Рішення № 67524890, 03.03.2016, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/29/2016

Справа № 679/1429/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Фурсевич О.В.,

при секретарі Плазій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно позовної заяви, заяви про зменшення позовних вимог, письмових та усних пояснень позивачки в судовому засіданні, вона та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому 29.03.2007 року народився син ОСОБА_4. 10.09.2010 року шлюб між ними розірвано. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.05.2011 року з відповідача, стягнуто аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку.

01.11.2011 року у відповідача та третьої особи ОСОБА_3В народилася донька ОСОБА_5, а 25.08.2012 року вони зареєстрували шлюб.

Рішеннями Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.12.2012 року та від 03.01.2013 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь та на утримання третьої особи ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку до досягнення дочкою трьохрічного віку та на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини його заробітку відповідно.

В подальшому, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.03.2013 року розмір аліментів, які стягувалися на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4 було зменшено до 1/6 частини всіх видів заробітку, з врахуванням наведених вище аліментних зобовязань.

Дочці відповідача та третьої особи ОСОБА_5, 01.11.2014 року виповнилося повних 3 роки, тому стягнення за виконавчим документом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь та на утримання третьої особи ОСОБА_3 припинилося.

На даний час відповідач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини заробітку, а на утримання доньки ОСОБА_5 - в розмірі 1/4 частини заробітку, що позивачка вважає порушенням права малолітнього сина на належний матеріальний захист та підтримання рівня життя до якого він звик під час спільного проживання з батьком. Крім того вказана обставина свідчить про те, що донька перебуває у кращому матеріальному становищі, ніж син та розділяє дітей класово.

Позивачка стверджує, що вона забезпечує належні умови проживання сина, щомісячно витрачає кошти на його утримання, зокрема, на придбання продуктів харчування, одягу, книжок, оплату за відвідування спортивної секції боксу та купівлю відповідного спортивного одягу, оплату відвідування приватної школи вивчення іноземної мови. Вказує на те, що дитині необхідно, як мінімум, 3 комплекти одягу (одяг для відвідування школи, спортивної секції та повсякденний) на кожну пору року, що тягне за собою значні матеріальні витрати. Для відвідування школи вчителі наполегливо рекомендують одягати учнів у шкільну форму, що також тягне додаткові матеріальні витрати. Дитина полюбляє читати книжки, витрати на їх придбання щомісяця становлять близько 300 грн. Крім того, регулярно необхідно купувати додаткову навчальну літературу, яку рекомендують педагоги, для поглибленого вивчення шкільної програми. Також, батьківський комітет класу систематично проводить збір коштів на ремонт класу та його облаштування необхідним інвентарем (телевізор, миючі засоби, туалетний папір, серветки та інше). З іграшок син найбільш цікавиться конструкторами та настільними іграми, тому час від часу вона купує їх йому, середня вартість одного конструктора становить 500 грн. Також для влаштування особистої кімнати ОСОБА_7 нещодавно було придбано дитячу меблеву стінку «Канді» вартістю 3790 грн. Крім того з метою попередження виникнення сколіозу, за рекомендацією вчителя, для сина необхідно придбати ортопедичне крісло, а для вивчення інформатики персональний компютер.

Проте її матеріальний стан кардинально погіршився у звязку з неможливість влаштуватися на роботу через відсутність робочих місць. З 19.10.2015 року вона зареєстрована в Нетішинському міському центрі зайнятості, як така що шукає роботу, але допомогу по безробіттю не отримує. Крім того, з вересня 2015 року навчається напівстаціонарно в комп'ютерній ОСОБА_5 ШАГ (м.Рівне) з метою здобуття професії програміста за напрямком «комп'ютерна графіка та дизайн», яку закінчить 31.08.2018 року.

В зв'язку із стрімким подорожчанням продуктів харчування, одягу, медикаментів, вартості комунальних послуг, збільшення вікових потреб дитини, позивачка вважає, що розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 не забезпечує належний рівень його життя та розвитку, коштів недостатньо, в той час як матеріальний стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини в розмір 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу). Останній офіційно працевлаштований у ВП «ХАЕС», де отримує стабільну заробітну платню близько 13000 грн. щомісячно.

Після досягнення донькою ОСОБА_5 трирічного віку, у відповідача покращився матеріальний стан, його доходи збільшилися на 25%, оскільки він перестав сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3, тому відповідно до положень ст.192 СК України, з урахуванням рівності прав дітей на отримання грошового утримання, є всі підстави для збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 з 1/6 частини його заробітку до 1/5 частини.

При цьому позивачка зазначила, що проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_8, який повністю її утримує, в тому числі оплачує витрати на придбання продуктів харчування, одяг, комунальні послуги, інші повсякденні необхідні витрати. На даний час вона немає власних доходів, тому на утримання сина витрачає кошти отримані як аліменти і ті, які на її прохання, дає ОСОБА_8

На підставі наведеного позивачка просить стягнути щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист у цивільній справі № 2/679/199/2013 відкликати з відділу ДВС Нетішинського МУЮ.

Представник позивачки судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, пославшись на зазначені ОСОБА_1 обставини. Крім того вказав, що після виходу дружини відповідача ОСОБА_3 з декретної відпустки на роботу і припинення стягнення з нього аліментів на її утримання, розмір його особистих доходів, а також його сім'ї істотно покращився порівняно з тим, який існував на час прийняття рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.03.2013 року про зменшення розміру аліментів, на утримання сина. Вважає, що відповідач є працездатним і спроможний надавати щомісячну допомогу на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/5 частини всіх видів своїх доходів. Представник також просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу в розмірі 4350 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Вважає, що сплачує аліменти на утримання сина в розмірі, що є достатнім для забезпечення належного рівня його життя, розвитку та виховання. Пояснив, що крім того купляє йому іграшки, за потреби інші необхідні речі, проводить з ним дозвілля, дає кишенькові гроші. Літом 2015 року ОСОБА_7 разом з його сімєю відпочивав на морі. Вартість путівки, дороги, витрати під час відпочинку він оплачував за власний рахунок і не вимагав в позивачки їх компенсувати. Стверджує, що його матеріальне становище не покращилося, оскільки через помилку бухгалтера за місцем роботи по даний час продовжує сплачувати аліменти на утримання дружини. Крім того, він та ОСОБА_3 мають кредитні зобовязання на погашення яких з їх сімейного бюджету щомісячно витрачається приблизно 10000 грн.

Представник відповідача також позов не визнала, посилаючись на його безпідставність та недоведеність. В обґрунтування заперечень пояснила, що відповідач сплачує аліменти на утримання сина в розмірі, який дорівнює двом прожитковим мінімумам для дитини відповідного віку. Позивачка не надала суду жодних доказів того, що їй недостатньо коштів на утримання сина ОСОБА_4. Навпаки вона стверджує, що має можливість відкласти частину отриманих аліментів. В порівнянні з 2013 роком, коли було зменшено розмір аліментів, матеріальне становище позивачки покращилося. Так, на даний час вона проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_8, який отримує високу заробітку плату, утримує її та дитину. В той же час, відповідач має на утриманні дружину та двоє дітей, загальний розмір аліментів, які він сплачує, становить 50%. За рахунок решти заробітної плати він погашає кредитні зобовязання та проживає. Попри це, крім сплати аліментів, він несе витрати на відпочинок сина, купляє йому необхідні речі та дає гроші, коли вони бачаться. Наведене свідчить про те, що будь які підстави для збільшення розміру аліментів відсутні.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вважає, що розміру аліментів, які сплачує відповідач на утримання малолітнього ОСОБА_7, цілком достатньо для його утримання. Крім того зазначила, що через помилку бухгалтера за місцем роботи ОСОБА_2 з нього на її користь по даний час стягуються аліменти на її утримання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом матірю.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12.05.2011 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Однак, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.03.2013 року, вказаний розмір аліментів було зменшено у звязку зі зміною сімейного та матеріального стану ОСОБА_2 та вирішено стягнути щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 01.11.2011 року народилася донька ОСОБА_5 та він створив нову сімю з ОСОБА_3, на утримання яких сплачує аліменти в розмірі по 1/4 частині заробітку на кожну відповідно до рішень Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.12.2012 року та від 03.01.2013 року, зокрема, на доньку - до досягнення нею повноліття, а на дружину до досягнення дочкою трирічного віку.

Згідно довідок № 3465/9/22-23-18-03-14 від 11.11.2015 року, №51-03/1134 від 09.11.2015 року, №2222160613 від 01.03.2016 року, позивачка ОСОБА_1 не працює, з 19.10.2015 року перебуває на обліку в Нетішинському міському центрі зайнятості, допомоги по безробіттю не отримує.

Відповідно до довідки № 92 від 22.12.2015 року, ОСОБА_1 навчається у відділенні ТОВ «ІТ-ШАГ» у м.Рівне на напівстаціонарній формі навчання за напрямком «Компютерна графіка та дизайн». Термін навчання з 28.11.2015 року по 31.08.2018 року.

З довідки № 37 від 14.01.2016 року вбачається, що цивільний чоловік позивачки ОСОБА_8 працює провідним інженером з управління реактором у ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» і його заробітна плата за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року за відрахуванням обовязкових платежів становить 188123,72 грн., а середньомісячний розмір 15676,97 грн.

Син сторін ОСОБА_7 зарахований до 3 класу англійської мови та навчається в Lingvo Art Studio, вартість календарного місяця навчання становить 400 грн., про що свідчить довідка ПП ОСОБА_9 від 09.12.2015 року.

Згідно довідки від 08.12.2015 року, малолітній ОСОБА_7 відвідує секцію «боксу», щомісячна вартість відвідування становить 65 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи товарних чеків, в січні - листопаді 2015 року ОСОБА_1 понесла витрати на придбання конструкторів, книжок, одягу та взуття для дитини в розмірі 1981,34 грн. Крім того, цивільний чоловік позивачки придбав стінку «Канді» вартістю 3790 грн.

З довідки № 1563 від 09.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 працює провідним інженером з управління реактором у ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». За період з грудня 2014 року по листопад 2015 року з його заробітної плати утримано та сплачено аліменти на користь ОСОБА_1 (16,66 %) в розмірі 34476,56 грн., на користь ОСОБА_3 (33,34%) в розмірі 68953,16. Його заробітна плата за вказаний період після відрахування сплачених аліментів та обовязкових платежів становить 92470,93 грн., а середньомісячний розмір 7705,91 грн.

Також відповідач має кредитні зобовязання. Зокрема, він отримав в ПАТ «Платинум Банк» кредит в розмірі 33960 грн. на строк до 17.12.2016 року, розмір щомісячного платежу становить 2465 грн., що підтверджується кредитним договором № 49/8681ЕCLKZBRT від 13.10.2014 року. Згідно кредитного договору № 892СІ10130716001 від 16.07.2013 року, ОСОБА_2 також отримав в ПАТ «УкрСоцбанк» кредит в розмірі 150000 грн. на строк до 15.07.2023 року, зі сплатою щомісячних платежів, розмір яких постійно зменшується, а в 2016 році становить приблизно 3000 грн. в місяць.

Третя особа ОСОБА_3 працює, розмір її заробітної плати за період з травня по жовтень 2015 року становить 57298,37 грн., а середньомісячна зарплата 9549,73 грн., що підтверджується довідкою № 1441 від 10.11.2015 року.

На утриманні ОСОБА_3 також перебуває ще одна дитина на утримання якої її батько ОСОБА_5 сплачує аліменти розмір яких за період з травня по жовтень 2015 року становить 12839,24 грн., про що свідчить довідка №1434 від 10.11.2015 року.

Згідно кредитного договору № 014/2295/82/2315 від 16.10.2008 року, третя особа ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 140000 грн. на строк до 16.10.2017 року, розмір щомісячного платежу, згідно графіка, становить 2935,73 грн.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181, ч.2 ст.182, ч.1 ст.183 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно роз'яснень викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Як вбачається з пояснень позивачки та матеріалів справи, станом на 2013 рік вона не працювала і не працює на даний час, доходів немає, навчається напівстаціонарно. Однак, на даний час вона проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_8, який працює, його середньомісячний дохід після відрахування податків становить 15676,97 грн. Він повністю утримує позивачку та за потреби надає кошти на утримання її сина ОСОБА_4, що ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні. Крім того вона вказала, що шляхом відкладання частини отриманих аліментів має можливість зібрати кошти для покупки дорого вартісних речей для сина. Вказане на думку суду свідчить про те, що позивачка має достатньо коштів для забезпечення належного та повноцінного утримання та виховання сина.

Суд не приймає до уваги долучені позивачкою до матеріалів справи товарні чеки про купівлю конструкторів, книжок, одягу, взуття та меблів для дитини, оскільки вид та перелік товарів свідчить про те, що вони носять разовий характер і не потребують щомісячного придбання.

Позивачкою також не доведено і судом не встановлено, що матеріальний стан відповідача змінився в сторону підвищення.

Так, судом встановлено, що відповідач працює, отримує стабільний дохід, крім аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини заробітку, також сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини заробітку та продовжує сплачувати аліменти на утримання дружини ОСОБА_3, про що свідчать довідки про його доходи з місця роботи, незважаючи на те, що виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання дружини закінчено постановою державного виконавця від 30.11.2015 року.

Крім сплати аліментів на утримання сина відповідач також несе витрати на його відпочинок, зокрема літом 2015 року ОСОБА_7 відпочивав разом з ним та його сімєю на морі, що позивачка не заперечувала.

Також, ОСОБА_2 має кредитні зобовязання, на погашення яких щомісячно сплачує близько 6000 грн. Кредитні зобовязання має і його дружина ОСОБА_3

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що обставини, передбачені ст.192 СК України, а саме: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та інші суттєві обставини, які б могли стати підставою для збільшення розміру аліментів - відсутні.

За відсутності інших, передбачених законом обставин, не є підставою для збільшення розміру аліментів і сплата відповідачем аліментів на утримання дочки та сина в різному розмірі.

Також не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів і посилання ОСОБА_1 на те, що вона несе додаткові витрати пов'язанні із заняттями сина в секції боксу та школі англійської мови, оскільки витрати пов'язані з розвитком здібностей дитини, згідно ст.185 СК України, є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами і позивачка вправі заявити вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено її позовні вимоги про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 192 СК України, ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Судові витрати залишити на сторонах в розмірах, які вони понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: