Постанова № 67524514, 26.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2017 Справа №607/7632/16-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

суддів Грицака Р.М., Братасюка В.М.

за участю секретаря Грабської Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/468 від 09 лютого 2016 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладене листом № 248/3/6/468 від 09 лютого 2016 року про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час проходження військової служби він приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, де отримав кульове поранення. Після демобілізації йому було встановлено третю групу інвалідності та висновком судово-медичної експертизи №1590 від 26.10.2015 року підтверджено, що мало місце вогнепальне кульове поранення, отримане ним під час виконання обов»язків військової служби на території країн, де велись бойові дії. Відтак у відповідності до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. 14.12.2015 року він звернувся у Тернопільський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак вказана заява не була в установленому порядку направлена до комісії по розгляду питань пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності, а була направлена до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, який не будучи уповноваженою особою на прийняття відповідних рішень, листом від 09.02.2016 року № 248/3/6/468 відмовив йому у виплаті вказаної допомоги. Вважає, вказане рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України протиправним та просить його скасувати із підстав, наведених вище.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року не відноситься до компетенції Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні відносно позовних вимог заперечив та просить відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, посилаючись на те, що до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності, документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не надходили, вказане питання комісією не розглядалось та відповідне рішення не було прийняте, а тому з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача.

Представник Тернопільського обласного військового комісаріату у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 20.11.1980 року по 11.10.1982 року проходив військову службу в лавах ОСОБА_2 та з 01.05.1981 року по 01.11.1981 року знаходився у складі діючої армії на території Республіки Афганістан в період бойових дій, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку серії НК №4727280, виданому Теребовлянським районним військовим комісаріатом Тернопільської області та довідкою Теребовлянського військового комісаріату Тернопільської області №187 від 04.12.2015 року.

У відповідності до довідки №45436, виданої Архівом військово-медичних документів Міністерства оборони СРСР 21.11.1989 року ОСОБА_1 04.07.1981 року отримав наскрізне кульове поранення м»яких тканин лівої половини грудної клітки.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АВ №0346398 від 04.06.2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності- загальне захворювання, отримане при виконанні обов»язків військової служби.

Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3810 від 15.10.2015 року встановлено, що позивач отримав вогнепальне наскрізне кульове поранення м»яких тканин лівої половини грудної клітки під час виконання обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії і вказане захворювання призвело до розвитку хронічного обструктивного захворювання легень ІІІ ст. з частими загостреннями, емфіземи легень та дифузного пневмофіброзу.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII(надалі-Закон №№ 2011-XII).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України № 2011-XII дія цього Законупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Положеннями ч. 1 ст.9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 5 ч.2 ст.16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Аналогічні норми закріплені у п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (надалі-Порядок).

14.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

18.12.2015 року за вих.№10/2/10988 Тернопільський обласний військовий комісаріат направив подані позивачем документи для виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Листом № 248/3/6/468 від 09.02.2016 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України за підписом начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що інвалідність ОСОБА_1 встановлено у 2006 році, тобто до набрання чинності нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідно до якої прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, а отже він не має права на призначення одноразової грошової допомоги. З приводу призначення одноразової грошової допомоги відповідно до редакції Закону, яка діяла на час призначення інвалідності та постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року, зазначено, що вказана допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, а оскільки ОСОБА_1 встановлено інвалідність понад зазначений термін, підстави для призначення допомоги відсутні.

У відповідності до п. 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобовязаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобовязаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п.13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку .

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Розгляд документів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби здійснюється постійно діючою комісією з розгляду питань, повязаних, із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, утвореною у відповідності до наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби».

Відповідно до п.2 Наказу Міністра оборони України №168 від 12.04.2007 року голова комісії забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.

За результатами розгляду відповідних пропозицій Міністр оборони України як головний розпорядник коштів приймає рішення про призначення та виплату допомоги.

Як встановлено судом, в даному випадку заява та документи ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не були в установленому порядку передані до комісії з розгляду питань, повязаних, із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, та відповідного рішення за результатами їх розгляду комісією не приймалось, відтак суд приходить до переконання, що рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги прийняте всупереч законодавчо встановленого порядку розгляду та вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладеного у листі № 248/3/6/468 від 09.02.2016 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату слід відмовити, оскільки такі заявлені до неналежного відповідача.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено, право компенсування судових витрат, понесених стороною на користь якої ухвалено рішення, визначене ст. 94 КАС України, тому суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 551,20 грн. слід компенсувати останньому за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 71, 94, 159 163, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладене у листі № 248/3/6/468 від 09.02.2016 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату-відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,20 грн. відшкодувати ОСОБА_1 (с.Сороцьке, Теребовлянського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнуваньМіністерства оборони України, (м. Київ, Повітрофлотський проспект, код ЄДРПОУ 00034022).

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонним суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_3

Судді Грицак Р.М.

ОСОБА_4