 1, ст. 207 ЦПК України, оскільки зважаючи на зазначену норму закону, а також на те, що прокурор виступає позивачем у справі та підтримує позовні вимоги, суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Посилання суду першої інстанції на те, що Згароцька сільська рада не підтримує позовних вимог та від якої не надійшла відповідна заява не заслуговує на увагу, оскільки вона не є позивачем по справі. Окрім того, відповідно до ЗК України на час надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, її затвердження та оформлення права оренди на спірні земельні ділянки сільська рада не розпоряджалася землями, а тому перевірка законності їх виділення не входило до її повноважень і вона не мала бути позивачем по справі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так судом встановлено, що 29 червня 2016 року прокурор звернувся з позовом на захист інтересів держави про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 30 листопада 2015 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою», якими ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які розташовані за межами населених пунктів Згароцької сільської ради Деражнянського району для ведення фермерського господарства та наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 22 січня 2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду», якими затверджено документацію із землеустрою зі зміною цільового призначення та передано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 138,0953 га, договорів оренди земельних ділянок від 1 лютого 2016 року, загальною площею 138,0953 га, укладених відділом Держгеокадастру у Деражнянському районі з ОСОБА_1

Відповідно до ст. 45 ЦПК України Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як роз'яснено Рішенням Конституційний Суд, від 08.04.1999, № 3-рп/99 " У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді" інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися взагалі з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в суді слід розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 15-1 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 83-84 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи спірні земельні ділянки належать до земель державної власності сільськогосподарського призначення, повноваженння на передачу яких в користування, оренду громадянам належать центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а саме Державній службі України з питань геодезії, картографії і кадастру (Держагеокадастр України) та його структурним підрозділам - Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області та відділу Держгеоркадастру у Деражнянському районі тобто фактично держава делегувала повноваження на розпорядження землями державної власності даним органам державної влади.

У своєму позові прокурор просить визнати недійними розпорядчі акти щодо земельних ділянок державної власності цього органу державної влади та договорів оренди цих земельних ділянок, укладених структурними підрозділами. Відповідачем по справі є державний орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у земельних правовідносинах щодо земель державної власності, спрямованої на захист інтересів держави та фактично вказує як на думку прокурора на порушення вимог чинного законодавства при розпорядженні землями державної власності даним державним органом, а тому слід прийти до висновку, що в даній конкретній справі прокурор виступає як позивач з метою захисту інтересів держави щодо неправомірних дій та порушення законодавства з боку органів державної влади при розпорядженні земельними ділянками державної власності, для захисту інтересів держави при розпорядженні її власністю та потреб суспільства.

Такі дії прокурора щодо подачі позову і набуття ним статусу позивача в цивільній справі відповідають вимогам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», рішенню Конституційного суду України та не потребують визначення заінтересованої особи від імені якої необхідно подавати позовну заяву, оскільки позов поданий в інтересах держави і прокурор здійснює представництво в суді від імені держави.

Також не може бути підставою для залишення позову прокурора без розгляду і та обставина, що третя особа в справі - Згароцька сільська рада, в інтересах якої, на думку суду першої інстанції подано позов, заперечує проти позову і не підтримує позовні вимоги прокурора.

Як зазначено вище спірними земельними ділянками є земельні ділянки державної форми власності, право розпорядження якими належить виключно органам державної влади, уповноваженим державою на здійснення функцій розпорядження землями державної власності.

Згароцька сільська рада не має жодних повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, дані земельні ділянки не є землями комунальної власності, а тому жодні права та інтереси Згароцької сільської ради, оспорюваними розпорядчими актами виконавчого органу державної влади та правочинами оренди землі, не порушуються.

З цих підстав Згароцька сільська рада не є особою, в інтересах якої прокурором подано даний позов, а тому в даному випадку не можуть бути застосовані норми п. 7 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

На вказані обставини справи та норми законодавства суд першої інстанції уваги не звернув без достатніх на те підстав залишив, позов прокурора без розгляду, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 311, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року скасувати та направити цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1, з участю Згароцької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про визнання недійсним наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та договорів оренди землі, укладених на їх підставі, для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.М. Костенко

Судді (підписи) А.П. Корніюк

Л.М. Грох

Згідно з оригіналом А.М. Костенко