Ухвала суду № 67517066, 03.07.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03 липня 2017 року

Справа № 489/762/17

Номер провадження 2-з/489/23/17

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2017 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Тихонової Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.11.2012 р. на її майно нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 в м. Миколаєві на користь ПАТ «Енергобанк» звернуто стягнення шляхом реалізації їх з прилюдних торгів. На теперішній час виконавчий лист виданий на підставі зазначеного рішення суду перебуває на виконанні в Інгульському ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області. Однак ПАТ «Енергобанк» відступило своє право вимоги новому кредитору ТОВ «ФК «Єврокредит», яке в свою чергу відступило прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги від 24.11.2016 р. Однак на переконання позивачки останній Договір є недійсним, оскільки відчуження предмета іпотеки можливо лише за наявності згоди іпотекодержателя (Банку).

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки №1610 та №1612 від 08.07.2008 р., що був укладений 24.11.2016 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Єврокредит».

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказував на те, що на теперішній час до нього як до нового кредитора на підставі договорів про відступлення права вимоги від 24.11.2016 р., перейшло право вимоги за кредитним договором від 08.07.2008 р., укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_3, та іпотечними договорами №1610 та №1612, які забезпечують виконання ОСОБА_4 кредитних зобовязань. Оскільки боржником до теперішнього часу не виконані зобовязання з погашення кредитної заборгованості перед Банком, яка наразі складає 10679272 грн. 54 коп., позивач вважає, що в рахунок виниклої заборгованості необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення, які належать ОСОБА_2

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №25 від 08.07.2008 р., укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_4, в сумі 10679272 грн. 54 коп., з яких основна заборгованість за кредитом складає 4374459 грн. 76 коп., відсотки за користування кредитом 6304812 грн. 78 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м., розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 у місті Миколаєві та належать ОСОБА_2 шляхом їх реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 стало відомо, що на даний час державним виконавцем вже подана заявка до ДП «Сетам» на реалізацію арештованого майна, а саме на нежитлових приміщень, на які ОСОБА_1 просить звернути стягнення за зустрічним позовом.

З метою запобігання порушення прав відповідача та забезпечення можливості виконання в майбутньому рішення суду його представник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Інгульському ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та ДП «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна - нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 в м. Миколаєві, до вирішення справи по суті; зобовязання ДП «Сетам» вилучити оголошення про реалізацію вищезазначеного арештованого майна.

Згідност. 151 ЦПК Українисуд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно положень п. 2 ч. 1ст. 152 ЦПК Україниодним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що Інгульським ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ 27.06.2017 р. було подано до ДП «Сетам» заявку про реалізацію арештованого майна - нежитлових приміщень, загальною площею 235,4 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 в м. Миколаєві в межах зведеного виконавчого провадження № 37483573.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що вже розпочато процедуру реалізації спірного майна та є ймовірність їх відчуження та неможливості виконання рішення суду в майбутньому, суд вважає, що вимоги щодо забезпечення позову є обґрунтованими, а відтак заява про забезпечення позову в частині заборони вчиняти дії з реалізації арештованого майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги щодо зобовязання ДП «Сетам» вилучити оголошення про реалізацію вищезазначеного арештованого майна не підлягають задоволенню, оскільки випливають з вищевказаних вимог, які задоволено, а відтак є зайвими.

Керуючись ст. 151, 152 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Заборонити Інгульському Відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Державному підприємству «Сетам» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію арештованого майна - нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5 по пр. Миру, 4/11 в м. Миколаєві до вирішення справи по суті.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Заборону накладено 03.07.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Н.С. Тихонова