Ухвала суду № 67522012, 29.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/192/2017(м)

263/7246/17

11-сс/775/192/2017(м)

263/7246/17

Головуючий 1-ї інстанції: Хараджа Н.В.

Доповідач: Топчій Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Топчій Т.В.

суддів Свіягіної І.М., Куракової В.В.

секретаря Меркулової Я.О.

прокурорів Суркова А.В., Лісодіда В.О.

захисників ОСОБА_1Л, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого райсуду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ТОВ «Цукрова компанія «Селена», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: м. Костянтинівка, вул. Громової, 45-113,-

підозрюваного в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000001264 від 01.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 364 ч.2, 258-5 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що 28.11.2014 у відповідних державних органах було зареєстровано ТОВ «Цукрова компанія «Селена» директором якої призначено ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, засновником даного підприємства.

ОСОБА_3 будучи уповноваженою на те особою, діючи від імені ТОВ „Цукрова компанія „Селена (код ЄДРПОУ 39517541) укладає із Nord Trade Company LTD (Canada) контракт №18/04-16 від 18 квітня 2016 року про постачання продукції в бік останнього. Після чого на протязі 2016 року ТОВ „Цукрова компанія „Селена здійснює експорт продукції в бік Nord Trade Company LTD (Canada). Експортні операції проводились вітчизняними субєктами господарювання відповідно до зовнішньоекономічних контрактів укладених з Nord Trade Company LTD (Canada) та транспортувались на адресу Geo Imports Group Ltd (Georgia) відповідно до додаткових угод.

У подальшому, протягом 2016 року, відповідно до укладеного контракту та додаткових угод до нього, ТОВ «ЦК «Селена» за допомогою вітчизняних субєктів господарювання, товари вивозились з митної території України на територію Російської Федерації для їх ніби-то подальшого транспортування на адресу вантажоотримувача-нерезидента Geo Imports Group Ltd (Georgia) (120102, м. Тбілісі, вул. Ріонхесі, буд. 42, Республіка Грузія).

У дійсності, товари з території Російської Федерації у подальшому транспортувались у невідому напрямі та на адресу ані Nord Trade Company LTD (Canada), ані Geo Imports Group Ltd (Georgia) від ТОВ «ЦК «Селена» ніколи не надходили.

ОСОБА_3 будучи обізнаним у протиправній діяльності підприємства виконуючи вказівки ОСОБА_4 20.12.1965 - засновник ТОВ „Цукрова компанія „Селена, повністю усвідомлюючи настання негативних наслідків, продовжує злочинний намір направлений на заволодіння грошима з державного бюджету України.

19.07.2016 та 19.10.2016 ОСОБА_3 будучи обізнаним у протиправній діяльності підприємства, повністю усвідомлюючи настання негативних наслідків у вигляді спричинення шкоди державному бюджету України, достовірно знаючи про те, що господарські операції із Nord Trade Company LTD (Canada) не мали реального характеру, подає до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість із додатками від ТОВ "Цукрова компанія " Селена" у відповідності до яких останні у відповідності до п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України щодо подання звітності з податку на додану вартість в електронній формі, подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість із заявленими сумами ПДВ до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди 2016 року на загальну суму 1 444 108 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі сто вісім) грн.

Після вивчення наданих документів Головним управлінням Казначейства було здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість по ТОВ "Цукрова компанія "Селена" згідно з висновками про суми відшкодування податку на додану вартість на суму 1 444 108 (один мільйон чотириста сорок чотири тисячі сто вісім) грн.

У 2016 році ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували протиправну схему вивезення під виглядом здійснення експортних операцій ТОВ «ЦК «Селена» товарів з митної території України, та подальшого їх постачання через територію РФ до тимчасово окупованих районів Донецької області, що контролюються терористичною організацією «ДНР», з метою здійснення там незаконної господарської діяльності з їх реалізації, отримання прибутків та фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством, так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР».

Зокрема, протягом 2016 року через митний пост «Костянтинівка» Донецької митниці ДФС ТОВ «ЦК «Селена» здійснювалось оформлення продовольчих товарів в режимі «експорт», які в подальшому, через територію Російської Федерації, шляхом підміни експортних документів завозились на окуповану частину Донецької області, що контролюється «ДНР», де реалізовувались від імені ТОВ «Бакаліяоптторг».

Зазначені експортні операції проводились відповідно до зовнішньоекономічних контрактів укладених з Nord Trade Company LTD (Canada) та Аgro (Europe) Limited Partnership (Scotland) та транспортувались на адресу Geo Imports Group Ltd (Georgia), однак до вказаного підприємства продовольчі товари не надходили, а перевантажувались у смт. Матвіїв Курган РФ на інші транспортні засоби та транспортувались до м. Донецька, де проходили розмитнення в так званій «митниці» «ДНР», за що сплачувались так звані «митні платежі».

Після транспортування на територію, що контролюється терористичною організацією «ДНР», ТОВ «Бакаліяоптторг» здійснювало їх розмитнення та реалізовувала субєктам господарювання платникам «податків» терористичної організації «ДНР»,

При цьому, ОСОБА_4 безпосередньо займався питаннями придбання на території України продовольчих товарів, які в подальшому постачаються в терористичну організацію «ДНР», погоджував документальні матеріали фінансово-господарської діяльності комерційних структур як на території України, так і на тимчасово окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР», а також визначав обсяги виплати грошових коштів учасникам протиправної діяльності.

ОСОБА_5 був відповідальний за збір готівкових коштів, отриманих від реалізації продовольчих товарів на тимчасово окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР». Крім того, ОСОБА_4 погоджував з ОСОБА_7 питання, повязані із обсягом виплати заробітної плати працівникам підприємств, зареєстрованих на окупованій території, що контролюється терористичною організацією «ДНР». Також ОСОБА_7 щомісячно звітував ОСОБА_5 про понесені витрати та здійснені виплати тощо.

ОСОБА_7 проживаючи на тимчасово окупованій території (м. Донецьк) та будучи засновником та директором комерційної структури «зареєстрованої» у терористичній організації «ДНР», відповідає за її фінансово-господарську діяльність, реалізацію продовольчих товарів та збір готівкових коштів, контроль за повнотою сплати податкових та митних платежів в бюджет терористичній організації «ДНР», фінансування благодійних заходів на підтримку терористичній організації «ДНР», пошук нових клієнтів на придбання продовольчих товарів на тимчасово окупованій частині Донецької області. Разом з тим, готівкові кошти отримані від реалізації продовольчих товарів, за виключенням необхідних витрат на господарську діяльність, ОСОБА_7 передавав ОСОБА_4 в м. Києві.

ОСОБА_8 підпорядковувалась безпосередньо ОСОБА_5 та забезпечувала збір та передачу грошових коштів у готівковій формі, отриманих від покупців цукру та інших продовольчих товарів на окупованій території Донецької області.

ОСОБА_6, в період здійснення ТОВ «ЦК «Селена» незаконної господарської діяльності під виглядом експорту продукції з митної території України та подальшого постачання на територію, що контролюється терористичною організацією «ДНР», не будучи офіційно працевлаштованою у зазначеному підприємстві, фактично виконувала функції бухгалтера.

Зокрема, своїми порадами та вказівками вона допомагала ОСОБА_3 надавати ознаки легітимності незаконній господарській діяльності ТОВ «ЦК «Селена». Такі поради полягали у наданні інформації щодо правильності заповнення первинних фінансово-господарських документів, про факти підготовки та здачі документації до митних органів тощо.

Крім того, ОСОБА_6 консультувала ОСОБА_3 та інших учасників протиправної схеми щодо ухилення від сплати податків, відшкодування ПДВ, приховування слідів протиправної діяльності в ході перевірки експортних операцій митними органами, підроблення документів від імені нерезидентів, порядок заведення валютних коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Цукрова компанія «Селена», з метою надання вигляду легальних фіктивним зовнішньоекономічним операціям тощо.

ОСОБА_3 як директор ТОВ «ЦК «Селена», вносив недостовірні дані до митних декларацій під час оформлення товарів в режимі «експорт», проводив розрахунки з особами, які здійснюють перевантаження продовольчих товарів в смт. Матвіїв Курган РФ для подальшого ввезення на території, які контролюються терористичною організацією «ДНР». Також ОСОБА_3, здійснював пошук нерезидентів, з якими підписувались фіктивні зовнішньоекономічні контракти на поставку продовольчих товарів, які в подальшому транспортувались на території, які контролюються терористичною організацією «ДНР».

13.06.2017 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.06.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 2, ст. 191 ч. 5 КК України, а саме у привласненні майна держави шляхом зловживання своїм службовим становищем, що вчинено в особливо великому розмірі за вказаних обставинах, а також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-5 ч. 2 КК України, а саме у фінансування тероризму, тобто у дії, вчиненій з метою фінансового або матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

16 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до 11 серпня 2017 р. було задоволено.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 не погодився з ухвалою слідчого судді та звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В своїй апеляції захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та звільнити підозрюваного з під варти в залі суду. В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що при затриманні ОСОБА_3 13.06.17 року за місцем проживання у м. Костянтинівка органами досудового слідства були порушені вимоги ст. 208 ч.1 п.1, оскільки у слідства не було підстав вважати, що ОСОБА_3 застали під час вчинення злочину; безпосередньо після вчинення злочину з сукупності даних очевидно, що саме ця особа вчинила злочин; є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особи підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину.

Вважає, що слідчим був порушений строк доставлення до суду для обрання запобіжного заходу затриманого ОСОБА_3, передбачений ст. 211 ч.2 КПК України, тому, що його було доставлено до суду на 68 годину після затримання. Вказує , що суд у порушення вимог КПК, при обранні підозрюваному запобіжного заходу не перевірив додержання слідством вимог ст. 207-213 КПК України та прийняв необґрунтоване процесуальне рішення про задоволення клопотання слідчого та незаконно обрав ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порушення вимог ст. 206 ч. 5 КПК України.

Зауважує, що слідчим суддею було прийнято незаконне рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу в виді тримання під вартою без додержання вимог ст. 194 ч.1 КПК України, незважаючи не відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень які йому інкримінуються, можливості застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Захисник звертає увагу на те, що підозра у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-5 КК України є необґрунтованою, оскільки в матеріалах наданих до клопотання про обрання запобіжного заходу, немає ніяких доказів скоєння ОСОБА_3 цього злочину, а саме надання активів, або будь-якого матеріального забезпечення для організації, підготовки і вчинення окремим терористом або терористичною організацією терористичного акту або інших дій, передбачених ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом». На думку сторони захисту твердження органу досудового розслідування про склад цього злочину у діях ОСОБА_3 ґрунтується тільки на субєктивних висновках, які безпідставно зробив слідчий.

Наголошує на тому, що судом, під час розгляду клопотання слідчого були допущені істотні порушення процесуального законодавства, зокрема ст. 184 ч.3 КПК України в частині не надання стороні захисту матеріалів, які повинні додаватися слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема роздруківки протоколів слідчих (розшукових) дій, які вивчалися судом без надання цих доказів стороні захисту, що призвело до порушення права на захист підозрюваного та ухвалення незаконного рішення суду. Вважає, що слідчим суддею були взято до уваги докази, які не є належними та допустимими доказами у даному судовому засіданні, оскільки вони, всупереч вимогам ст. 99 ч. 7 КПК України не були надані стороні захисту для ознайомлення.

На думку захисника не зважив суд і на відсутність ризиків у поведінці ОСОБА_3, на положення ст. 177,178 КПК України, не зазначив у судовому рішенні які ризики та сукупність яких обставин, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу, обумовили обрання підозрюваному найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує, що данні, наведені в клопотанні слідчого про недостовірність даних, які ОСОБА_3, на думку слідства, свідомо вносив до митних декларацій не відповідають дійсності. У слідчого судді під час розгляду клопотання були відсутні відомості про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 483 Митного кодексу України, відвантаження товару згідно умов зовнішньоекономічних контрактів, на які посилається слідство, відбувалося згідно додаткової угоди до контракту за правилами інкотермс FCA за якими продавець вважається таким, що виконав своїх зобовязання з моменту передачі товару в розпорядження перевізнику на площах продавця. Посилається на ст. 83 п.3 Митного кодексу України яким встановлено, що органи доходів і зборів не вимагають обовязкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються в пункт призначення за межами митної території України. У митних деклараціях за контрактами, визначеними слідством, було зазначене місце розгрузки товару - ст. Матвєєв Курган, РФ, тобто при здійснені митного оформлення товарів було відомо, що товар не перевозиться безпосередньо до Грузії, а має бути доставлений до РФ. Не погоджується захисник і з висновком про ненадходження експортованих товарів до отримувача товару, оскільки перевізник товару до сьогоднішнього часу не запитував у ТОВ ЦК «Селена» інструкцій по подальших діях з товаром, який не отримано.

Підозру, висунуту ОСОБА_3 за ст. 191 ч. 5 КК України, захисник спростовує митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного Кодексу України про вивезення товару за межі митної території України, висновком податкового органу щодо бюджетного відшкодування ЦК «Селена» суми ПДВ, наданого на підставі перевірки розрахунків, від 04.10.16 р., та 14.12.16 р., результати яких на час судового розгляду є дійсними.

Заслухавши доповідача, захисників та підозрюваного ОСОБА_3 які підтримали вимоги, викладені в апеляції, прокурора який заперечував проти апеляції, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши судові матеріали, що стосуються обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню за таких підстав.

Виходячи зі змісту ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ст. 176 ч.5 КПК України, яка унеможливлює застосування більш мяких запобіжних заходів крім тримання під вартою для осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку та додатком до нього, з яких вбачається, що у ОСОБА_3 за місцем проживання у м. Костянтинівка були вилучені печатки інших підприємств, зокрема ТОВ «Східконтракт» та оригінали документів фінансово-господарської діяльності цього підприємства, печатка ТОВ «Агроімпульс», печатка Аgro (Europe) Limited Partnership (Scotland), протоколом допиту свідка ОСОБА_9 про фіктивний зміст контрактів, укладених з Trade Company LTD (Canada), роздруківками протоколів негласних слідчих (розшукових) дій про телефонні розмови між фігурантами кримінального провадження про схеми злочинної діяльності, дослідженими слідчим суддею в суді першої інстанції. Слідчий суддя, приймаючи рішення за клопотанням слідчого правильно врахував, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, вчиненому групою осіб, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що приймаючи процесуальне рішення за клопотанням слідчого про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_3 слідчий суддя зважив на положення ст. 177, 178 КПК України в частині обґрунтування мети та підстав застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи чи речі, які мають доказове значення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати слідству іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати злочинну діяльність, проаналізувавши обставини та данні по особу підозрюваного в сукупності.

Аналізуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3, доцільність проведення під час слідства великої кількості слідчих дій з метою отримання та зібрання певних доказів, викриваючих підозрюваного у вчиненні злочинів, у яких він підозрюється, або виправдовуючих його у злочинній діяльності, як то допит свідків, які можуть бути співпрацівниками або підлеглими підозрюваного, витребування в певних підприємствах, установах, організаціях документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ ЦК «Селена», узгодження правової позиції між іншими підозрюваними, враховуючи данні про особу підозрюваного, який має закордонний паспорт, мешкає не за місцем реєстрації, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, за результатами аналізу даних про особу підозрюваного, прийшов до правильного висновку про наявність в його поведінці ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обрання щодо нього запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Доводи, наведені в апеляційних скаргах захисників в частині необґрунтованості

підозри висунутої ОСОБА_3 за ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 258-5 ч.2 КК України були предметом розгляду та аналізу як слідчого судді, так і під час апеляційного перегляду справи. Колегія суддів відкидає ці доводи з наведених вище підстав та вважає, що вони підлягають додатковій перевірці під час досудового слідства.

Апеляційні твердження захисників про те, що під час затримання підозрюваного ОСОБА_3 13.06.17 року та під час судового розгляду клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу в виді тримання під вартою слідство припустилося порушень ст. 208 ч.1 та ст. 211 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у протоколі затримання підозрюваного ОСОБА_3В, зазначена причина його затримання без ухвали слідчого судді, передбачена ст. 208 ч.1 КПК України, яка відповідає фактичним обставинам, встановленим слідством. ОСОБА_3 був своєчасно у межах вимог ст. 211 ч.2 КПК України протягом шістдесяти годин з часу затримання доставлений до суду з метою обрання йому запобіжного заходу без зволікань з боку слідства у його доставлені до суду. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що підстав для звільнення ОСОБА_3 з під варти в залі суду через відсутність передбачених законом підстав для затримання особи; перевищення гранічного строку тримання під вартою чи зволікання у доставлені особи до суду та застосування положень ст. 206 ч.5 КПК України у слідчого судді не було.

Колегія суддів вважає безпідставними апеляційними твердженнями сторони захисту про порушення судом при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу вимог ст. 184 ч.3 КПК України в частині не надання стороні захисту матеріалів, які повинні додаватися слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема роздруківки протоколів слідчих (розшукових) дій, які вивчалися судом у судовому засіданні. Суд діяв у межах ст. 193 ч. 4 КПК України з якої виходить, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Вирішувати питання про неналежність чи недопустимість цих доказів через ненадання їх стороні захисту для ознайомлення всупереч вимогам ст. 99 ч. 7 КПК України, на думку колегії суддів є передчасним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Лєтельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення особи, як виключний запобіжний захід протягом певного часу. Із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє увязнення може бути застосовано.

Інші доводи, наведені в апеляції захисника, в частині даних характеризуючих особу підозрюваного про наявність у підозрюваного постійного місця проживання на території України, що він одружений, а тому має міцні соціальні звязки, на думку колегії суддів, не можуть вплинути на постановлення іншого процесуального рішення по справі.

На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 407,422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого райсуду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року про обрання стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: