Ухвала суду № 67523583, 10.06.2016, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1805/15-ц

УХВАЛА

с у д о в о г о з а с і д а н н я

10 червня 2016 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Сивак В. М.,

при секретарі Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1І- ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сельнське (фермерське) господарство "Клен" про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Золочівського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сельнське (фермерське) господарство "Клен" про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди.

07.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 14:00 год 12 серпня 2016р.

10 червня 2016 р. представник позивача ОСОБА_2 подав в суд заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно у тому числі грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача у межах заявлених позовних вимог, що становлять 736626 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦІПК України).

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.151 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

З аналізу вказаних положень статей 151,152 ЦПК України випливає, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача), тому відомості чи належать об'єкти рухомого чи нерухомого майна на праві власності відповідачу та про вартість майна, на яке накладається арешт, є необхідними для забезпечення позову.

Позивачем не зазначено на яке саме майно відповідача необхідно накласти арешт, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про право власності відповідача на будь-

яке майно, на яке позивач просив накласти арешт. В матеріалах справи також відсутні відомості про вартість цього майна, тощо. Це унеможливлює встановлення співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Накладення арешту на майно, при відсутності відомостей про це майно, їх власників , їх вартість, є недопустимим.

Що стосується вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти , які знаходяться на рахунках господарства, то в задовленні такої слід відмовити, оскільки позивачем не надано відомостей в яких банках відкриті рахунки, не надано відомостей щодо розміру коштів, які знаходяться на рахунках в банку, а в разі накладення арешту на всі грошові рахунки відповідача, це може в свою чергу призвести до припинення або утруднення ведення діяльності господарства. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, в зв'язку з відсутнітю відомостей про суму коштів, а також про банки в яких відкриті ці рахунки, при накладенні арешту суд може вийти за межі оспорюваної суми, що заявлена позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.10 ЦПК України), обов'язки доказування і подання доказів покладаються на сторони (ст.60 ЦПК України), тому суд не вправі за власною ініціативою збирати докази, в тому числі щодо наявності майно чи рахунків у відповідача .

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1І- ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сельнське (фермерське) господарство "Клен" про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди, відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу, представнику позивача.

Ухвала може бутьи оскаржена до апедляційного суду Львівської області на протязі 5 днів з дня отримання копії ухвали. .

Суддя: ОСОБА_3