Ухвала суду № 67514201, 30.06.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7205/17

Провадження №1-кс/219/1604/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Шабаліна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут клопотання прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150000386 від 10 лютого 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2017 року прокурор Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході тимчасового доступу до речей та документів, проведеного 29 червня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2017 року в приміщенні Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, розташованому за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 44, а саме на оригінал пояснювальної записки 025/09/2015-ПЗ по обєкту «Реконструкція очисних споруд каналізації с. Красне Артемівського району Донецької області» на 96 аркушах. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10 лютого 2017 року до Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області надійшло письмове повідомлення від Бахмутського МВ УСБУ в Донецькій області про те, що 19 грудня 2016 року між малим приватним підприємством (надалі за текстом МПП) «БМД и КО» та управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради укладено акт прийому-передачі обладнання, придбаного підрядною організацією за вищезазначеним договором, на загальну суму 8932188, 26 гривень. Вказане обладнання МПП «БМД И КО» (ЄДРПОУ 20346597) придбало у ТОВ «КОХАВ-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ № 40319054, АДРЕСА_1), яке згідно наданих документів та сертифікатів являється його виробником. В дійсності встановлено, що вказані документи та сертифікати про виробництво фіктивні, а саме обладнання ТОВ «КОХАВ-ІНЖИНІРИНГ» закуплене у іншої комерційної структури за значно нижчою ціною. 29 червня 2017 року в період часу з 13 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин в приміщенні Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, розташованому за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 44, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 1-кс/219/1489/2017 від 20 червня 2017 року оглянуто та тимчасово вилучено оригінал пояснювальної записки 025/09/2015-ПЗ по обєкту «Реконструкція очисних споруд каналізації с. Красне Артемівського району Донецької області» на 96 аркушах, в якому міститься інформація щодо отримання, використання бюджетних коштів, що дасть можливість встановити фактично виконані обєми будівельних робіт та фактично витрачену на це суму грошових коштів. З метою збереження вищевказаних документів в якості речових доказів та забезпечення завдань кримінального провадження в цілому, прокурор вважає, що існує необхідність накласти на них арешт, оскільки вказані документи є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, а також доводять невідповідність інформації яка міститься в них.

Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.

Власник майна Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, проте у судове засідання не прибув, т.в.о. начальника ОСОБА_2 подано до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без представників Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та вирішення питання на розсуд суду. За таких обставин, слідчий суддя вважає можливим, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, розглянути клопотання за відсутності власника майна.

Вислухавши прокурора, перевіривши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних причин.

Відповідно до загальних положень Кримінального процесуального кодексу України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, що знайшло також свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що 29 червня 2017 року в період часу з 13 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин в приміщенні Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, розташованому за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 44, на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 1-кс/219/1489/2017 від 20 червня 2017 року проведено тимчасовий доступ до речей та документів, під час якого оглянуто та тимчасово вилучено оригінал пояснювальної записки 025/09/2015-ПЗ по обєкту «Реконструкція очисних споруд каналізації с. Красне Артемівського району Донецької області» на 96 аркушах.

Постановою про передачу на зберігання речових доказів від 29 червня 2017 року прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 тимчасово вилучені документи визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження № 12017050150000386 від 10 лютого 2017 року.

Пунктом 7 частини 1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України) визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Відповідно до частин 10, 11ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно нормст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Слідчий суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободполягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права,відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої забороняється безпідставне посягання на право приватної власності, яке набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, та кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, слідчий суддя робить висновок про те, що прокурором доведена необхідність такого арешту, оскільки існує сукупність підстав вважати, що тимчасово вилучені документи є речовими доказами, які можуть бути використанні як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і є усі законні підстави для накладання арешту на тимчасово вилучені документи в Управлінні розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради.

Керуючись ст. 8 ОСОБА_3 України, ст.ст. 2, 8, 9, 12, 98, 131, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150000386 від 10 лютого 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене в ході тимчасового доступу до речей та документів, проведеного 29 червня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2017 року в приміщенні Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, розташованому за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 44, а саме на оригінал пояснювальної записки 025/09/2015-ПЗ по обєкту «Реконструкція очисних споруд каналізації с. Красне Артемівського району Донецької області» на 96 аркушах, тобто тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавивши власника права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала виконується негайно прокурором.

Строк дії ухвали встановити до настання подій вказаних у частині 4 статті 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, власником майна.

Слідчий суддя О.С.Конопленко